Енергозберігаюча школа

Слово "енергія " насамперед асоціюється в нас із природничими науками.

Проте це одне з тих понять, що лежить в основі практично всіх сфер діяльності

людини і природних явищ. "Енергія – міра того, що може відбутися". Енергія –

міждисциплінарне поняття, яке відображає не лише одну з основних властивос

тей матерії, загальну міру всіх форм її руху, а й здатність виконувати роботу чи

бути джерелом сили, що виконуватиме роботу, а в соціальногуманітарній сфе

рі енергія є діяльною силою, поєднаною з наполегливістю, рішучістю в досяг

ненні поставленої мети.

філософія освіти в європейському контексті

У використанні всіх аспектів поняття енергії і приховується ідея проекту

шкільного розвитку – "Енергозберігаюча школа".

Такий проект вирішуватиме не лише глобальні проблеми, а передусім дріб

ниці, які не вдається вирішити нам. В одноповерховій школі у США класні кім

нати освітлюються зверху, через вікна, розміщені в стелі. Задум ніби чудовий –

щоб ніщо не відволікало увагу учнів за звичними для нас вікнами у стінах. Ди

вує те, що яскравого сонячного дня у класних кімнатах цієї школи не вистачає

природного освітлення, а тому вмикаються люмінесцентні лампи.

Я поцікавився, у чому тут справа, як щодо санітарних норм для шкільних

приміщень, згідно з якими у класі має переважати природне, а не штучне освіт

лення. Відповіді на своє питання не дістав. Взагалі, у США мене дивувало не

вимкнене за яскравого сонця світло уздовж доріг чи на фасадах будинків, хоча

в економії американці ніби і не перевершені (наприклад, автоматичні пісуари, у

яких вода автоматично зливається внаслідок аналізу його вмісту, водогінні кра

ни з фотоелементами, які реагують на піднесені руки тощо).

В українських школах перша хвиля енергозбереження пов'язана зі встанов

ленням лічильників на енергоносії. Наступний крок – реалізація енергозберіга

ючих проектів для шкіл вартістю 3050 тис. доларів, на зразок тих, які реалізу

ються в сучасній Росії десятками.

Скоріш за все розвиток шкіл за енергозберігаючим сценарієм завершиться

реалізацією концепції "інтелектуальної будівлі"381. Сучасна будівля містить ба

гато різноманітних інженерних систем – електро, тепло і водопостачання, ка

налізація, опалювання, кондиціонування і вентиляція, система утилізації відхо

дів, система безпеки, зв'язок різних видів, телебачення, комп'ютерна мережа, і

це ще не все. В "інтелектуальній будівлі" кожна з цих інженерних систем та їх

автономні системи управління об'єднуються в інтегровану систему управління

будівлею (Building Management System). Остання, використовуючи загальну

базу даних, забезпечує оптимальний режим експлуатації, у тому числі, і з точки

зору енергозбереження. Передбачається, що 45 % всіх нових будинків, що буду

ються в США, будуть оснащені такими інтегрованими системами управління.

Із точки зору "інтелектуальної будівлі" обов'язковими є такі чинники: індивіду

альний контроль свіжого повітря, температури, природного і штучного освіт

лення; приємний контакт із навколишнім світом (вигляд із вікон), наявність

зон для "спонтанної" комунікації (спілкування), а також зон тиші і самоти; лег

кий доступ до всіх електронних і медіазасобів, ергономічний дизайн, конфігу

рація і розміщення меблів; безпечність використаних будівельних і оздоблю

вальних матеріалів для здоров'я і навколишнього середовища.

Фолькер Харткопф (Volker Hartkopf), директор Центру вивчення і діагнос

Енергозберігаючий посібник

тики життєдіяльності будівель (Center for Building Performance and Diagnos

tics) архітектурного факультету Університету Карнегі Меллон (Carnegie Mel

lon University) в Піттсбурзі і визнаний у всьому світі експерт інтелектуальної

архітектури (intelligent architecture), сформулював концепцію "мотивуючої бу

дівлі" ("motivating building"). Згідно з цією концепцією такими є комфортні,

технічно і екологічно безпечні будівлі, і до того ж мають комерційну цінність.

