Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Рр. Культура і духовне життя в Україні в 1917-1921 рр




Тема заняття 9: Україна в роки Першої світової війни. Українська державність в

Перша світова війна (1914-1918 рр.) мала загарбницький характер з боку обох ворогую- чих блоків – Антанти та Троїстого союзу)згодом Четвертний союз), які вели боротьбу за світове панування. Українські землі були об'єктом експансії (захоплення) цих блоків. В супереч власній волі український народ був втягнутий у війну і саме для нього війна стала братовбивчою. Із самого початку війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці змушені були відстоювати чужі інтереси. Військові дії 1914 р. На території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт, який простягувався на 450 км від Івангорода до Кам'янця-Подільського. Його командувачем був генерал М.Іванов, а з 1916 р. – О.Брусилов.На Південно-Західному фронті розгорнулася перша на території України грандіозна битва, яка отримала назву Галицької. Вона тривала 33 дні – від 10 серпня до 13 вересня 1914 р. В результаті цієї битви російські війська оволоділи Сх. Галичиною, Північ. Буковиною та вийшли до карпатських перевалів. Росмійська армія вступила до Львова, Чернівців. Австро-угорські війська втратили 400 тис. вояків, із яких 100 тис. полоненими. Тільки термінова допомога Німеччини не дала остаточно розгромити ці війська. Отже, надії німецького командування утримувати фронт лише силами Австро-Угорщини зазнали краху.

Коли розгорнулися бої на західноукраїнських землях, зросла загроза з півдня України. У Чорне море в кінці липня 1914 р. через протоку Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». У ніч з 15 на 16 жовня 1914 р. німецько-турецький флот обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію. Наприкінці 1914 р. війна велася за міста Борислав, Дрогобич, Стрий, але більшу частину часу тривала позиційна війна.

Позиційна війна боротьба на с уцільних, стабільних фронтах із доброю обороною. Характеризується високою щільністю військ і розвиненим інженерним забезпеченням позицій.

Воєнні дії в 1915-1917 рр. В лютому 1915 р. російські війська захопили фортецю Перемишль, яка оборонялася з початку війни. Армія вийшла на основні перевали Карпат (весна 1915 р.). Почалися запеклі бої за гору Маківку (брав участь і легіон УСС). В травні 1915 р. російсь-кі війська захопили Маківку. Але ці бої стали переломними для наступних подій. Німецько-австро-угорські війська перейшли у наступ біля поселення Горліце і завдали нищівного удару російським військам. Захопили м. Галич, де усуси вивісили синьо-жовтий прапор.

У червні 1915 р. почався загальний відступ російських військ. Восени 1915 р. фронт закріпився на лінії Кам'янець-Подільський-Тернопіль-Дубно.

Навесні 1916 р. почалася наступальна операція, яка отримала назву Брусиловського про-риву. У ході цього наступу російські війська оволоділи Чернівцями, Коломиєю, Луцьком, Бродами. Унаслідок цього прориву айстро-угорська армія втратила більше 1 млн вояків убитими і пораненими, понад 400 тис. потрапило в полон. Російська армія при цьому втратила 500 тис. осіб. На цьому наступальні операції військ Південно-Західного фронту припинилися за браком резервів.

З початком 1917 р. німецькі й айстро-угорські війська почали наступ у районі Львова-Станіслава-Чернівців. Лінія фронту стабілізувалася. Більша частина Західної України знову опинилася під айстро-угорською та німецькою окупацією.

Створення легіону Українських січових стрільців. У серпні-вересні 1914 р. з ініціал-тиви Бойової управи Головної української ради в Сх. Галичині розпочалося формування легіону Українських січових стрільців (УСС), який брав участь у війні на боці Троїстого (Четвертного) союзу. Уряд Австро-Угорської імперії побоювався, що патріотичні настрої українців можуть перерости в національно-визвольний рух проти режиму. Тому було дозволено сформувати лише олин легіон загальною чисельністю 2 тис. осіб (із 30 тис. добровольців). До лав УСС увійшли члени спортивно-фізкультурних організацій «Січ» та «Сокіл».Українські січові стрільці (усуси) двічі складали військову присягу: на вірність Австро-Угорській імперії і на вірність Україні. Легіон УСС став зародком Української національної армії. Мето. Діяльності УСС була боротьба за незалежність України.

Структура легіону. Протягом 1914-1916 рр. формується структура легіону УСС за авст-рійською моделлю. У вересні 1914 р. легіон налічував 2500 осіб. Осередком УСС спочатку був Львів, а згодом – Стрий. Усіх легіонерів було поділено на два батальйони (курені) та один напівбатальйон (напівкурень). Курені ділилися на сотні по 220 осіб. До складу сотні входили 4 чоти (взводи). Чоти складалися з 4 роїв. Один рій налічував 10-15 стрільців. У бойових умовах сотня налічувала 100-150 вояків, 2 ремісників, писаря та його помічника. Очолював курінь отаман (майор), а на вс і посади нижче призначались добровольці на влас-ний розсуд: командира сотні називали хорунжим або сотником (капітан, пізніше – лейте-нант). Командування Легіоном здійснював полковник або ж підполковник австрійської армії, часто – українець за походженням.

Символіка.

