Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Франц

Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Німеччини

VІІ ст.. християнство: виникнення монастирських, соборних шкіл (широка освіта). Розвиток ремесел, торгівлі.

13-14ст. виник-я перших уні-ів: Гейльдерберзький, Кельський, Ерфуртський. Кін.14ст. проникнення гуманістичних ідей. До кін.18 ст. просвітницький рух- школа для народу.

Аж до середини минулого століття Німеччина являла собою конгломерат безлічі дрібних князівств. Навіть в кінці 18 століття їх число досягало 297 на 30 млн. жителів. Феодальна роздробленість країни гальмувала її соціально-економічний розвиток, і Німеччина тривалий час значно відставала від інших країн Європи, зокрема від Франції та Англії. Бурхливий соціально-економічний розвиток країни у 70-их роках 19 століття, викликане об'єднанням німецьких князівств в єдину державу під провідним початком Пруссії і висунула Німеччину на одне з перших місць Європи за обсягом промислового виробництва, послужило поштовхом до розширення сфери освіти. У цей період були прийняті закони про обов'язкове навчання дітей до 14 років, помітно виросли як мережа шкіл, так і контингент учнів. Основні риси сучасної середньої школи в Німеччині сформувалися ще за часів Веймарської республіки, вже тоді відбувся поділ на повну народну, реальну школи та гімназії, проте їх доступність обмежувалася тим, що два останні види школи, що давали більш якісну освіту,були платними. У 50-і рр. було розпочато перетворення шкільної системи,яка робить її доступною для всіх.

6-15ст. падіння зх.рим-ї імперії – нова епоха- християнство.

ХІІ столітті з появою перших навчальних закладів, зокрема, університетів. Під час Старого режиму, який охоплює хронологічний проміжок між Ренесансом та Великою французької революцією, освіта мала елітарний та релігійний характер, до того ж, фактично, у школах того часу під керівництвом священиків навчалися переважно хлопчики. Конвент прийняв закон кий проголосив, що освіта у Франції є нерелігійною, безкоштовною та обов’язковою. 1790-1802р. ідеї просвітництва.

16-18ст. географісні відкриття, винахід друкарства, буржуазна думка, боротьба між протестантами і католиками. Гучними подіями в освіті наприкінці XVIII та на початку ХІХ століття стало також створення Вищих шкіл (1794), втілення у свідомість суспільства ідеї про освіту протягом життя, реформа Наполеона І, а саме: організація так званого Імператорського університету законом від 10 травня 1806 року та проголошення державної монополії на освіту. Процес монополізації відзначався поступовістю, був зумовлений раціональним підходом до формування національного освітнього простору у Франції та економічними можливостями країни. Сьогодні більшість французьких навчальних закладів є підпорядкованими державі, а отже, фінансуються з державних коштів. закон, названий іменем тодішнього міністра освіти, передував прийняттю низки законів, розроблених Ж.Феррі, та є одним з найбільш вагомих державних документів, прийнятих за часів Липневої монархії. Закон проголосив основні принципи початкової освіти: її свободу, необхідність забезпечення початкової школи вчителями за рахунок узгодженості випуску необхідної кількості спеціалістів університетами після Лютневої революції 1848 року, проект закону, що передбачав обов’язкову освіту для хлопців та дівчат та трирічну підготовку вчителів за кошти держави. Цей закон мав сприяти значному розвитку французької школи. Закон 1881 року передбачає безкоштовну початкову освіту, яка є обов’язковою та нерелігійною, матеріально утримується коштами комуни та, за потреби, державою. Закон 1882 року проголосив обов’язкову освіту з 7 до 13 років, переглянув навчальні програми, скасував викладання основ релігії та перевів гімнастику й малювання з переліку факультативних до обов’язкових предметів.

