Афіни та їхні союзники

НАПИС ПРО ЗАСНУВАННЯ АФІНСЬКОЇ КОЛОНІЇ БРЕЇ У ФРАКІЇ

...Коли ж привезе з собою, то нехай позбудеться цього майна сам обманщик, або той, хто це записав. Колоністи повинні на­дати їм для жертвоприношень за свою колонію отари овець, скільки вони вважають за потрібне. Слід вибирати десять чоловік геономів для розподілу землі, по одному від філи. Нехай розпо­ділять землю. А Демоклід нехай управляє колонією самостійно, якомога краще. Оголошені раніше ділянки землі нехай зали­шаться так, як вони є, а інших не нарізати. На великі Панафінеї відправляти бика і двох овець... Коли ж хто-небудь піде війною на землю колонії, то містам треба прийти на допомогу якнайшвид­ше, згідно з договором... як було записано стосовно міст, що ле­жать у Фракії. Ця постанова повинна бути вирізьблена на стелі і встановлена в місті. Колоністи повинні показувати цю стелу своїм службовим особам. Коли ж хто-небудь вирішуватиме справи всупереч постанові, записаній на стелі, або який-небудь оратор виступить публічно, або закликатиме до порушення або скасу­вання будь-яких постанов стели, то він сам і його діти будуть позбавлені громадянських прав, а його майно буде конфісковане, причому десята частина буде віддана на користь богині [Афіни], якщо тільки самі колоністи не попросять за нього... А хто запи­шеться в колоністи, будучи воїном у поході, той після повернення в Афіни повинен буде оселитися в Бреї протягом тринадцяти днів. Колонію вивести в тридцятиденний строк. А Есхін видає гроші на проводи колоністів...

ФУКІДІД. ІСТОРІЯ, І, 97—99

(97). Маючи гегемонією над союзниками, які спочатку були автономними і радилися на спільних зборах, ось що постановили афіняни в своєму внутрішньому управлінні та в війнах, в час між Перською і Пелопоннеськими війнами, щодо варва­рів, до бунтуючих союзників, і до тих пелопоннесців, з якими їм доводилось мати справу в кожному окремому випадку...

(98). Насамперед афіняни під командуванням сина Мільтіада Кімона забрали після облоги зайнятий персами Ейон, що на Стримоні, і мешканців його віддали в рабство. Далі вони пере­творили на рабів жителів Скіроса, острова на Егейському морі, який заселяли долопи, й заселили його самі... Потім вони воювали з наксосцями, які відокремилися, й облогою змусили їх здатися. Це перше союзне місто, підкорене всупереч встановленим відносинам із союзниками; згодом та ж сама доля спіткала й ряд інших міст.

(99). Крім інших причин відокремлення союзників найважливішими були: недоїмки в сплаті форосу, відмова постачати кораб­лі і військо, якщо якесь місто повинно було це робити. Справді, афіняни експлуатували, певно, те, що треба було приховувати від со­юзників, а застосовували примусові заходи до тих, які не звикли до цього або не бажали терпіти ці суворі заходи. Та й в інших випадках старшинства афіняни аж ніяк не подобалися союзникам в тій мірі, як спочатку, та й у спільних військових діях рівності між афінянами і союзниками не було, й афіняни досить легко приводили повсталих до послуху.

Дата добавления: 2015-05-22