Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Навчально-методичний комплекс 2 страница

Читайте также:
  1. A) борьба с браконьерами. 1 страница
  2. A) борьба с браконьерами. 2 страница
  3. A) борьба с браконьерами. 3 страница
  4. A) борьба с браконьерами. 4 страница
  5. A) борьба с браконьерами. 5 страница
  6. A) борьба с браконьерами. 6 страница
  7. Annotation 1 страница
  8. Annotation 1 страница
  9. Annotation 2 страница
  10. Annotation 2 страница
  11. Annotation 3 страница
  12. Annotation 3 страница



Галицько-Волинської Русі.

Галицько-Волинська Русь в першій половині ХІУ ст.

План

1. Суспільно-політичний і адміністративний устрій Галицько-Волинської Русі.

2. Соціально-економічний розвиток галицько-волинських земель.

3. Культура Галицько-Волинського князівства.

4. Занепад Галицько-Волинського князівства у першій половині ХІУ ст. та його історичне значення в історії української державності.

 

Лекція 3. Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського та інших держав.

План

1. Утворення централізованих держав в Європі. Україна у сфері геополітичних інтересів Литви, Польщі, Молдавського князівства, Кримського ханства, Московії.

2. Політичне становище Русі в першій половині ХІУ ст. Литовська експансія на українські землі.

3. Боротьба Литви, Польщі та Угорщини за Галицько-Волинську спадщину.

4. “Великі руські завоювання” князя Ольгерда.

 

Лекція 4-5. Політичне становище українських земель під владою Великого князівства Литовського.

План

1. Україна у польсько-литовських стосунках другої половини ХІУ – початку ХУ ст. ( Кревська унія; Грюнвальдська битва; Городельський акт).

2. Доба Вітовта на українських землях.

3. Боротьба за збереження руської державності. Свидригайлові війни.

4. Скасування автономії українських земель в другій половині ХУ- на початку ХУІ ст.

5. Еволюція української державності на українських землях у складі Великого князівства Литовського.

 

Лекція 6. Господарське життя, соціальні та етнічні процеси на українських землях в другій половині ХІУ - першій половині ХУІ ст.

План

1. Господарська колонізація українських земель іноземними державами. Формування панщинно-фільваркового господарства.

2. Зміни в соціальній структурі населення України в другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст. Виникнення українського козацтва.

3. Етнічні процеси на українських землях в другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст.

 

Лекція 7. Західні, південні та північно-східні українські землі під владою іноземних держав в другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст.

План

1. Становище західноукраїнських земель під владою Польщі, Молдови, Угорщини :

а) Галичина;

б) Північна Буковина;

в) Закарпаття.

2. Крим і Північне Причорномор’я. Утворення Кримського ханства. Турецько-татарська агресія на Україну.

3. Україна у литовсько-московських стосунках. Захоплення Москвою Чернігово-Сіверщини.

 

Лекція 8-9. Культура на українських землях

в другій половині ХІУ- першій половині ХУІ ст.

План

1. Історичні передумови розвитку української культури у ХІУ- першій половині ХУІ ст.

2. Розвиток української мови. Культурні зв’язки українського народу.



3. Розвиток освіти та науки .

4. Продовження традицій літописання. Литовсько-білоруські літописи.

5. Церковне життя на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського.

6. Риси життя і побуту українського народу у ХІУ- першій половині ХУІ ст.

 

Лекція 10-11. Люблінська унія. Суспільно-політичне становище українських земель у складі Речі Посполитої.

План

1. Посилення інтеграції Литви і Польщі в першій половині ХУІ ст. Польська експансія на українські землі.

2. Люблінська унія 1569 р.

3. Суспільно-політичний лад Королівства Польського. Правовий статус українських земель.

4. Суспільні процеси на українських землях в другій половині ХУІ ст.

5. Становище Закарпаття та Північної Буковини в другій половині ХУІ ст. під владою Угорщини та Молдовського князівства.

 

Лекція 12. Соціально-економічний розвиток України

в другій половині ХУІ ст.

План

1. Посилення феодально-кріпосницького гніту на українських землях в другій половині ХУІ ст. Фільварки.

