Ї. Дайте відповіді на запитання і виконайте заї­дання

1. Охарактеризуйте наочно-дійове, образне і логіч­не мислення дітей дошкільного віку.

2. Розкрийте збагачення змісту мислення протягом дошкільного віку. Поясніть, від чого воно залежить.

3. Яке новоутворення з'являється в мисленні стар­шого дошкільника? Наведіть приклади.

4. Діти якого саме дошкільного віку ставлять такі запитання: «Куди летить дим? Чому Місяць світить тільки вночі? Звідки взялася гора? Річка? Куди біжать хмарки? Чому бабусям і дідусям треба уступати місця в автобусі?» і т. д.

5. Згадайте, які запитання ви чули від дошкіль­нят. Про що свідчать дитячі запитання? Поясніть свою відповідь.

6. Поясніть, який взаємозв'язок існує між мислен­ням і мовленням у дошкільників? Обгрунтуйте свою відповідь.

7. Чим можна пояснити, що діти, які відвідують ди тячий садок, перед школою легко в умі розв'язуюіі. такі приклади: 6—4 = 2, 7+2 = 9 і т. д., а діти, що не ходили в садок, при розв'язанні подібних прикладі» користуються паличками чи пальцями.

8. Про яку характерну особливість мислення до шкільників говорив К. Д. Ушинський: «Дитина мці­лить... формами, барвами, звуками, відчуттями взагалі,

• 114

і той даремно і шкідливо силував би дитячу природу, хто захотів би змусити її мислити інакше»?

9. Які закономірності розвитку мислення дітей мав
на увазі Я. А. Коменський, коли говорив, що варто
було б починати навчання не з словесних тлумачень
про речі, а з реальних спостережень за ними?

10. Покажіть на прикладах роль навчання в роз­витку мислення дітей дошкільного віку.

11. Доведіть істинність слів К. Д. Ушинського про те,~щЬ дітей треба вести в природу, якщо ми хочемо навчити їх мислити, і думку В. О. Сухомлинського про те, що кожна подорож у природу є уроком мислення для дітей.

12. Як треба відповідати на дитячі запитання?

13. Розкрийте роль гри, трудової діяльності в роз­витку мислення дітей.

14. Як треба проводити заняття в садку, щоб вони сприяли розвитку мислення дошкільників?

15. Які вимоги до розвитку мислення у дітей ми ставимо, готуючи їх до шкільного навчання?

II. Програмовані завдання

1. У якому рядку міститься твердження радянських
психологів?

а) Мислення дітей до семи років алогічне.

б) Мислення дітей до семи років логічне.

2. Діти якого дошкільного віку можуть розв'язу­
вати доступні їм задачі в умі?

а) Молодшого.

б) Середнього.

в) Старшого.

3. Дошкільники якого віку здатні назвати відмін­
ні та схожі якості, наприклад, рослин і тварин, диких
ї свійських тварин?

а) Молодшого.

б) Середнього.

в) Старшого.

4. У якому рядку йдеться про мислення молодшого
дошкільника?

а) Діти розв'язують задачі практичними пробами.

б) Діти розв'язують задачі, уявляючи ситуацію й
мислено комбінуючи її елементи.

5*

в) Діти намагаються осмислювати задачу і спосо­
би її розв'язання в самому процесі дії.

5. У молодшого дошкільника є родові поняття?

а) Так.

б) Ні.

6. З якого дошкільного віку розвивається у дітей

образне мислення?

а) 3 молодшого.

б) 3 середнього.

в) 3 старшого.

7. Яке мислення за видом дає змогу дитині з роз­
різних картинок відразу складати цілу фігуру людини,
а із кубиків побудувати такий міст, щоб під ним міг
пропливати пароплав із високою трубою, і т. д.?

а) Наочно-дійове.

б) Наочно-образне.

в) Словесне.

8. Діти якого дошкільного віку так розповідають
про лисичку: «Лисичка — дикий звір, вона живе у лі­
сі, у неї великий пухнастий хвіст, має гостру мордочку,
руда; вона любить їсти півня чи курку, швидко бігає,
зайці її бояться...»?

а) Молодшого.

б) Середнього.

в) Старшого.

9. До якого виду мислення сензитивний дошкільний

вік?

а) Наочно-дійового.

б) Наочно-образного.

в) Логічного, словесного.

10. У якому рядку міститься правильна відпо­
відь?

