Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Семінар:Специфіка філософського освоєння світу. Т. 1: Філософія як наука і тип світогляду




Т. 1: Філософія як наука і тип світогляду

ЗМ 1 (Т. 1-6). Теоретична філософія

З питання 38

Поясніть, як і в чому проявились впливи німецької класичної філософії на українську філософію XIX ст.

 

 

Філософія як гуманітарна наука.Філософія як специфічна форма мислення. Філософія і філософствування. Поняття світогляду, його структура та функції. Типи світогляду (міфологія, релігія, філософія). Концепція походження філософії, природа її проблем та їх зв`язок із фундаментальними питаннями людського буття. Основне питання філософії. Специфіка філософського пізнання, особливості результатів філософствування. Філософія у сфері культури. Філософія і наука. Філософія і політика. Філософія та право.

Основні поняття: світогляд, метафізика, онтологія, гносеологія, антропологія, аксіологія, логіка, рефлексія, соціальна філософія, етика.

План лекції:

1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.

2. Міфологія, релігія, наука як історичні типи світогляду.

3. Специфіка філософського освоєння світу

4. Філософські методи.

1. Поняття і типологія світогляду. Світогляд і філософія.

2. Характерні риси філософського мислення.

3. Структура і функції філософського знання.

 

Питання для самостійної роботи:

  1. Що складає предмет філософії?
  2. В чому специфіка філософського мислення?
  3. Чи є філософія наукою?
  4. Які функції філософії?
  5. До якої мудрості філософія є любов'ю?
  6. Хто з філософів відстоював погляд на філософію як на строгу науку?
  7. В чому основне розходження між філософським і науковим світоглядом?
  8. В чому з погляду філософії розходження між природними і гуманітарними науками (науками про природу і науками про дух)?

 

Питання для індивідуальної роботи:

  1. Основні функції філософії. Її призначення в суспільстві.
  2. Які розділи філософського знання Ви знаєте?
  3. Дайте порівняльну характеристику міфології і філософії.
  4. Назвіть передумови появи філософського мислення.
  5. Назвіть приклади міфів, що існують у сучасному суспільстві.
  6. Який суспільний і політичний лад сприятливий для виникнення і розвитку філософії?
  7. Коли і як виникла філософія?
  8. Хто вважається першим філософом?
  9. Хто вперше вжив слово "філософія"?

Теми рефератів:

  1. Основні способи освоєння людиною дійсності.
  2. Світогляд і філософія як форми самовизначення людини у світі
  3. Порівняльний аналіз світогляду і філософії.
  4. Типи суспільного світогляду.

 

Література:

Білодід Ю.М. Філософія. Український світоглядний акцент: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. — К., 2006.

Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник. – К., 2000.

Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко В. П. Філософія: Навч. Посібник. — 5 вид., випр. і доп. — К., 2005.

Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти-Эдип. М., 1990.

Ильенков Э.В. Философия и молодость. // Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991.

Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції: Підручник. — К., 2005.

Лях В.В., Соболь О.М., Любивий Я.В., Гордієнко А.Т., Токовенко О.С. Реконструкція світоглядних парадигм (нові тенденції в західній філософії). — К. 1995.

Лях В.В., Йосипенко О.М., Куплін В.М., Кошарний С.О., Ситниченко Л.А. Світоглядно-методологічні інновації в західноєвропейській філософії. — К., 2001.

Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М.,1992.

Метельова Т.О. Світоглядно-антропологічні основи західноєвропейської філософії: від архаїки до модерну. — К., 2003.

На переломе. Философские дискуссии 20-х годов. Философия и мировоззрение. М., 1990.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

Ортега-и-Гассет X. Что такое философия? – К., 1991.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. — 2.вид., випр., доп. — К., 2006.

Причепій Є.М. Філософія як форма суспільної свідомості. – К., 1981.

Світогляд і духовна творчість: Збірник наукових праць /Відп. ред. К.П. Шудря, Є.І. Андрос. – К., 1993.

Смысл жизни: Антология. — М., 1994.

Страх: Антология / П.С. Гуревич (филос.маргиналии). — М., 1998.

Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко та ін. – К.: Вища школа, 1995.

Хайдеггер М. Що таке метафізика? // Читанка з філософії. Зарубіжна філософія XX століття. – Київ, 1993.

Хесле В. Хорошая философия – это разные формы рациональности. // Философская и социологическая мысль, 1991, № 2.