2. Зростання міст. Магдебурзьке право. Юридики.

3. Загострення соціальних суперечностей в Україні.

Лекція 13. Культурно-релігійне життя на українських землях

в другій половині ХУІ ст.

План

1. Національно-релігійний гніт на українських землях. Еволюція української знаті.

2. Національно-культурне відродження в Україні. Розвиток української мови.

3. Криза православ’я в Україні та її наслідки.

 

Лекція 14-15. Утворення українського козацтва.

План

1. Історичні передумови формування козацтва в Україні.

2. Джерела формування українського козацтва.

3. Суспільно-правовий статус козацтва в кінці ХУ – першій половині ХУІ ст. Дмитро Вишневецький.

4. Запорізька Січ як осередок української державності. Органи влади на Січі.

5. Господарський уклад Запорізької Січі.

6. Формування козацького права та судочинства.

7. Місце Запорожжя в міжнародній політиці тогочасної Європи.

 

Лекція 16. Реєстрове козацтво.

Його роль в суспільно-політичному житті України.

План

1. Історичні передумови утворення реєстрового козацтва.

2. Організаційні засади реєстрового козацького війська.

3. Роль реєстрового козацтва в суспільно-політичному житті та міжнародній політиці Речі Посполитої.

 

Лекція 17. Розгортання національно-визвольної боротьби в Україні. Козацькі повстання кінця ХУІ ст.

План

1. Зростання ролі козацтва в кінці ХУІ ст. та формування національної свідомості українського народу.

2. Боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії в другій половині ХУІ ст. Молдавські походи козаків.

3. Козацькі повстання кінця ХУІ ст. та їх місце в історії України.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

розділ І. ГАЛИЦЬКО-вОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

 

Заняття 1-2.

1. Об’єднання галицько-волинських земель синами Романа Мстиславича..

2. Розквіт Галицько-Волинсько Великого князівства в 40-60-х рр. ХІІІ ст. Внутрішні реформи.

3. Боротьба Данила Галицького за державну цілісність Галицько-Волинської Русі. Коронація Данила Романовича.

4. Розпад Галицько-Волинської держави. Князь Лев Данилович.

5. Волинь за Володимира Васильковича та Мстислава Даниловича.

6. Зовнішня політика галицько-волинських князів:

а) відносини з Польщею і Угорщиною;

б) Галицько-Волинська Русь і Золота Орда;

в) стосунки з Литвою і ятвягами.

 

Першоджерела:

1. Боротьба Данила Романовича із галицькими боярами // Хрестоматія 1959.-С.76-77.

2. Про боротьбу Галицько-Волинського князівства проти нападів польських і угорських феодалів (1213-1219 рр.) // Хрестоматія 1959.-С.85-86.

3. Поїздка князя Данила Романовича до хана Батия //Літопис Руський.-С.404-406; Хрестоматія 1996.-С.41-42.

4. Про спустошення татарами галицько-волинських земель. // Хрестоматія 1959.-С.96-97.

 

Заняття 3.

1. Культурний розвиток Галицько-Волинського князівства:

а) писемність та освіта;

б) літописання та література;

в) архітектура, живопис, прикладне мистецтво.

2. Галицько-Волинська Русь за останніх князів (Король Юрій І Львович, Андрій І, Лев ІІ, Юрій ІІ Болеслав).

3. Розчленування галицько-волинських земель Польщею і Угорщиною.

4. Місце Галицько-Волинського князівства в історії української державності.

 

Першоджерела:

1. Рукописання князя Володимира Васильковича // Матеріали...,2003.- С.15.

2. Статутна грамота князя Мстислава Романовича // Матеріали...,2003.-С.15.

 

Література:

1. Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и ее падение. – М., 1950.

2. Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т.ІІІ.-К.,1993.

3. Костомаров Н.И. Князь Данило Галицкий // Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990.

4. Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині ХІУ – першій половині ХУ ст. – К., 1968.

5. Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979.

6. Котляр М.Ф. Волинська земля. З історії складання державної території Київської Русі // Історія та історіографія України: Зб. науков. праць. – К., 1985. – С.19 – 32.

7. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. // Україна крізь віки.-К.,1998.-Т.5.

8. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

9. Лихачев Д.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. – М.-Л., 1947.

10. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – М., 1950.

11. Пашуто В.Т. Героическая борьба русского народа за независимость ХІІІ в. – М., 1955.

12. Патегирич В.М. Из истории экономических и культурных связей Галицко-Волынской Руси // Славянские древности. – К., 1980.

13. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ – ХІІІ вв. – М., 1982.

14. Свідерський Ю.Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії в Х – ХІІІ ст. – К., 1983.

15. Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. – К., 1993.

16. Софроненко К.А. Общественно-политический строй Галицко-Волинской Руси ХІ – ХІІІ вв. – М., 1955.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Після розпаду Київської Русі її політичні і культурні традиції набули подальшого розвитку і втілилися в історії південно-західних руських земель, а саме – Галицько-Волинського князівства. Історична доля цього князівства супроводжувалася складними неоднозначними процесами з моменту його утворення. Значну увагу при висвітленні даної теми варто приділити так званому періоду „боярської смути”, що супроводжувався зміцненням боярської опозиції та боротьбою польського і угорського володарів за галицько-волинські землі. В цьому контексті варто відзначити переворот під проводом Володислава Кормильчича та угоду у м.Спіші між польським князем та угорським королем. Також саме в цей період розпочинається збирання батьківської спадщини Данилом і Васильком Романовичами, яке завершилось остаточним утвердженням старшого брата Данила у Галичі та розгромом боярської опозиції у битві під Ярославом.

Характеризуючи період правління Данила Галицького, варто приділити вагу внутрішньополітичному реформуванню князівства та активній діяльності по створенню анти ординської коаліції. Причому слід висвітлити не лише пошук Данилом союзників на Заході, а й спроби утворення коаліції з північно-східними руськими князями.

Після смерті Данила Романовича розпочинається поступовий занепад галицько-волинських земель. Висвітлюючи основні віхи князювання Льва І, Володимира Васильковича, Мстислава Даниловича, Юрія І, Андрія і Льва ІІ, Юрія ІІ, варто зробити порівняльний аналіз їхньої політики, визначити головні зовнішньо- і внутрішньополітичні пріоритети кожного князя.

Особливо детально слід висвітлити питання про розчленування галицько-волинських земель Польщею й Угорщиною у другій половині ХУІ ст., оскільки саме ці дві країни відіграють важливу роль у подальшому розвитку українських земель. Саме після включення Галичини до складу Польщі в означений період відбуваються значні зміни в ментальності руського населення, що проявилося згодом у певній відірваності мешканців Київщини, Брацлавщини (центральних регіонів) від волинців, і, тим більше, від галичан.

 

розділ ІІ. Українські землі під владою іноземних держав

( друга половина ХІУ – перша половина ХУІ ст.)

 

Заняття 1.

1. Формування Великого князівства Литовського як литовсько-білорусько-української держави:

а) литовська експансія на руські землі;

б) етапи централізаторського наступу Литви на українську державність.

2. Політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського.

3. Литовські статути.

 

Першоджерела:

1. Кревська унія 1385 р. // Хрестоматія 1996.-С.57-58; Грушевський М. Історія України-Руси.-Т.IV.-С.127-129.

2. Городельський привілей (1413 р.) //

- Хрестоматія 1959.-С.119-120.

- Матеріали..,2003.-С.16.

3. Перший Литовський статут //

- Хрестоматія з історії держави і права України.-Т.1.-С.60-83.

- Матеріали..,2003.-С.22-25.

4. Другий Литовський статут //

- Хрестоматія з історії держави і права України.-Т.1.-С.95-122..

- Матеріали..,2003.-С.25-28.

 

Заняття 2.

1. Розвиток сільського господарства в Україні. Ремесла, промисли, торгівля.

2. Укріплення феодального землеволодіння на українських землях. Формування фільваркового господарства.

3. Становище селян. Форми феодальної залежності.

 

Першоджерела:

1. Устава на волоки // Матеріали..,2003.-С.17-19.

2. М.Литвин про українські землі // Січинський В. Чужинці про Україну.-К.,1992.-С.48-50.