23. Гарвардський приватний ун-т заснований в 1636 році, — найстаріший діючий вищий навчальний заклад в США.вважають одним з найкращих університетів світу. У 2010 році посів друге місце у міжнародному рейтингу університетів планети. 13 березня 1639 року установа була названа Гарвардськиим коледжем, за ім'ям свого першого значного спонсора, молодого священика на ім'я Джон Гарвард. Випускник Еммануелівського коледжу (Кембридж), Джон Гарвард заповів близько чотирьохсот книг щоб розпочати створення бібліотеки коледжу, разом з половиною з кількох сотень фунтів вартості свого особистого майна. Перше відоме офіційне посилання на Гарвард як «університет» замість «коледжу» знайдене в новій массачусетській конституції 1780 року. У 1869—1909 роках президент Гарвардського університету, Чарльз Вільям Еліот, перетворив Гарвард на зразок сучасного дослідницького університету. Реформи Еліота включали введення факультативних курсів, маленьких класів і вступних іспитів. Гарвардська модель вплинула на всю систему освіти США, як на рівні вищих навчальних закладів, так і на рівні шкільної освіти. У 1999 році коледж Радкліфф, спочатку заснований як «додаток Гарварду» для жінок, формально злився з Гарвардським університетом, став Радліффівським інститутом наукової роботи. Сьогодні Гарвард є найстарішим діючим вищим навчальним закладом США. Має четверту за числом книг бібліотеку у світі (після Британської бібліотеки, Бібліотеки конгресу США, Національної бібліотеки Франції) — близько 16,2 млн. книг і найбільший у світі бюджет серед академічних установ, що досягає 36,9 млрд. дол. на рік Факультети:

Факультет мистецтв і наук, що включає Відділення інженерних і прикладних наук, які разом забезпечують:

Гарвардський коледж для студентів, учнів на ступінь бакала0вра (з 1636)

Аспірантура мистецтв і наук для аспірантів (1872)

Відділення продовження освіти (вечірнє, заочне і т. п. освіта)

Медичний факультет, що включає факультет медицини (1782) та стоматології (1867).

Гарвардський інститут богослов'я (1816)

Гарвардський інститут юридичних наук (1817)

Гарвардська школа бізнесу (1908)

Аспірантура дизайну (1914)

Аспірантура педагогічних наук (1920)

Інститут охорони здоров'я (1922)

Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді (1936)

28-й президент університету з 2007 до сьогодні — Фауст Дрю Джилпін.

Відомі випускники

Бернард Беренсон — відомий експерт, історик і мистецтвознавець США єврейсько-литовського походження. Спеціалізувався на майстрах італійського Відродження.

Вернон Сміт — видатний економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 2002 року.

Субтельний Орест — автор книжок з історії України.

Барак Обама — американський політик, 44-ий президент США, колишній сенатор від штату Іллінойс у конгресі США.

Джон Кеннеді — тридцять п'ятий президент Сполучених Штатів Америки.

Франклін Делано Рузвельт — 32-ий президент США 1933-45, демократ.

Альфред Кінсі — американський біолог, професор ентомології і зоології, засновник інституту з вивчення сексу, статі і репродукції (1947) при Індіанському університеті в Блумінгтоні, який зараз носить ім'я Кінсі.

Джон Апдайк — американський письменник.

Марк Цукерберг — засновник соціальної мережі Facebook. Став наймолодшим у історії мільярдером.

24. Оксфордський університет — найстаріший англомовний уні-т у світі, а також перший Великобританії. Заснований в 1117 році, складається з факультетів і 39 коледжів, а також 7 так званих гуртожитків. У 1117 р. був створений університет, що мав за мету дати священнослужителям більш повну освіту. Вибір впав на Оксфорд, одне з найбільших міст королівства. Але тільки за правління Генріха II Оксфорд став справжнім університетським містом. Якщо з часом через Оксфорд майже в обов'язковому порядку проходили члени вищого світу, то в середні віки до цього було ще далеко. Там навчались тільки священнослужителі, вони знімали кімнати у місцевих жителів і часто були бідними. Кожен із 40 коледжів сильний тією чи іншою спеціалізацією: економіка, право, філологія тощо. Університет являв собою вільну корпорацію на церковних засадах. Він мав внутрішнє управління, утримував себе на власні кошти, які отримував від пожертвувань, уряд не втручався у внутрішнє життя та порядок управління, який зберігався майже до XIX ст. Професори та студенти жили разом у коледжах та холах. Особливою красою відрізняється коледж Магдалини (1458 р.), башта дзвіниці якого стала символом всього міста. Знамениті також коледж Трійці (1555 р.), коледж Церкви Христа з собором (1529 р.), коледж Королеви (був заснований в 1340 р., перебудовувався в 1672-1760 рр.). У Оксфорді розташований старий в Англії Ботанічний сад. Місто славне також багатою бібліотекою, музеєм Cast Gallery в якому зберігаються витвори мистецтва Стародавньої Греції, Єгипту, Ассірії, музеєм Ashmolean, першим в Англії музеєм, відкритим для відвідин, де можна побачити твори Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Рембрандта і Констебля. Всі іспити, як і більшість лекцій і лабораторних занять організовані централізовано, в той час як коледжі проводять індивідуальні заняття із студентами і семінари.