Чорний І.П. Філософія як світоглядне знання: Метод. посіб.

— Чернівці, 2005.

Эрос: Антология / П.С. Гуревич (филос.маргиналии). — М., 1998.

Это человек: Антология / П.С. Гуревич (отв.ред.) — М., 1995.

 

Т. 2.: Гносеологія (філософія пізнання)

 

Пізнання як особливий вид діяльності, як соціальне опосередковане відношення людини до дійсності. Природа і сутність агностицизму. Форми і шляхи пізнання. Теорія істини її об’єктивність, абсолютність, відносність та конкретність. Сутність практики як критерію істини, її абсолютність, форми практики. Істина та її оцінка. Поняття науки, її структура та суспільні функції, наукове передбачення. Свобода наукового пошуку та відповідальності вченого. Еволюція наукової думки про податки і хід податкових перетворень на практиці. Наукове пізнання та його специфіка. Поняття методу пізнання. Методи емпіричного та теоретичного дослідження. Методи побудови наукової теорії просування мислення від абстрактного до конкретного.

Основні поняття: агностицизм, релятивізм, скептицизм, емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтуїтивізм, інтуїція, розсудок, розум, відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, умовивід, істина,, абсолютна істина, відносна істина, гіпотеза, теорія, верифікація, фальсифікація, індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, експеримент, моделювання, інформація.

 

План лекції:

1. Пізнання як предмет філософського аналізу.

2. Рівні та форми пізнання.

3. Проблема істини в філософії та науці.

4. Методологія наукового пізнання.

 

Семінар:Сутність і структура пізнавального процесу:

1. Рівні та форми пізнання.

2. Проблема істини в філософії та науці.

3. Методологія наукового пізнання.

4. Методи філософського пізнання.

Питання для самостійної роботи:

1. Назвіть види пізнання і знання.

2. Яка структура пізнання? Діалектика суб`єкт-об`єктних відношень в процесі пізнання.

3. Охарактеризуйте чуттєве, емпіричне, теоретичне пізнання.

4. Які ви знаєте загальнонаукові методи пізнання?

5. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти проблеми.

 

Питання до індивідуальної роботи:

1. Розкрийте проблема істини в філософії та науці. Об’єктивна істина та історична правда.

2. Яке основне питання гносеології?

3. Що таке об’єкт пізнання?

4. Що таке суб’єкт пізнання?

5. Перерахуйте основні проблеми сучасної методології науки.

 

Теми рефератів:

  1. Основні способи освоєння людиною дійсності.
  2. Світогляд і філософія як форми самовизначення людини у світі
  3. Порівняльний аналіз світогляду і філософії.

 

Література:

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. Статті: “Відчуття”, “Єдність діалектики, логіки, теорії пізнання”, “Інстинкт”, “Інтуїція”, “Істина”, “Об’єкт”, “Пізнання”, “Поняття”, “Практика”, “Сприймання”, “Судження”, “Теорія пізнання”, “Узагальнення”, “Умовивід”, “Уява”, “Уявлення”.

Бэндлер Р., Гриндер Д. Структура магии. СПб., 1996.

Быстрицкий Е.К. Научное познание и проблема понимания. – К., 1986.

Декарт Рене. Метафізичні розмисли. – К., 2000.

Дученко М.В. Природа человеческого познания. – К., 1971.

Иванов Вяч. Вс. Чет и нечет. М., 1978.

Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология. - М., 1996.

Ильин В.В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. М., 1993.

Кун Т. Структура научных революций.- М., 2002.

Лакатос И. Доказательства и опровержения. - М., 1967.

Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. М., 1980.

Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці, 2001.

Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – Т.4. – М., 2001. Стаття: “Теория познания”.

Ортега-і-Гасет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994.

Петров Ю.А. Теория познания. М., 1988.

Полани М. Личностное знание. М., 1985.

Рассел Б. Человеческое познание. – М., 1987.

Свасьян К.А. Феноменологическое познание. Ереван, 1987.

Современные теории познания. М., 1992.

Степин В.С. Философская антропология и философия науки. М., 1992.

Теория познания в 4-х т. Т.2. Социокультурная природа познания. М., 1991.

Фейерабенд П. Избранные работы по методологии науки. М., 1986

Франк С.Л. Непостижимое. // Сочинения. М., 1990.

Хилл Т. Современные теории познания. М., 1965.

