Демографічні проблеми в глобальній економіці

В якості однієї з причин економічної відсталості може бути також розглянута демографічна проблема. Адже до нерівномірності розподілу багатства у світі слід додати ще одну нерівномірність – розподілу населення. У цьому випадку кажуть про так звані “ножиці нерівності”: на чотири п’ятих населення. Землі припадає одна п’ята світового доходу.

Демографічні проблеми не обминули і розвинуті країни, – це падіння народжуваності, небезпечна тенденція старіння нації, потреба проведення пенсійної реформи, підвищення пенсійного віку. Але демографічні проблеми країн, що розвиваються, змушують пригадати Т.Мальтуса. Всупереч наведеним проблемам розвинутих країн, загальне зростання чисельності населення Землі дає підстави казати про “демографічний вибух”, який стався у другій половині ХХ ст., коли загальне населення Землі зростало з вражаючою швидкістю. Правда, деякі дослідники переконані, що демографічний вибух – це тимчасове явище, яке минуло свій пік на межі 1980-90-х рр. і перейшло у фазу загасання. Але на сьогодні доводиться констатувати, що найбільший приріст населення припадає саме на країни Азії, Африки та Латинської Америки. Якщо у розвинутих країнах у ХХ ст. населення подвоїлося, перевищивши 1 мільярд, то у менш розвинутих зросло вчетверо – до 5 мільярдів, тим самим суттєво загальмувавши в них темпи зростання доходів на душу населення. У даному випадку також спостерігається певне порочне коло: причини та наслідки підмінюють один одне. Бурхливе зростання населення поглиблює відставання та робить бідні країни ще біднішими. Але через злиденність зростає народжуваність – на підсвідомому рівні реалізується біологічний закон боротьби за виживання та продовження роду (чим менше шансів вижити потомству, тим вища народжуваність). Дія закону посилюється економічними міркуваннями (діти – це майбутні робочі руки та забезпечена старість непрацездатних батьків), а також традиціями та релігійними догматами.

Але окрім загострення проблеми економічної відсталості, посилення тиску на природу, перенаселення бідних країн має ще один важливий наслідок – це зміна структури світового населення. У світі переважають вихідці саме з цих країн – малоосвічені, або взагалі неписьменні, безробітні, озлоблені, які не дотримуються норм цивілізованої поведінки, які не знайшли свого місця у житті або не вміють нічого іншого, ніж воювати. Все це породжує інші глобальні проблеми – тероризм, злочинність, наркоманію.

50. Суть валютного курсу,його види.
Валютний курс –ціна грошової одиниці даної країни, яка виражена в грошовій одиниці іншої країни.
Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій:
- подолання національних обмежень грошової одиниці;
- локальна цінність грошової одиниці перетворюється в міжнародну;
- виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин;
- сприяє утворенню цілісної світової системи грошей.
На валютний курс впливають такі фактори, як зміна обсягів ВВП, стан торговельного балансу країни, рівень інфляції, внутрішня та зовнішня пропозиція грошей, відсоткові ставки, перспективи політичного розвитку, державне регулювання валютного курсу.
два види валютних курсів: фіксовані та плаваючі або гнучкі.
Фіксовані курси – система, що припускає наявність зареєстрованих паритетів, які знаходяться в основі валютних курсів, що підтримуються державними валютними органами.
Фіксований валютний курс офіційно встановлюється центральним банком з врахуванням співвідношення цін у даній країні з цінами країн головних партнерів, рівня валютних резервів, стану торговельного балансу. Фіксований валютний курс найбільш доцільний за умов внутрішніх кризових ситуацій в нестабільній економіці, тому що забезпечує нижчі темпи інфляції, стабільні умови для зовнішньоекономічної діяльності,.
Гнучкі (плаваючі) курси – це система, при якій у валют відсутні офіційні паритети.
В разі використання плаваючого валютного курсу рух іноземної валюти не впливає на грошову базу, і центральний банк може проводити свою грошово-кредитну політику, передбачаючи, що це не вплине значною мірою на стан платіжного балансу.
Визначення курсу валют називають котируванням, яким займаються офіційні державні органи.
При котируванні валют вказується курс продавця, за яким банки продають валюту, і курс покупця, за яким банки купують цю валюту.

42 Базові принципи дії світової валютної системи.Світова валютна система – це спільно розроблена державами світу й закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин, що включає сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий обіг у межах світового господарства

Дата добавления: 2015-05-22