VI. Форми та методи контролю

МЕТА І ФОРМИ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Мета поточного контролю – оцінити ступінь засвоєння теоретичного і практичного матеріалу та рівень знань студентів з відповідних розділів дисципліни.

Згідно до методики рейтингової оцінки поточний рейтинг студента розраховується як сума балів за всіма видами практичних завдань (плюс показники відвідування лекційних та практичних занять) нарощується протягом семестру.

Студенти, поточні знання яких оцінені на “незадовільно” (0-29 балів), вважаються не атестованими і до екзамену з дисципліни не допускаються. Студенти, які за роботу в семестрі та на екзамені набрали 30-59 балів мають право на перескладання.

Умови визначення навчального рейтингу

Робота в триместрі – 70 балів

З них:

- змістовна відповідь на семінарі – 8 балів (разом 48 балів);

- доповнення – 5 балів;

- пасивна присутність – 2 бали;

- письмова робота: максимальна оцінка – 12 балів.

Залік (письмовий з усною співбесідою) – 30 балів.

Разом (за сумою напрацьованих балів протягом триместру) – 100 балів.

МЕТА І ФОРМИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Підсумковий контроль знань здійснюється наприкінці семестру шляхом складання екзамену (заліку).

До екзамену допускаються студенти, які мають необхідний рівень поточних знань.

Екзамен проводиться в письмовій або змішаній формі, по завданнях які складені на основі програми курсу та мають однаковий рівень складності.

Питання для заліку

1. Українська культура і культура України.
2. Місце української культури в системі культурних регіонів світу.
3. Західні й східні впливи в процесі формування української культури.
4. Особливості культургенеза різних груп східних слов’ян.
5. Зародження культури Київської Русі.
6. Візантія та культура Київської Русі.
7. Ярослав Мудрий, Володимир Мономах як культурні діячі.
8. Візантійський канон сакрального мистецтва.
9. Культурна спадщина Галицько-Волинського князівства.
10. Литовська доба в культурному розвитку України.
11. Культурне значення Люблінської унії.
12. Павло Русин і Юрій Котермак (Дрогобич).
13. Книгодрук на українських землях.
14. Український епос у ХV-ХVІІ ст. ст.
15. Український театр ХV-ХVІІ ст. ст.
16. Український іконопис ХV-ХVІІ ст. ст.
17. Українські релігійні братства.
18. Острозька академія.
19. Києво-Могилянська академія.
20. Козаччина в українській культурі.
21. Феномен «Енеїди» Котляревського.
22. Культурна роль Берестейської унії.
23. Культура і освіта України і Московії напередодні Переяславської Ради.
24. Культура і освіта України доби Гетьманату.
25. Культурна ситуація України за часів гетьмана Розумовського.
26. Григорій Скоорода.
27. Феофан Прокопович
28. Харківський університет початку ХІХ ст.
29. Кирило-Мефодіївське братство.
30. Валуєвський і Емський укази.
31. Петро Могила.
32. Культурні процеси в Галичині: Руська Трійця.
33. Українське бароко.
34. Українське просвітництво.
35. Новий етап українського відродження: кінець ХІХ – початок ХХ ст.
36. Культурні процеси національно-визвольної доби.
37. Комуністична «українізації».
38. Терор проти української культури у 30-50-ті роки ХХ ст.
39. Шістдесятництво.
40. Культурні процеси перших років незалежності.

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№ теми	Завдання	Література	Форма Контролю
1,2	Поняття української культури. Українська культура як феномен світової	Дзюба І. Між культурою і політикою. – К., 1998.	Співбесіда
	Стародавня культура України	Алексеева Т. Этногенез восточных славян по данным антропологии. – М., 1973.	Співбесіда
	Культура Київської Русі	Асєєв Ю. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К., 1984.	Співбесіда
	Українська культура XIV – XVI ст.ст.	Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVII ст.ст. – К., 1964.	Співбесіда
	Національна революція і національна культура XVIІ ст.	Жолтовський П. Художнє життя на Україні XVI-XVII ст.ст. – К., 1983.	Співбесіда
	Зустріч культур. Україна і Росія. Історія культурних взаємин до ХХ ст.	Голубенко П. Україна і Росія у світі культурних взаємин - К., 1993.	Співбесіда
	Культура України XVIІІ ст.	Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.	Співбесіда
9, 10	Культура України першої половини ХІХ, другої половини ХІХ ст.	Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т. – К., 1990.	Співбесіда
	Українська культура і національна революція початку ХХ ст.	Донцов Д. Русский империализм и украинство // Украинская жизнь, № 1, 1913.	Співбесіда
	Українська культура в період становлення тоталітарного режиму в СРСР	Лавриненко Ю. Розстріляне Відродження. – Мюнхен, 1959.	Співбесіда
13, 14	Українська культура в період Другої світової війни. Українська культура доби краху СРСР	Лисяк-Рудницький І. Політична думка українських підрадянських дисидентів // Історичні есе. – К., 1994.	Співбесіда

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№	Назва теми	Кількість годин
1, 2.	Поняття української культури. Українська культура як феномен світової
3.	Стародавня культура України
4.	Культура Київської Русі
5.	Українська культура XIV – XVI ст.ст.
6.	Національна революція і національна культура XVIІ ст.
7.	Зустріч культур. Україна і Росія. Історія культурних взаємин до ХХ ст.
8.	Культура України XVIІІ ст.
9, 10.	Культура України першої половини ХІХ, другої половини ХІХ ст.
11.	Українська культура і національна революція початку ХХ ст.
12.	Українська культура в період становлення тоталітарного режиму в СРСР
13, 14.	Українська культура в період Другої світової війни. Українська культура доби краху СРСР
	ВСЬОГО

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

VIІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ, умови визначення навчального рейтингу

Рівень поточних знань студентів оцінюється відповідно до методики рейтингової оцінки. Сутність методики полягає у визначенні поточного рейтингу студента, що розраховується як сума балів за всіма видами практичних завдань та результатами самостійної роботи і нарощується протягом семестру.

КРИТЕРІЇ СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕНУ (ЗАЛІКУ)

За результатами складання екзамену (заліку) якість підсумкових знань студента оцінюється за рейтинговою системою та трансформується в національну шкалу та шкалу ЕСТS

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в національну 4-бальну шкалу та шкалу ЕСТS.

За шкалою університету	За національною шкалою	За шкалою ECTS
Екзамен	Залік
91 – 100	(відмінно)	Зараховано	A (відмінно)
81 – 90	(добре)	B (дуже добре)
71 – 80	C (добре)
66 – 70	(задовільно)	D (задовільно)
60 – 65	E (достатньо)
30 – 59	(незадовільно)	Не зараховано	FX (незадовільно – з можливістю повторного складання)
1 – 29	F (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

Дата добавления: 2015-05-22