У дошкільному віці діти переходять:

а) від наочно-образного до наочно-дійового мис­
лення;

б) від наочно-дійового до словесного мислення;

в) від образного до словесного мислення.

III. Розв'яжіть психологічні задачі.

1. Про які співвідношення мислення і мови до­шкільника свідчить такий приклад?

«Васса Нилівна... написала, що «прикута до ліжкі хворої матері» і сподівається побачитись з Арка дієм Івановичем тільки восени в Самарі.

Микита так і уявив собі цю Вассу Нилівну: сидиті висока похмура жінка в сірій кофті, з шнуром від го

динника, і одна нога її прикована ланцюгом до ніжки ліжка».

(О. Толстой. Дитинство Микити)

2. Проаналізуйте роботу мислення дошкільника
Юрка.

Юрко намагається полагодити візок. Спочатку він просто прикладає колесо до краю візка поруч з кін­цем осі. Після багатьох спроб колесо випадково напи­нається на кінець осі, що стирчить. Візок може їхати. Юрко задоволений. Вихователька каже:

— Молодець, Юрко, сам полагодив візок. Як це ти зробив?

— Полагодив. От, бачите! — показує, як крутиться колесо.

— Як це ти зробив, покажи! (Вихователька непо­мітним рухом скидає колесо.)

Юрко знов прикладає його до візка, але тепер уже швидше надягає на вісь.

— От і полагодив,— радісно заявляє хлопчик, про­
те знову не може сказати, як він це зробив.

(За Г. Люблінською)

3. Поясніть мислительну діяльність Сашка.
Сашка запитали: «Цвях потоне чи плаватиме, ко­
ли його кинути у воду?»

Сашко відповів: «Потоне. Коли ми були на річці, все кидали у воду і бачили, як цвяхи тонули, а палички плавали».

4. Поясніть відповідь Михайлика.

Олена Петрівна запитала у Михайлика: «Михайли-ку, зайчик — хижа тварина чи ні?»

Хлопчик дав таку відповідь: «Хижі — це лисичка, вовк, лев, сова. Вони їдять тварин. Зайчики живуть у лісі, їдять капусту, моркву, травичку, кору з дерев. Зайчики — не хижі».

5. Охарактеризуйте роботу мислення Лесика.
Лесик бачить, що на шафі стоїть коробка з його

улюбленими іграшками. Як її дістати? Переконав­шись, що не може дотягтися до неї рукою, обдумує, як це зробити. Спочатку він звертає увагу на табуретку, але не бере її, промовляючи: «Вона дуже низька». По­тім дивиться на стілець і говорить уголос: «Він вищий, але й з нього не дістану».

Роздумує ще деякий час, а потім ставить стілець, на нього табуретку. І іграшки в його руках.

6. Які особливості мислення виявили діти? В якій групі відбувалось це заняття? Дайте обгрунтовані від­повіді.

На занятті з розвитку мовлення і ознайомлення з природою вихователька запропонувала дітям уважно розглянути чучела синички, ластівки й сказати, що во­ни зроблять (побіжать чи полетять), рятуючись від ворогів.

Друге запитання було таке: «Хто швидше літає: ластівка чи синичка, і чому?»

Діти як на перше, так і на друге запитання дали правильну відповідь.

(За М. М. Поддьяковим)

7. Про які особливості мислення дошкільників свідчить такий факт? Як слід враховувати ці особли­вості на заняттях в дитячому садку?

Шестирічній Наталочці мама задала таку задачку: «Летіли чотири пташки, сіли на дерева. Сіли по од­ній — пташка зайва, сіли по двоє — дерево зайве. Скільки було дерев?»

Наталочка кілька разів повторила задачу, але роз­в'язати її не змогла.

Тоді мама вирізала з паперу три дерева і чотири пташки. Дівчинка правильно і швидко розв'язала за­дачку.

Чи можна в підготовчій групі всі аналогічні задачі унаочнювати? Поясніть свою думку.

(За Т. М. Куриленко, Г. Г. Петроченко)

8. Проаналізуйте запитання дівчинки і скажіть,
скільки їй може бути років. Дайте обгрунтовану від­
повідь.

Батько Лілі записав запитання, які ставила йому його донька, годуючи рибок в акваріумі: «Чи є у ри­бок вуха? Як вони чують? Чи розуміють, що ми гово­римо? Як вони сплять? Куди лягають спати? Чи п'юп. воду? Чи є у них язик?» та ін.

9. Проаналізуйте й оцініть методику проведений
заняття з погляду активізації й розвитку дитячого
мислення за таким описом:

а) Вихователька в ході заключної бесіди про осі и і.