Головним чинником якості шкільної будівлі в майбутньому (хоча вже і зараз

цей чинник виходить на перше місце) буде не її архітектурна витонченість, а те,

наскільки ця будівля може забезпечити стимулююче навчальнодослідницьке і

професійне середовище для учнів і педагогів, їхню безпеку. Зовсім нещодавно,

коли ноутбуки були ще екзотикою, говорилося, що навчальний заклад потребує

нової архітектури, оскільки школи заповнювалися комп'ютерами, з якими у

класі дітям тісно. Прогресуюча мініатюризація комп'ютерної техніки надає

можливість зберегти простір навчальних закладів, своєрідних "виробничих лі

ній", на якій збільшення продуктивності навчальної праці цілком реальне за ра

хунок правильного архітектурного планування і ергономічного поліпшення

умов роботи.

У цей час можна відмітити підвищення інтересу і розуміння необхідності

створення ефективного навчального простору і з боку українських освітян, це,

зокрема, демонструють нові недавно збудовані школи.

Давня педагогічна і соціальноекономічна проблема – чи повинна школа бу

ти значно кращою порівняно з умовами життя учнів. Одні вважають, що школа

має синтезувати найостанніші досягнення суспільства й показувати завтрашній

день суспільства. Інші вважають, що школа не повинна суперечити своєю "про

сунутістю" середнім суспільним умовам. Як на мене, тут ніякої суперечності не

має. Якщо ми матимемо школу, в якій втілено ідею інтелектуального будинку,

школу, яка обладнана технологіями завтрашнього дня, то це аж ніяк не закрес

лює ідею Песталоцці щодо навчання бідних дітей для бідного життя. Повинен

бути приклад, зразок, ідеал, як можна влаштувати життя. Тут ми входимо в

проблему шкільної архітектури, яку звичайно враз не змінити. Але в силах пос

тавити проблему перетворення 20 тисяч шкіл України в 20 тисяч "інтелектуаль

них будинків", у яких буде втілено ідею енергозбереження у всій повноті цього

поняття. Здобута компетентність у поводженні з побутовими умовами завтраш

нього дня у школі надасть її учням ту компетентність, яка необхідна, щоб люди

зорієнтувалися на майбутнє у своїх програмах та сценаріях життя.

Ідея енергозбереження – це не лише збереження матеріальних джерел енер

гії. Зберігати потрібно й людську енергію. Правило нової економіки – не роби

неправильну роботу. Ще гірше, коли неправильна робота добре робиться. Енер

філософія освіти в європейському контексті

гозбереження полягає не лише в навчанні вчасно вимикати лампочки, але й у

здобутті уміння добре зважувати, куди спрямовуєш свою енергію, або як керів

ник, на що спрямовуєш важко поновлювану людську енергію.

Невміння раціонально організувати працю у кожному осередку і суспільстві

загалом – це і є корінна причина невдач України вчора і сьогодні (та інших пос

традянських країн). Організація праці і діяльності без прагматичного сенсу і

практичної спрямованості на розв'язання конкретних проблем, намагаючись

відповідати лише тим чи іншим ідеологічним схематизмам, є енергопоглинаю

чою. Організація праці і діяльності в енергозберігаючій школі має вивільнювати

енергію учителів та учнів, спрямовуючи її на варті людського життя цінності.

"У глибинах нашого розуму збережено стільки ж розумової енергії, скільки

енергії фізичної зберігає атомне ядро", – вказував знавець людських стресів

Г.Сельє. Новий посібник "Енергозбереження" допомагає розбудити могутню

розумову енергію учнів і вчителів, спрямовуючи нарешті шкільний зміст освіти

з "теоретичного неба" на актуальні потреби суспільства й особистості.

Аналіз окремого посібника дозволить нам точніше провести аналіз україн

ського навчального книговидання в контексті стратегічних завдань освіти.

Дата добавления: 2015-05-22