Цофнас А.Ю.Теория систем и теория познания. — О., 1999.

Шелер М. Феноменология и теория познания. // Избранные произведения, М., 1994.

Шинкарук В.І. Розум, свобода та долі діалектики. – К., 2001.

Юнг К.Г. Феномен духа в искусстве и науке. - М., 1992.

Ярошовець В.І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.

Яценко О.І. Практика-познание-мировоззрение. – К., 1980.

Т. 3.: Онтологія (філософія буття).

 

Проблема буття. Зародження концепції буття в античній філософії. Основні форми буття, їх специфіка та взаємозв’язок. Науково-філософське вчення про матерію, його зародження і розвиток, методологічне значення, загальні властивості матерії. Рух як спосіб існування матерії. Рух і розвиток. Поняття простору і часу в філософії і природознавстві. Специфіка природно-часових властивостей у живій і неживій природі та соціальних процесах. Принципи матеріальної єдності світу та його світоглядне та методологічне значення.

Основні питання: субстанція, матерія, атрибут, акциденція, рух, простір, час.

 

План лекції:

1. Проблема буття у філософії. Реальне та ідеальне буття.

2. Діалектика і зміст основних форм буття.

3. Матерія як філософська категорія. Структурні рівні матерії.

4. Єдність матерії, руху, простору і часу.

Семінар: Філософський зміст проблеми буття:

1. Проблема субстанції. Становлення і розвиток поглядів на субстанцію в філософії.

2. Сучасне філософське трактування суті матерії.

3. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху.

4. Простір і час - форми буття матерії.

Питання для самостійної роботи:

1. Який зміст філософського розуміння буття на різних етапах розвитку філософії?

2. В чому ви бачите діалектику Світу і світів?

3. Які категорії та принципи буття Ви знаєте?

4. В чому полягає ідеалістична концепція буття?

5. В чому полягає матеріалістична концепція буття?

6. В чому полягає некласична концепція буття?

Питання для індивідуальної роботи:

1. Як можна пізнати буття згідно з Хайдеггером?

2. Які є форми (сфери) буття та в чому полягають їхні особливості?

3. Які різновиди часу виділяють філософи?

Теми рефератів:

  1. Проблема єдності світу, його розмірності і безкінечності.
  2. Світ та форми його засвоєння.
  3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова).
  4. Суще, сутність, існування.
  5. Культурний час і простір.
  6. Особливості духовного буття.

Література:

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. Статті: “Буття”, “Буття буденне”, “Буття граничне”, “Життя”, “Існування”, “Людина”, “Об’єктивна реальність”, “Природа”, “Природа людини”, “Природне й штучне”, “Смисл”, “Субстанція”, “Суспільство”.

Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. – К., 1991.

Вселенная, астрономия, философия. М., 1988.

Гартман И. Старая и новая онтология. // Историко-философский ежегодник-1988. М., 1988.

Гегель Г.В.Ф. Учение о бытии // Гегель. Энциклопедия философских наук. – Т.1. Наука логики. – М., 1974.

Гейзенберг В. Шаги за горизонт. М., 1987.

Головко Б.А. Філософська антропологія. – К., 1997.

Доброхотов А.Л. Онтология символа в ранних трудах Лосева. // Античность в контексте современности. М., 1990.

Дубровский Д.И. Проблема идеального. М., 1983.

Ильенков Э.В. Проблема идеального. // Вопросы философии, 1979, № 6-7.

Казютинский В.В., Балашов Ю.В. Антропный принцип: история и современность. // Природа, 1989, № 1.

Лем Ст. Новая Космогония. // Собр. соч. в 10-ти тт. Т.10. М., 1995.

Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – Т.1. – М., 2000. Статті: “Бытие”, “Бытие в мире”. – Т.3. – М., 2001. Статті: “Природа”, “Субстанция”, “Субстанция мыслящая”, “Субстанция протяженная”. – Т.4. 2001. Статті: “Человек”, “Человечество”.

Онтологическая проблема и современное методологическое сознание. М., 1990.

Плотников В.И. Онтология: Хрестоматия. — М.; Екатеринбург, 2004.

Сартр Жан-Поль. Буття і ніщо. – К., 2001.

Тиллих П. Онтология любви. // Человек, 1990, № 2.

Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии. М., 1990.

Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. М., 1993.

Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

Шопенгауер Артур. Афоризмы и максимы. – Л., 1991.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 498; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.058 сек.