Легіону для «полкового» розрізнення було призначено синій колір петлиць на комір і золотий приборний метл для зірочок, галунів та ґудзиків. Штаб-офіцери на петлицях носили широкий галун кольору при борного металу із зірочками, гаптованої зі срібної кані-телі. Але в 1915 р. міністерство оборони Австрійської імперії видало наказ, за яким у добро-вольчих формуваннях мали використовуватися замість шестипроменевих зірочок чотири-променеві (як у військових урядовців), і чіпляти їх слід не трикутником, а в ряд. УСС спочат-ку виконали, а згодом повернулися до «армійських» зірочок, хоча унтер-офіцериносили їх в ряд. Наприкінці 1916 р. для всієї армії введено новий однострій, на якому не передбачалися кольорові петлиці – їх замінили кольорові смужки. Усуси почали використовувати жовто-блакитні вузькі стрічки. Знаки розрізнення кріпилися на комір.

Українські січові стрільці мали жовто-блакитний прапор. Сам прапор був блакитним поло-тнищем із золотистим обрамленням. На ньому зображувався Архістратиг Михаїл з одного боку, а з іншого – емблема УСС. Символом УСС стала червона калина. Гімном УСС стала пісня «Гей, у лузі калина похилилася», слова і музику якого створив Левко Лепкий.

Участь УСС у воєнних діях Першої світової війни. Активну участь в Першій світовій війні українські січовики взяли з 1915 р. в боях за гору Макіївку. У червні у складі айстро-угорських військ увійшли до м. Галич, де в знак перемоги вивісили свій прапор. До листопа-да 1915 р. УСС під шаленим артилерійським вогнем відбивав безперервні атаки противника. За це німецьке командування відзначило, що полк УСС – «найкращий підрозділ із усієї австро-угорської армії». Однак його втрати були настільки великими, що полк відвели на переформування у тил.

Протягом серпня-вересня 1916 р. полк УСС відзначився стійкістю, витримуючи артиле-рійський вогонь та атаки противника. Бойовим завданням полку було прикриття залізничної колії Підгайці-Бережани на Тернопільщині. Слави і великих втрат усуси набулиі захищаючи гору Лисоню. Опинившись у кільці великих сил прот ивника, полк УСС не мав жодних шансів на перемогу. Лише 150 стрільців і 16 старшин вирвалися з оточення.

Боротьба за автономію України відбувалася в І та ІІ Державній Думі. Основними вимогами Української думської громади були надання політичної автономії Україні в етнографічних межах і запровадження укр. мови в школах, судах і місцевих адміністративних органах.

У ІІ Думі громада домагалася автономії України, амністії для політичних в'язнів, свободи слова, преси, українізації школи і державного управління. Також громада вимагала утво-рення кафедр укр. мови, літератури й історії в університетах, запровадження укр. мови у вчительських семінаріях.

Надалі боротьбу за повну свободу і національне самовизначення України продовжувало «Товариство українських поступовців» (Юркевич, Донцов, Грушевський, Петлюра, Липи-нський, Шемет), група «самостійників» на чолі з Міхновським. Боротьба за незалежність України продовжувалася і в період Першої світової війни (1914-1918 рр.). В 1916р. ТУП виступило з вимогою надати Україні національно-культурні права, у т.ч. право автономії.

Депутати ІУ Думи вимагали відновити «малоросійську пресу», порушували питання про автономію України, вимагали повернути із заслання всіх українців, засуджених за політику. В Харкові у 1915 р. була створена «юнацька спілка», яка відстоювала автономію України, але закликала до відкритої терористичної боротьби проти Росії.У Львові в 1914 р. була утворена політична організація – Союз Визволення України (СВУ), метою якої було сприяння поразки Російської імперії і відродженню незалежної Української держави. СВУ орієнтувалася на Німеччину й Австро-Угорщину. СВУ видавав вісники, «Кобзар» Т.Шевченка, «Історію України» М.Грушевського, праці Костомарова, Антоновича, Вовка та ін. З початком Першої світової війни і подальшими революційними подіями перед Україною постала реальна можливість відстояти свою незалежність. На кінець 1916р. економіка країни була зруйнована війною, гроші знецінилися і виробництво почало набувати натурального характеру. Була запроваджена царським урядом продрозкладка селянських господарств з метою постачання армії і запроваджено карткову систему постачання населення продуктами першої необхідності. Держкошти розкрадалися, велике виробництво призупинилося, зарплата робітникам не виплачувалася місяцями. Це зумовило масовий характер революційного руху, в якому брали участь різні верстви населення. 24 лютого 1917 р. в Петрограді почався страйк, який переріс у Лютневу револю-цію. В результаті цих подій цар Микола ІІ зрікся престолу, а 2 березня утворений Тимча-совий уряд. В країні склалося двовладдя: з одного боку, діяли місцеві органи Тимчас. Уряду, а, з іншого боку – ради робітничих і солдатських депутатів, які мали реальну владу у промис-лових центрах і прифронтовій смузі. Уряд Керенського спробував ліквідувати ради, тому в країні почався терор (літо 1917 р.). Авторитет Т.У. почав падати. В серпні відбулася спроба державного перевороту під командуванням Л.Корнилова з метою встановлення особистою диктатури. Більшовики зіграли головну роль у розгромі його військ, після чого отримали більшість у Петроградській Раді.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 467; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.