Соціально-психологічні рекомендації з оволодіння методикою публічних виступів

1. При оволодінні ораторським мистецтвом необхідно пам'ятати, що в значній мірі воно представляє діяльність, навчитися якої можна, якщо навіть у людини немає для цього всього комплексу необхідних даних. Разом з тим, оволодінню цією діяльністю сприяють такі якості, як гнучкий розум, тверда пам'ять, широкі інтереси, дотепність, емоційність, правильне виконання задачі "як сказати".

2. Оратором може бути людина будь-якого темпераменту, але з позитивними установками особистості. При цьому важливо враховувати особливості свого темпераменту, розвиваючи позитивні риси і гальмуючи негативні.

3. Про відповідність людини діяльності оратора судять по наявності наступних психологічних характеристик: схильність (нормативний рівень інтелекту, слух і звуковимова, правильне членування мови на періоди та її інтонування, голосові дані і т.п.); готовність до ораторської діяльності (системність і глибина індивідуального досвіду, широта знань, професійна орієнтованість та ін.); включаємість у процес спілкування (уміння одночасно володіти собою, аудиторією, матеріалами виступу, часом та ін.).

4. Перед виступом треба виділити склад аудиторії: наявність постійних контактів між слухачами, їхня кількість, однорідність складу (соціальна, професійна, вікова, статева) організованість, орієнтованість. Психологічно важливо, щоб аудиторія характеризувалася переважно пізнавальними мотивами, оскільки в такому випадку в слухачів уже буде сформована внутрішня настанова на слухання даного матеріалу.

5. При проведенні публічних виступів необхідно попереджати можливі, так називані "софістичні виверти", до числа яких відносяться:

– надмірне уточнення – суть у тім, що один з учасників дискусії намагається спростувати ту чи іншу тезу не звичайними, логічно припустимими способами, а шляхом уточнюючих запитань, відповіді на які заздалегідь неможливі;

– відповідь у кредит – полягає в тому, що учасник полеміки утрудняючись відповісти на запитання не заявляє про це прямо, а під різними приводами переносить відповідь, причому на невизначений термін;

– відповідь запитанням на запитання – це часто спостерігається при поганій організації обговорення чи дискусії;

– негативна оцінка самого запитання – не відповідаючи власне на саме запитання, уникаючи відповіді, виступаючий обмежується негативною оцінкою заданого запитання типу ("Це незріле питання", "Це ж догматизм”).

6. Для подолання виникаючих значеннєвих бар'єрів спілкування необхідно враховувати що такі ситуації виникають: по-перше, коли думка промовця не знаходить адекватного втілення в мові, він не в змозі висловити повно те, що хоче; по-друге, коли засоби мовного викладу матеріалу не відповідають мовним знанням слухачів; по-третє, коли слухачі не мають необхідні уміння інтерпретувати сприйманий текст.

7. При підготовці публічного виступу потрібно пам'ятати, що сила хвилювання зворотно пропорційна витраченому на доповідь часу. У день виступу уникайте конфліктних ситуацій, оскільки спілкування з великою кількістю людей вимагає напруги духовних і фізичних сил. Доброзичливість, привітна посмішка свідчать про добрі стосунки і викликають відповідні почуття.

Тема: Темперамент

Дата добавления: 2015-05-22