3. Опис володінь магната О.Чарторийського // Хрестоматія.., 1959.-Т.1.-С.122-123.

4. Повинності селян Вінницького повіту // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.132-133.

5. Жалувана грамота Сигізмунда І // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.141-142.

 

Заняття 3.

1. Міста. Поширення магдебурзького права в Україні.

2. Зміни в соціальній структурі населення України. Зародження козацтва як окремої суспільної верстви.

3. Національні та соціальні рухи на українських землях в другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст. Форми соціального протесту мас.

 

Першоджерела:

1. Судебник князя Казимира (1468 р.) // Матеріали..,2003.-С.21.

2. Г.-Л. Де Боплан про українців // Національні процеси в Україні: історія і сучасність.-К.,1997.-С.146-148.

3. Прагнення литовського уряду використати Запорізьких козаків // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.151-152.

4. Про втечу пригноблених селян і міщан на Запоріжжя // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.152.

5. Розповідь літописця про повстання селян під проводом Мухи // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.158.

 

Література:

1. Антонович В.Б. Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти Великого князя Ольгерта // Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995. – С.602-715.

2. Головко О.Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі та проблеми витоків українського козацтва // УІЖ. – 1991. – №11.

3. Горский А.Д. Борьба крестьян за землю на Руси в ХУ – начале ХУІ века. – М., 1974.

4. Грабовецький В.В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490-1492 рр. – Львів, 1979.

5. Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и её падение. – М., 1950.

6. Греков И.Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы ХІУ – ХУІ вв. – М., 1963.

7. Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды.(На рубеже ХІУ- ХУ вв.). – М., 1975.

8. Гуслистий К. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею (з ХІУст.по 1569 р.) – К., 1939.

9. Законодательные акты Великого княжества Литовского ХУ-ХУІ вв.: Сб. материалов. – Л., 1936.

10. Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії України доби феодалізму ХУІ-ХУІІІ ст. – К., 1972.

11. Культурные связи народов Восточной Европы в ХУІ вв.: Сб. статей. – М., 1976.

12. Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині ХІУ – першій чверті ХУ ст. Історично-нумізматичні дослідження. – К., 1968.

13. Любавский М.К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. – М., 1910.

14. Мишко Д.І. Соціально-економічні умови формування української народності. – К., 1963.

15. Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. – М., 1959.

16. Пашуто В.Т. Борьба народов Руси и Восточной Прибалтики с агрессией немецких, шведских и датских феодалов в ХІІІ-ХУ веках. // Вопросы истории. – 1969. – №6. – С.112-129; 1969. – № 7. – С.109-128.

17. Пичета В.И. Белоруссия и Литва ХУ-ХУІ вв. – М., 1961.

18. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою /Серія „Україна крізь віки”.-Т.6.-К.,1998.

19. Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХV – 60-х годах XVI в.-К.,1989.-231.

20. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К., 1987.

21. Шабульдо Ф.М. Синьоводська проблема: можливий спосіб її розв’язання. – К., 1998.

22. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна).-К.,1994.

 

Заняття 4.

1. Освіта, писемність, наука на українських землях в ХІУ – першій половині ХУІ ст. Культурні зв’язки.

2. Фольклор і література. Літописання.

3. Архітектура і живопис.

4. Театр, музика.

 

Першоджерела:

1. Опис книг Супрасльського монастиря на Поліссі (1557 р.) // Хрестоматія 1959.-С.172-173.

2. Лист брацлавської шляхти королю Стефану Баторію // Хрестоматія 1959 .-С.173.

 

Література:

1. Булахівський Л.Д. Питання походження української мови. – К., 1956.

2. Высоцкий С.А. Средневековые надписи Софии Киевской ( По материалам граффити ХІ-ХУІІ вв). – К., 1976.

3. Жолтовський П.М. Художнє лиття на Україні ХІУ-ХУІІІ ст. –К., 1973.

4. Ісаєвич Я.Д. Юрій Дрогобич. – К., 1972.

5. Історія української музики. – Т.1. – К., 1996.

6. Кожин Н.А. Украинское искусство ХІУ-начала ХХ в. Очерки. – Львов, 1958.

