Методичні рекомендації. Виникнення колонату та становище колонів у і ст

ТЕМА 11. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КОЛОНАТУ В РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Виникнення колонату та становище колонів у І ст. до н.е.

Форми ренти колонів у І – П ст. н.е.

Зміни в становищі рабів.

Становище колонів у ІІІ ст. н.е.

Римське законодавство про колонів у ІV – V ст. н.е.

Історичне значення колонату.

РЕФЕРАТИ:

Організація праці рабів у землеробстві Риму в І ст. до н.е. – І ст. н.е.

Сімейні відносини колонів.

Еволюція статусу колонів за імперським законодавством.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму. – Чернівці: Книги ХХІ, 2005. – С. 400 – 406; 505 – 515.

2. Письма Плиния Младшего. – М.: Наука, 1983. – С. 176 –177.

3.Практикум по истории древнего мира / Сост. И.А. Просина, И.А. Свенцицкая – М.: Просвещение, 1972. – С.261 – 277.

Практикум по истории древнего мира /Под peд. И.А. Свенцицкой. – М.: Просвещение, 1988. – Вып. 2. – С. 140 – 164.

Ранович А.Б. Колонат и римское законадательство ІІ – V вв. н.э. // ВДИ. – 1961. – № 1. – С. 83 – 109.

Сергиенко M.Е. К истории колонатных отношений // ВДИ. – 1949. – № 2. – С. 56 – 59.

Хрестоматия по истории древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. – М.: Высш. шк., 1987. – С. 216 – 230, 387 – 405.

Хрестоматия по истории древнего Рима / Под ред. Утченко С.Л. – М.: Соцэкгиз, 1962. – С. 438 – 466.

Штаерман Е.М. "Рабский вопрос" в Римской империи // ВДИ. – 1965. – № 1. – С. 62 – 81.

Штаерман Е.М. Древний Рим. Проблеми экономического развития. – М.: Наука, 1970. – 307 с.

Штаерман Е.М., Трофимова М.К. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи. – М.: Наука, 1971. – 323 с.

Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. – Соч. – 2-е изд. – Т.21. – С. 145 – 155.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Головачев И.Ф. О некоторых особенностях колонатных отношений в римской Африке І в. н.э. // ВДИ. – 1961. – № 1. – С. 120 – 127.

Головачев И.Ф. К вопросу о владельческих правах африканских колонов в І - ІV вв. н.э. // ВДИ. – 1966. – № 3. – С. 14 –23.

Корсунский А.Р. О мелкой земельной собственности в западных провинциях поздней Римской империи // ВДИ. – 1970. – №2. – С. 157–173.

Корсунский А.Р. О положении рабов, вольноотпущенников и колонов в западних провинциях поздней Римской империи // ВДИ. – 1954. – № 2. – С. 47 – 69.

Корсунский А.Р. О положении колонов в Восточной Римской империи // Византийский временник, 1956. – Т.ІХ. – С. 57 – 64.

Кузищин В.И. Генезис рабовладельческих латифундий в Италии. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 346 с.

Новицкая К.И. Некоторые вопросы аграрной политики начала домината // ВДИ. – 1961. – № 4. – С. 85 – 97.

Сергиенко М.Е. Очерки по сельскому хозяйству Италии. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1958. – 286 с.

Сюзюмов М.Я. Ещё раз о юридических источниках для истории колоната // ВДИ. – 1951. – №4. – С. 83 – 88.

Штаерман Е.М. Римское рабовладельческое поместье // ВДИ. – 1975. – № 1. – С. 159 – 169.

Юлиникс Н.Х. К вопросу об экономических предпосылках юридического закрепощения колонов в ІV – V вв. // Учен. записки Волгоградского пед. ин-та, 1958. – Т.21. – С. 71 – 87.

Ретельне вивчення цієї теми необхідне для правильного розу­міння ранньосередньовічної історії, оскільки виникнення та розвиток колонатних відносин створили передумови для нової феодальної суспільної системи.

Виникнення колонату слід розглядати як один із симптомів кри­зи рабовласницької системи господарства. Колонами ставали, в першу чергу, розорені селяни, які змушені були орендувати землі у великих землевласників, останнім була вигідна заміна рабської праці працею колонів, зацікавлених в її результатах (Колумелла. Про сільське гос­подарство, І ст. н.е.).

Значний інтерес викликало питання про зміни форм земельної рен­ти колонів. Якщо в І ст. н.е. землі колонам здавали в оренду за гро­ші (Колумелла. Про сільське господарство), то в зв'язку з великою їх заборгованістю з ІІ ст. н.е. відбувається перехід до натуральної ренти (Пліній Молодший, Листи, IX, 37).

Усвідомлення рабовласниками, що праця рабів недостатньо ефек­тивна, а також скорочення джерел рабства та зникнення боргового раб­ства в провінціях приводять до певної зміни в формах використання рабів, їх починають наділяти земельними ділянками (пекуліями), оброб­ляючи які, раб віддавав господарю частину врожаю чи фіксовану плату.

Розглядаючи скарги колонів і розпорядження імператорів у зв'яз­ку з ними, потрібно проаналізувати ступінь експлуатації колонів з боку управляючих і державних чиновників, а також безчинства та насильство солдатів (Практикум з історії стародавнього світу. – С. 267–269, Фригія, Лідія).

Внаслідок збільшення орендної плати, свавілля землевласників і гніту державних повинностей зростає заборгованість колонів та по­силюється їхнє прикріплення до землі.

Залежне становище колонів закріплюється римським законодавством ІV – V ст. (Указ імператора Константина 332 p.; Указ імператора Констанція 357 p.; Указ імператорів Валентиніана, Валента, Граціана 371 p.; Указ імператорів Граціана, Валентиніана і Феодосія 386 p.; Указ імпе­раторів Гонорія та Феодосія 415 p.).

Аналізуючи джерела, необхідно простежити причини закріпачення колонів.

Студентам слід зрозуміти, що становище колонів наближалось до становища середньовічних кріпаків, але на відміну від останніх колон не був власником знарядь праці, не міг розпоряджатись своїм майном, тобто був у більшій залежності від землевласника, ніж кріпак від феодала. При збереженні рабовласницького ладу експлуата­ція колонів не давала потрібного ефекту і не могла стати панівною.

Дата добавления: 2015-05-22