Архітектура українського бароко

Літопис Самійла Величка

Твір Величка є найвизначнішим явищем козацького літописання. Мова літопису - книжна українська. Літопис складався з двох частин: опису подій від 1648 р. по 1660 р. та від 1660 р. по 1700 р. Дійшов до нас пошкоджений, без закінчення і з прогалинами, особливо в першій частині. Рукопис Самійла Величка супроводжено десятьма портретами гетьманів, містить безліч документів, поетичних текстів.

Українську архітектуру другої половини XVII – XVIII ст. визначають як архітектуру бароко.

Слово "бароко" з італійської мови означає химерний, чудернацький. Так називають мистецький стиль, який панував у Європі від кінця XVI та майже до кінця XVIII ст.

Для мистецтва бароко характерна надзвичайна увага до форми. У літературі ця риса виявилася в розмаїтті жанрів - аж до таких словесних вправ, як фігурні вірші, та у пишномовності: і в побудові складних багатослівних речень, і в застосуванні вигадливих несподіваних порівнянь, в нагромадженні образів, поєднанні біблійної міфології з античною тощо. У XVII ст. бароковим стало навіть написання літер (показовими з цього погляду є підписи українських гетьманів і канцеляристів). Бароковим архітектурним спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена декоративність, грандіозність. На українських землях бароковий стиль найяскравіше виявився у творчості архітекторів Й.Шеделя, С.Ковніра, І.Григоровича-Барського, Б.Растреллі, Б.Меретина, малярів Й.Кондзелевича, І.Рутковича, скульптора І.Пінзеля; в музиці барокове мистецтво репрезентують такі імена, як М.Березовський, Д.Бортнянський, А.Ведель, в літературі - І.Величковський, Г.Граб'янка, С.Величко.

• Для архітектурних споруд, що постали за тих часів у Гетьманщині та Слобідській Україні, дослідники послуговуються терміном козацьке бароко.
• Найбільше українських барокових споруд було збудовано за період правління гетьмана Івана Мазепи.

• Коштом гетьмана споруджено близько десяти храмів.
• У Києві, зокрема, Мазепа опікувався будівництвом братської Богоявленської церкви, Микільського собору, церкви Всіх Cвятих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври (1696-1698 рр.).
• За Мазепи барокових рис набули давні, ще часів Київської Русі, споруди - Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори, які було відновлено коштом гетьмана.
• Перебудовано в стилі бароко й Успенський собор та Троїцьку Надбрамну церквуПечерської лаври. Власне, у такому бароковому стилі ці храми зберігаються і нині.
• Коштом Стародубського полковника Михайла Миклашевського було збудовано кілька церков на шляху від Стародуба до Києва: у Новгород-Сіверському, Глухові, а також Видубицькому монастирі в Києві - муровані трапезна з Преображенською церквою та Георгіївський собор (1696-1701 рр.)
• Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732 р.) збудована коштом гетьман Данила Апостола.
• Справжніми шедеврами світової архітектури в стилі козацького бароко є також споруди Преображенського собору Мгарського монастиря поблизу Лубен (1684-1692 рр.), Хрестовоздвиженський собор у Полтаві (1709 р.), Покровський у Харкові (1689 р.), Спасо-Преображенський в Ізюмі (1684 р.), церква Катерини в Чернігові (1716 р.).

Дата добавления: 2015-05-22