у старшій групі поставила своїм вихованцям понад 15 запитань. Серед них в основному були такі: «Яка зараа пора року? Назвіть осінні місяці. Яким стало небо? Яке листя на деревах? Чи часто йдуть дощі? Чи кра­сиво зараз в парках, садах? Чому в садах залишилось мало пташок? Як одяглись люди?»

(За Г. О. Люблінською)

б) Ранньою весною вихователька, прийшовши з
дітками в поле, сказала: «Ми зараз познайомимось
з новою квіткою. Ось вона (показує). Понюхайте її і
скажіть, як вона пахне. Бачите, яке в неї яскраве за­
барвлення? Постоїмо тихенько і побачимо, хто до неї
прилетить».

Коли до квітки прилетіли бджоли, вихователька сказала: «Квітка ця зветься медуницею, бо її люблять бджоли, які дають багато меду». Діти повторили наз­ву нової квітки.

в) У підготовчій групі після повідомлення теми і
мети заняття вихователька поставила дітям такі пи­
тання:

— Діти, як звуться дерева, намальовані на кар­тині?

— Як розташовані гілочки у сосни? У ялинки?

— Як зветься ця частина дерева?

— Чим вкритий стовбур?

(На столах у дітей лежать куски кори. Діти їх уважно розглядають.)

— У якого дерева кора більш гладенька? Якого
кольору кора у сосни? У ялинки? Чим схожі ці дерева?
Чим вкриті гілочки дерев? Чи однакові гілочки у цих
дерев? Що є характерним для ялинки? Яке дерево —
сосна? Чим відрізняються сосна і ялинка від інших
дерев? Чому сосна і ялинка звуться хвойними дерева­
ми? Назвіть хвойні дерева.

10. Проаналізуйте й оцініть відповіді виховательок на дитячі запитання.

Валя: «Сонечко дуже велике, а чому здається нам таким маленьким?»

Ольга Василівна: «Маленьким воно здаєть­ся тому, що знаходиться дуже далеко від нас. Усі пред­мети здалеку здаються маленькими».

Вова (п'ятирічний хлопчик) запитав: «А як земля крутиться?» І почув у відповідь: «Вово, ти молодець,

що задаєш таке цікаве запитання. Підеш до школи і все узнаєш. А от зараз зрозуміти це явище тобі ще важко».

Іншого разу, спостерігаючи за деревами восени, Во­ва звернув увагу на китиці червоної горобини, на те, що ягід поменшало, а на землі їх не було.

— Куди поділися ягоди? — запитав він.

Ольга Василівна запропонувала йому розв'язати це питання самому.

— Чому сонечко буває жовтим і червоним?— спи­тав Толик у виховательки.

— Що ти завжди закидаєш мене своїми запитання­ми? Навіщо тобі цро це знати? Іди краще гратися,—-відповіла Віра Володимирівна.

(За Т. М. Куриленко, Г. Г. Петроченко) IV. Дослідження мислення дітей в дитячому садку.

1. Вивчіть співвідношення образного і логічного
мислення середніх і старших дошкільників.

Запропонуйте дітям розв'язати дві задачі без ма­люнка, а потім з малюнком. Порівняйте швидкість і правильність розв'язання задач без унаочнення і з унаочненням.

2. Вивчіть зміст мислення дітей різного дошкіль­
ного віку.

Проведіть дидактичну гру «Що предмет про себе розповідає?»

Вихователь, в разі утруднень відповіді дітей, має ставити їм такі навідні запитання: «Що це таке? До яких предметів належить? Для чого він? Де його ви готовлено чи вирощено? Якої він форми, величини? Якого кольору? Смаку?» і т. д.

Указати, які ознаки (зовнішні, другорядні' чи впу трішні, істотні) були названі.

Цим же дітям дайте сюжетні картинки і на осноиі їх відповідей дослідіть здатність дітей знаходити при­чини і наслідки, різні складні взаємозв'язки між об'ек тами.

3. Складіть конспект бесіди з розвитку мовлення 1 ознайомлення з природою, яка включала б роботу з розвитку мислення дітей дошкільного віку.

4. Напишіть тези доповіді на тему: «Робота вихо вателя з розвитку мислення у старшій групі дитячою садка».

5. Усі запитання дитини, за якою ведете спостере­ження в садку, проаналізуйте щодо розвитку її мис­лення.

Дата добавления: 2015-05-22