Факультети Оксфорда: фізико-математичний медичний гуманітарних наук соціологічних наук антропологічний

географічний біологічний юридичний механіко-технічний філософії лінгвістичний мистецтва історичний

теологічний

Відомі випускники:

Томас Гоббс — філософ

Джонатан Свіфт — письменник

Джон Локк — філософ

Оскар Вайльд — поет, прозаїк, драматург, есеїст, естет

Джон Рональд Руел Толкін — лінгвіст, письменник

Олдос Гакслі — письменник

Стівен Гокінг — фізик

Тім Бернерс-Лі — винахідник Світової павутини

Едуард VII — король Великої Британії з 1902 до 1910

Маргарет Тетчер — прем'єр-міністр Великої Британії з 1979 до 1990

25. Гейдельберзький університет: історія і сучасність

Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла — найстаріший університет на території Німеччини. Він знаходиться в місті Гейдельберг, що в Баден-Вюртемберзі. Університет був заснований курфюрстом Рупрехтом І за затвердженням Папи Урбана VI в 1386 р. Спочатку було створено чотири факультети: права, медицини, теології та філософії. Таким чином Гейдельберзький університет був третім університетом (після Праги та Відня) в німецькомовному світі.

Факультети теологічний факультет, Юридичний факультет, Факультет філософії, Факультет нової філології, Факультет економічних та соціальних наук, Факультет поведінкової та емпіричної культурології, Факультет математики та інформатики, Факультет фізики та астрономії, Факультет хімії та геології, Факультет біологічних наук, Медичний факультет.

Відомі особистості Геґель Ґеорґ Вільгельм Фрідріх, Ясперс Карл, Вебер Макс, Ян Амос Коменський.

26. Університет в Токіо: історія і сучасність

12 квітня 1877 було офіційно оголошено про створення Токійського Національного (імператорського) університету в Токіо.

Структура: об'єднаний коледж гуманітарних і природничих наук, а також дев'ять факультетів (права, медицини, інженерно-технічних наук, гуманітарних наук, природничих наук, сільського господарства, економіки, педагогічний і фармацевтичний) і 11 післядипломних шкіл.

Випускники: Ямамото, Юдзо (писатель, драматург), Хизаши Кимура (астроном), Кэндзабуро Оэ (писатель, нобелевский лауреат).

27. Університет Сорбонна: історія і сучасність.

Сорбонна (фр. Sorbonne) — університет у Парижі, спочатку богословська школа і притулок для бідних студентів, згодом назва богословського факультету Паризького університету; заснований у 1253 р. теологом Робером де Сорбоном, духівником Людовика IX Святого. З часом назва «Сорбонна» в розмовній мові стала синонімом всього Паризького університету.

У 1970 році Паризький університет було реорганізовано в тринадцять незалежних університетів, деякі з яких зберегли назву Сорбонна й розташовані в історичних будівлях Сорбонни в 5-му окрузі Парижа, в Латинському кварталі.

Випускники: Бальзак, Оноре де, Бенедикт XVI (папа римский), Эразм Роттердамский.

28. Кембриджський університет: історія і сучасність

Кембриджський університет — один з найстаріших та найвідоміших університетів у світі. Заснований у 1209 р. студентами та викладачами Оксфордського університету. Виникає за зразком паризького університету.Перший коледж відкритий у 1284 році. Папа Іоанн 22 офіційно визнав університет у 1318 р., але до того це був навчальний заклад, який цілком затвердився.Після закінчення унів.треба було пропрацювати в ньому 2 роки як викладач.До сер.19 ст. велика увага приділялась математиці: випускний екзамен з цього предмету був обов’язковим.Вікторіанські реформи сприяли тому, що в 1869 р. відкрився перший жіночій коледж.