7. Культурные связи народов Восточной Европы в ХУI в. // Сб. статей. – М., 1976.

8. Лихачёв Д.С. Культура Руси времен Андрея Рублёва и Епифания Премудрого (конец ХІУ- начало ХУ в.). – М.- Л., 1962.

9. Логвин Г. По Україні: Стародавні мистецькі пам’ятки. – К., 1968.

10. Міляєва Л.С., Логвин Г.Н. Українське мистецтво ХІУ-першої половини ХУІІ ст. – К.,1963.

11. Немировский Е.Л. Начало славянского книгопечатания. – М., 1971.

12. Фонкич Б.Л. Греческо-русские культурные связи в ХУ-ХУІІ вв. – М., 1977.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Початок литовської доби на Русі-Україні знаменувався визволенням від влади Золотої Орди та впровадженням Ольгердового принципу „Ми старовини не порушуємо, новини не вводимо”. На руських землях лише змінюється правляча династія: замість Рюриковичів на князівські столи сідають Гедиміновичі. Але вже після вокняжіння його наступника Ягайла ситуація різко змінюється. Укладення Кревської унії 1385 р. відкрило широкі можливості для інтеграції Великого князівства Литовського і Королівства польського. То ж, аналізуючи питання про місце України у польсько-литовських стосунках, слід звернути увагу на спроби польських можновладців заволодіти українськими землями та запровадити тут католицьку віру, що вже стала офіційною релігією Литви. Разом з тим необхідно пам’ятати, що серед власне литовської верхівки визріває антипольська партія, лідером якої стає Вітовт.

Аналізуючи обставини князювання Вітовта, безперечно треба відзначити його роль у відсічі рицарської агресії (Грюнвальдська битва 1410 р.), що привело до посиленні могутності Литви. Але, разом з тим, централізація великокнязівської влади призводить до посилення тиску на підвладні землі та позбавлення державної автономії руських князівств.. На перший план тут висувається питання релігійне, оскільки, за Городельською унією 1413 р. права і привілеї отримала лише знать католицького віросповідання, що автоматично усувало православну аристократію від участі у державних справах.

Посилення централізації великокнязівської влади породжує на підвладних землях опозицію, лідерами якої (історичний парадокс !) стають руські князі із роду Гедиміновичів. Аналізуючи події 1430-1432 рр., що ввійшли в історію як „Свидригайлові війни”, визначте характер цих подій та причини поразки спроб утворити Велике князівство Руське.

Придушення сепаратистських виступів на території України поклало початок поступовому скасуванню автономії українських земель у складі Великого князівства Литовського, що проявилося у ліквідації князівств та введення системи намісництв. Але окремі антилитовські виступи ще мали місце до початку XVI ст.

Питання входження українських земель до складу Великого князівства Литовського є вельми дискусійним і недостатньо висвітленим у сучасній історіографії. Для того, щоб висвітлити цей процес, необхідно проаналізувати причини, що сприяли швидкому приєднанню українських земель до Литви, визначити основні чинники консолідації литовської й української шляхти, охарактеризувати основні події (битва на Синіх Водах, битва на р.Ворсклі, Грюнвальдська битва) та історичні документи (Кревська унія, Віленська унія, Городельський акт), що лягли в основу польсько-литовського союзу.

Розглядаючи проблеми політичної історії українських земель у складі Великого князівства Литовського, необхідно визначити їхній статус, їхню роль у подальшому розвитку власне Литви, взаємовпливи, що проявилися у симбіозі руського і литовського управлінських апаратів. Окрему увагу варто приділити загальній характеристиці важливої правової пам’ятки – Литовських статутів. Саме на їх основі можна робити висновки про суспільно-політичний устрій та господакрсько-економічний уклад литовсько-руських земель. Також на основі опрацювання Литовських статутів та інших правових актів, положень та привілеїв необхідно охарактеризувати зміни, які відбувалися у соціальній структурі русько-литовського суспільства – виокремлення шляхти, посилення феодального гніту і початок закріпачення селянства, виникнення козацтва. Яскравим доказом поступової „європеїзації” українських земель стало запровадження і поширення системи Магдебурзького права. Варто пояснити, в чому полягала суть цього права, схарактеризувати основні владні структури міст, що користувалися цим правом.

