Знаряддя і засоби діїє продовженням наших органів рухів, їх видовженням і доповненням

Дія- засіб розвитку

Мінімальний постійний приріст енергії та інформації- умова розвитку механізму творчості.

Зупинка, "тупцювання на місці", а тим більше відступ, свідчать про порушення законів дії, про помилки в технології діяльності. Коли ж можливий прогресивний хід уперед? У тому разі, коли він поступовий. Перенапруження, натаскування, гонитва за результатом руйнують внутрішню гармонію людини, негативно позначаються на успішності дій і стані її здоров'я.

Поступовість позитивних змін - продукт активності індукції надмірного анаболізму - має аналог і в природі. Так діють рослини: вони використовують найменші із всіх можливих кількостей енергії для своїх мінімальних просторових змін.

Яскравим прикладом цього може бути проростання трави і пагонів дерева крізь асфальт, яке можливе саме завдяки поступовості росту тоненького стебельця і відсутності пружності твердого покриття тротуарів.

Кожна людина в навчанні повинна пройти школу дійового мислення, яка і створює "золоті руки".

Чому ми наполягаємо на навчанні ручній дії?

Існує в житті людини період - "вік грації" - пік психомоторики. Знехтувати ним - груба помилка батьків і, особливо, системи освіти; помилку пізніше виправити майже неможливо: психомоторика людини залишиться недорозвиненою. Але найбільші втрати - у здатностях мислення, почуттів та уяви.

У дії з предметом людська рука закономірно включається в систему рухів, що визначаються функціями та законами знаряддя виробництва.

Тобто виробнича логіка рухів, що виготовляють предмет, підкоряє собі природну логіку живих рухів і вчить людину природній грі розумових і психомоторних сил.

Коли дитина працює, користуючись знаряддями та інструментами, то вона не просто включає додатковий засіб у власний засіб - живий рух, а створює систему - "живий рух - інструмент - предмет". Система її рухів стає:

а) частиною системи рухів інструмента, яким обробляється
предмет;

б) частиною матеріалу, що вбирає в себе продукти думки, образи
і почуття діяча;

в) властивістю виробленого предмета- відображенням міри
людини.

Таким чином, живий рух перетворюється на предметно організовану дію.

Живий рух, як компонент робочої дії, починає виконувати функції дуже складних психічних явищ - сприйняття ситуації, розуміння логіки матеріалу і рухів, що його перетворюють на іншу форму, передбачення наслідків дій тощо. У дію залучаються всі складові механізму творчості, хоча перевага і домінанта на боці психомоторики.

З розвитком дії механізм творчості переходить від моторної роботи до семантичної, до перетворення смислового змісту дії на її продукт — певний виріб.

Дитина, залучена до ручної і точної роботи з матеріалом у періоді "віку грації", на 3-5 років випереджає в розумовому розвитку своїх ровесників. Зокрема, вона рано оволодіває здатністю осмислювати предмет дії, не торкаючись до нього руками, мислити образами, збагачувати їх творчою уявою. Думка в неї стає не лише відображенням предмета, а перетворює інформацію на енергію, смислову одиницю мови - на силу, яка використовується для продуктивної розумової роботи. Людина научається переводити думку в почуття, а образ - у регулятор діяльності.

Дія - естетичне явище і атлетика. Вдумаємося в знайоме поняття "фізична культура". Що таке фізична культура? Чия вона? Це культура тіла кожної конкретної людини. Культура психомоторики, культура рухів, культура дій, поведінки і трудової діяльності.

Загальний результат - культура думки, почуттів та уяви, які виражаються зовні психомоторикою - органом людини, а забезпечуються енергією.

Дата добавления: 2015-05-22