Університет в Кембриджі — це незалежна самоврядна корпорація, що складається з низки установ (коледжі і університет в тісному смислі), що не одержує від уряду ніякої допомоги і що не підлягає ніякому нагляду; вона посилає до парламенту двох депутатів. Разом з Оксфордським університетом є найпрестижнішим університетом Великобританії. Кембриджський університет входить в п'ятірку найпрестижніших навчальних закладів у світі. Станом на 2009 рік випускниками Кембриджа є 83 нобелівських лауреата — за цим показником він лідирує серед університетів світу.

Ректор Кембриджу — Принц Філіп, герцог Единбурзький, віце-ректор — професор Елісон Річард.

Університет засновано у 1209 році у місті Кембридж, графство Кембриджшир студентами та викладачами Оксфордського університету, які вимушені були залишити Оксфорд через збройні сутички з місцевим населенням.

Університет складається з центральної адміністрації та 31 коледжа.

29. Передумови і причини виникнення вищих навчальних закладів в Україні у контексті слов’янського відродження ХVІ ст. – ХVІІ ст.

Історія освіти в України тісно пов'язана з усією історією українського народу. Багатовікове існування в стані роздробленості, під гнітом монголо-татарських орд, польських, литовських і угорських феодалів зробило сильний вплив на розвиток освіти.

У 2-ій половині XVI століття відбулися зміни в державно-адміністративному положенні значної частини українських земель. Скориставшись ослабленням Великого князівства Литовського, що брав з 1558 р. участь у багаторічній війні з Росією, правлячі кола Польщі взяли курс на захоплення всіх українських земель.

Посилювалися національний і релігійний гніт і безправ'я народних мас. В 2-ій половині XVI ст. і особливо в 1-ій половині XVII ст. в України отримали подальший розвиток міста як центри ремесла і торгівлі, посилювалися економічні зв'язки між окремими землями, виникали передумови для утворення єдиного внутрішнього, тобто національного ринку. Тривав процес розвитку української народності, росло національну свідомість українського народу, розвивалася українська культура.

Для боротьби проти іноземного утиску, національних і релігійних утисків міське населення (частково і сільське) у XVI-XVII ст. організовувалося в братерства. Останні відчиняли школи, друкарні, навколо яких об'єднувалися культурні сили. В кінці XVI - початку XVII ст. братські школи виникли у Львові (1585), в Києві (1615), Луцьку (1620), Вінниці, Немирові, Кам'янці-Подільському і деяких інших містах. Викладання в цих навчальних закладах велося рідною мовою. Значна увага приділялася вивченню грецького, а пізніше латинського і польського мов. Крім того, вивчалися арифметика, астрономія, музика і богослов'я.

Поширенню просвітництва сприяло виникнення в Україні в II половині XVI ст. друкарства. Перша друкарня була відкрита И. Федоровим у Львові, у ній видані в 1574 р. "Апостол" і "Буквар". У 1578 р. заснована Острозька друкарня, пізніше її устаткування перейшло до Львівської братерської друкарні. До середини XVII ст. в Україні нараховувалося 25 друкарень у 17 містах і селах: у Києві - Києво-Печерська друкарня, друкарні Т. Вербицького та С. Соболя, у Львові - М. Сльозки і А. Желиборского, Чернігівська друкарня.

Львівське Успенське братство відоме тим, що продовжувало традиції Івана Федорова. Воно розгорнуло видавництво і забезпечило поширення книг в Україні та за її межами. У 1585 році братство заснувало школу, яка повинна була згодом перерости у вищий навчальний заклад.

У 1632 році шляхом об'єднання Київської братської школи та Лаврської школи було створено перший вищий навчальний заклад в Україні - Києво-Могилянська колегія, у якій навчалися переважно діти української шляхти, старшини, духівництва, багатих міщан і козаків. Братські школи зіграли прогресивну роль у поширенні просвітництва і розвитку української культури, у боротьбі українського народу за визволення від гніту польських

Дата добавления: 2015-05-22