Зміни, що відбулися у політичній, економічній і культурній сферах суспільного буття українського народу протягом другої половини ХІУ – початку ХУІ ст., призвели до наростання соціальної напруги, що вилилася у народні виступи.

розділ ІІІ. Україна в складі речі Посполитої

( друга половина ХУІ ст.)

Заняття 1

 

1. Історичні передумови та наслідки Люблінської унії 1569 р.

2. Польська колонізація українських земель після Люблінської унії.

3. Зміни в соціальній структурі населення України в другій половині ХУІ ст.(посилення шляхетства, остаточне закріпачення селянства).

 

Першоджерела:

1. Рішення Люблінського сейму (1569 р.) //

- Хрестоматія 1959.-С.117-118;

- Хрестоматія 1996.-С.59-60.

- Матеріали..,2003.-С.19-20.

2. Третій Литовський статут //

- Хрестоматія з історії держави і права України.-Т.1-С.124-134.

- Матеріали..,2003.-С.29-37.

3. Постанова польського сейму про роздачу земель в Україні (1590 р.) //

- Хрестоматія 1959.-С.126;

- Хрестоматія 1996.- С.61.

 

Заняття 2.

1. Сільськогосподарське виробництво на українських землях у другій половині ХУІ ст.

2. Розвиток ремесла і промисли.

3. Поява підприємств мануфактурного типу. Торгівля.

 

Першоджерела:

1. Устава на волоки (1557 р.) // Хрестоматія 1959 р.-С.123-124.

2.Жалувана грамота польського короля Сігізмунда І про підтвердження місту Володимиру Магдебурзького права // Хрестоматія 1959.-С.141-142.

3. Про становище селян України в першій половині XVII ст. //

- Хрестоматія 1996.-С.63;

- Боплан Г.-Л. Опис України.-С.28.

4. Михайло Литвин про розвиток торгівлі в Києві // Хрестоматія 1959. -С.146-147.

 

Література:

1. Баранович О. Залюднення Волинського воєводства в першій половині ХУІІ ст. – К., 1930.

2. Голобуцький В.О. Про цехове ремесло і зародження капіталістичного виробництва в ХУІ- першій половині ХУІІ ст. на Україні. – Вісн. АН УРСР. – 1958. – №8.

3. Грабовецький В.В. Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХУІ-ХІХ ст. – Львів, 1966.

4. Костомаров Н.И. Южная Русь в конце ХУІ в. // Исторические произведения. Автобиографія. – К., 1990.

5. Михайлина П.В. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569-1654). – К., 1975.

6. Панеях В.М. Холопство в ХУІ – начале ХУІІ века. – Л., 1975.

7. Пичета В.И. Аграрная реформа Сигизмунда Августа в Литовско-Русском государстве. – М., 1958.

8. Рутковский Я. Экономическая история Польши. – М., 1953.

9. Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХУ – 60-х годах ХУІ в. – К., 1989.

10. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины ХУІІ-ХУІІІ вв.– Харьков, 1964.

11. Шекера І.М. Становище селян і антифеодальний рух на Правобережній Україні в другій половині ХУІ ст. // Наукові записки Інституту історії АН УРСР. – Т.12. – К., 1958.

12. Щербак В.О. До питання про еволюцію класово-станової структури феодального суспільства України в ХІУ-п.п. ХУІІ ст. // УІЖ. – 1987. – №2.

13. Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина. – 1993. – №3.

 

Заняття 3.

1. Релігійне життя на українських землях в другій половині ХУІ ст.

2. Роль братств у збереженні і примноженні духовних багатств українського народу.

3. Брестська церковна унія 1596 р. : історичні передумови та наслідки.

 

Першоджерела:

1. Статут Львівського братства (1586 р.) // Хрестоматія 1959.-С.175-176.

2. Осудження Брестської церковної унії на православному соборі (1596 р.) // Хрестоматія 1959.-С.180.

3. Лист братчиків міста Вільно Львівському братству // Хрестоматія 1959.-С.176-177.

 

Заняття 4.

