Україна та українське повстання у роки Першої світової війни

Українські політичні партії кінця ХІХ – початку ХХ ст..

У нац визвольному русі зросла роль трудового населення. Активізація громад політ життя в Україні ХХ ст. створила грунт для переростання культ-освітнього громадського руху в нац-визвольний. Велику роль відіграло створення укр. політ партій. У 1900р створена революц укр. партія(УП). Маніфестом стала промова Міхновського, де було сформовано ідеали українського самостійництва, для яких характерні рішучість, усвідомлення трагічності народу, державницьких засад і прагнення поліпшити цю долю. В 1902 р від РУП відокремилась УНП. 10 заповідей партії проголошували самостійну демократичну республіку, шанування укр. мови і традицій (до 1907р). У грудні 1904р з РУП вийшла УСДС, група очолена Меленевським. Вона намагалась перетворити партію на автономну організацію російської соціал-дем робітничої партії (РСДРП). В 1905р РУП було перейменовано на УСДРП, яка виступала за автономію України, проповідувала поділ соціал-дем партій за націонал ознакою. Напередодні революції 1905р в Україні активізувались ліберальні сили. У 1904р вони створили в Києві УДП(Лотоцький), з якої вийшли УРадик П(Грінченко).

29 квітня 1918 року, відбувся Всеукраїнський з'їзд хліборобів у Києві, на якому одноголосно було проголош Пав. Скороп-го новим гетьманом.Ц.Рада була усунута від влади, а замість неї було утворено Укр-у Державу.П.Скороп. у своїй політиці притримувався консервативних поглядів. Оскільки політичною опрою гетьмана були великі землевласники,він провів деякі реформи, які не були попул-ми серед укр. селян. Недовіра до Скороп. з боку селян підбурювалась соціал-демократичними та соціал-революційними партіями, основними діячами яких були Вол. Винниченко та Сим. Петлюра. Останньою краплею стало проголошення гетьманом «Федеративної Грамоти», в якій ішлося про майбутню федерацію України із Росією. Сам Скоропадський згадував, що він вбачав у майбутній федеративній державі союз, за якого Укр розквітла б, відродила культуру та мову та почала стрімко розв-сь.13 листопада в Києві відбулось засідання соціалістичних партій Укр, і було прийняте ріш. про утвор-я Директорії УНР. Розпоч-сь антигетьманське повст. 14 лист, члени Директорії прибули до Б.Церкви, яка і стала центром повстання. На той час у Б.Церкві стояв Окремий загін Січових Стрільців (1500 солдатів). Січові Стрільці були опорою всієї Директорії.Однак, все ж таки відчувався брак добре дисциплінованих та озброєних солдатів. Учасники повстання боялись зустрітись із німецькою армією в Києві, частини якої нараховували 200 тисяч солдатів. Розглядався план про видачу зброї населенню Києва, для підтримки повсталих, однак цього всеодно було недостатньо. Але, скориставшись тяжкою ситуацією в Німеччині, представники Директорії уклали договір із німецькою армією про нейтралітет. За свідченнями Скоропадського, Директорія схилила на свій бік німців та деякі збільшовичені українські частини, пообіцявши їм землю та дозвіл на пограбування Києва.15 листопада на стінах київських будинків з'явились листівки Директорії, які закликали до всенародного антигетьманського повстання. Перші військові дії між гетьманськими військами та Директорією розпочались 16 листопада, коли Січові Стрільці в м. Біла Церква, роззброїли сотню Державної Варти.

Дата добавления: 2015-05-22