Жванецька Облога

МОЛДАВСЬКІ ПОХОДИ 1652-1653 рр.

Місце Батозької битви в розгортанні національно-визвольної боротьби

• Перемога козацького війська під Батогом була відплатою за поразку під Берестечком.
• Вона сприяла розгортанню повстання на Брацлавщині та Чернігівщині проти відновленої польської влади.
• Загарбники мусили рятуватися й залишити землі Гетьманщини, західні кордони якої знову встановилися по берегах р. Случі, як передбачав Зборівський договір 1649 р.
• Внаслідок нового спалаху визвольної боротьби у травні-червні 1652 р. відновилася влада гетьманського уряду, й козацька Україна знову здобула незалежність. Білоцерківський договір утратив чинність.

• Після Батозької битви, у травні-червні 1652 р., українська армія, вступивши до Молдавії, змусила Лупула виконати попередні зобов’язання. У серпні Тиміш узяв шлюб із Розандою.
• Занепокоєні українсько-молдавським союзом, Польща, Валахія і Трансильванія об'єдналися в антиукраїнську коаліцію. У квітні 1653 р. валаський господар Матвій Басараб і трансильванський князь Юрій (Дєрдь) ІІ Ракоці за підтримки польського уряду захопили Ясси й посадили на престол свого ставленика. Василь Лупул звернувся по допомогу до Богдана Хмельницького.
• 21-22 квітня 1653 р. українське військо, очолене Тимошем Хмельницьким, розбило загони нового молдавського господаря. Влада знову перейшла до Лупула. Проте зухвалець Лупул тим не вдовольнився. Він підбурив Тимоша Хмельницького до походу на Валахію. Тиміш не відмовив тестеві. Але похід виявився невдалим. Тиміш Хмельницький з військом повернувся на Україну.
• Військова допомога Лупулу не припинила колотнечу за владу в Молдавії. Невдовзі Лупула знову скинули з престолу. Потрапивши у скруту, він вкотре звернувся по допомогу до козаків. Вірне союзницьким зобов’язанням, українське військо, очолюване Тимошем, вирушило в похід. Обставини склалися не на користь Тимоша. У фортеці Сучава козаки потрапили в облогу. Під час героїчної оборони Тимоша було смертельно поранено.

• Батозька перемога не означала швидкого завершення війни проти Польщі. Від лютого 1653 р. польські загони здійснювали спустошливі рейди на козацьку територію.
• А восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти - до Кам`янця-Подільського і став табором під містечком Жванець, між річками Жванчик і Дністер.
• Туди підійшли й основні сили українсько-татарського війська. Польський табір було взято у тривалу облогу, яка виснажила ворожу армію. У польському таборі почався голод, спалахнули епідемії. Та від остаточної поразки поляків уже вкотре врятували ординці.
• 5 грудня хан і польський король уклали усну угоду, за якою воєнні дії припинялися, татари отримували дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях. Інтереси України за Кам`янецькою угодою не бралися до уваги, бо передбачене нею відновлення умов Зборівського договору вже не влаштовувало українців.

Дата добавления: 2015-05-22