1. Освіта в другій половині ХУІ ст. Початок книгодрукування в Україні. Наука.

2. Література. Усна народна творчість.

3. Музика. Зародження театру.

4. Архітектура і образотворче мистецтво.

 

Література:

1. Гуслистий К.Г. Визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі в другій половині ХУІ і в першій половині ХУІІ ст. – К., 1941.

2. Дзюба Е.Н. Просвещение на Украине и его роль в укреплении связей украинского народа с русским и белорусским (вторая половина ХУІ-первая половина ХУІІ вв.) – К., 1987.

3. Історія релігії в Україні. – К., 1999.

4. Кашуба М.В. З історії боротьби проти унії ХУІІ – ХУІІІ ст. – К., 1976.

5. Костомаров Н.И. Южная Русь в конце ХУІ века // Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990.

6. Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1536).-К.,1990.

7. Нічик В.М. та ін. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (ХУІ – початок ХУІІ ст..).-К.,1991.

8. Плохий С.Н. Папство и Украина: Политика римской курии на украинских землях в ХУІ-ХУІІ вв. – К., 1989.

9. політичні та соціальні ідеї на Україні у 1550-1648 рр.-К.,1989.

10. Сас П.М. Політична культура українського суспільства кінця ХУІ – першої половини ХУІІ ст. – К., 1998.

11. Сливко Ю.Ю. Реакційна роль унії в історії українського народу. – К., 1967.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Новий етап в історичному розвитку українських земель розпочинається після підписання Люблінської унії 1569 р. Розпочати висвітлення цієї теми необхідно з аналізу передумов, що сприяли поступовому зближенню двох держав – Польського королівства та Великого князівства Литовського. Передумови варто класифікувати наступним чином: окремо висвітлити внутрішньополітичні, зовнішньополітичні, економічні та суб’єктивні. Далі необхідно розкрити основні пункти Люблінської унії й охарактеризувати суспільно-політичний устрій новоутвореної держави та статус українських земель у її складі. Також бажано визначити, яку роль відіграла українська шляхта у підписанні унії.

Наслідки підписання Люблінської унії безпосередньо пов’язані з питаннями колонізації українських земель та зміни у соціальній структурі. В цьому контексті варто говорити окремо про становище українських земель в перші поунійні десятиліття, а саме: зростання політичної влади і військової могутності місцевих князів, заснування „слобід” тощо. Наприкінці ХУІ ст. посилюється польська експансія на українські ново приєднані території, що призвело до значних змін у суспільно-політичному та економічному житті, що проявилося у закріпаченні та наростанні соціальної напруги. Розкриваючи це питання, необхідно за допомогою джерел простежити основні етапи закріпачення та зміну статусу шляхти.

Характеризуючи економічне життя поунійного періоду, головну увагу варто приділити тим змінам, що відбулися на українських землях після їхнього включення до складу Речі Посполитої. Поруч з висвітленням стану основних господарських галузей (землеробство, скотарство, промисли), варто проаналізувати зміни, що відбулися у торгівельних відносинах з іншими державами, розкрити зміну основних торгівельних напрямків і пояснити причини цього явища. Важливе місце в контексті економічного розвитку відводиться появі підприємств мануфактурного типу. Необхідно охарактеризувати основні принципи роботи таких підприємств та визначити, яке значення мала їхня поява для подальшого розвитку економіки українських земель.

Надзвичайної ваги протягом другої половини ХУІ ст. набувають питання релігійного життя та культурного розвитку. Характеризуючи релігійне життя значеного періоду, варто розпочати зі становища ортодоксальних релігійних конфесій – православ’я та католицтва, порівняти їхнє становище, висвітлити ставлення до них широких верств населення. Окрему увагу варто приділити протестантським течіям, визначити причини їхньої популярності, охарактеризувати основні засади. Надзвичайної ваги у релігійному житті кінця ХУІ – початку ХУІІ ст. набули братства. Для висвітлення їхньої ролі в національно-культурному житті необхідно проаналізувати основні засади їхнього функціонування, склад, види діяльності, назвати найвидатніших братських діячів.





Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 124; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.159.113.182
Генерация страницы за: 0.082 сек.