М. Балудянський

Михайло Балудянський у своїх лекціях неодноразово засуджував кріпосницькі порядки, рекомендував «відновити природну свободу і природний порядок у суспільстві». Він уважав за необхідне вивільнити селян і надати їм землю у безстрокову оренду. Залишилася неопублікованою чотиритомна праця вченого стосовно способів вивільнення кріпосних селян у Російській імперії.

Коли імперські ідеологи второпали, які «крамольні думки» пропагують запрошені вчені, вони жахнулися. У 20-х рр. розпочалися переслідування за «вільнодумство». Балудянський на знак протесту проти заборони вільно проголошувати свої думки 1821 р. подав у відставку з посади ректора університету.

Окрім Петербурзького університету, «справи про вільнодумство» в середовищі викладачів і студентів виникли також у Харківському університеті та Ніжинській гімназії вищих наук. До всіх цих «справ» безпосередній стосунок мали закарпатські вчені. Їх звинувачували в тому, що вони «вкорінюють руйнівні ідеї» серед студентів. Лодія та Балудянського називали «породженнями революції та шахраями». Одначе закарпатці трималися протягом усього слідства гідно і мужньо. Його вислідом стало усунення закарпатських вчених з усіх посад.

Закарпатці принесли до Російської імперії ідеї, які надихали кращі голови тогочасного західноєвропейського суспільства. Вони намагалися дотримуватися вільного навчання, обміну думками, наукової творчості у той час, коли малоосвічена, брутальна імперська бюрократія всіляко придушувала те, що могло послабити її владу. Внаслідок цього ці люди європейської культури зайшли в суперечність з імперською дійсністю. Та це не применшує значення діяльності закарпатських вчених для поширення європейських ідей у Росії.

Окремо варто відзначити діяльність Юрія Гуца-Венеліна (1802–1839). За своє коротке життя він зумів зробити дуже багато. Вирішивши присвятити себе вивченню життя східних слов’ян, він 1825 р. прибув до Москви. Залюбленість в історію закарпатський юнак поєднував з отриманням медичної освіти. Одночасно з закінченням університету він видав двотомну працю з історії болгарського народу «Давні та сучасні болгари». Завдяки цій праці Гуца-Венелін здобув визнання у тогочасному науковому світі. Праця молодого закарпатця, на думку істориків, започаткувала болгарське національно-культурне відродження. На знак пошанування заслуг Гуци-Венеліна у столиці Болгарії м.Софії йому встановлено пам’ятник.

Запитання і завдання

1. Охарактеризуйте особливості розвитку української культури у першій половині ХІХ ст.

2. Складіть порівняльну таблицю розвитку освіти в Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях. Критерії порівняння визначте самостійно.

3. Як нові наукові центри впливали на розвиток наукових досліджень?

4. Охарактеризуйте відкриття українських вчених першої половини ХІХ ст.

5. Зробіть узагальнюючу характеристику впливу імперського панування на розвиток освіти й науки на українських землях у першій половині ХІХ ст.

· Географія

· Курс з географії "Я і Україна", 3-4 клас

· Путівник "Київ для школярів", 5 клас

· Загальна географія, 6 клас

· Географія материків і океанів, 7 клас

· Фізична географія України, 8 клас

· Соціальна і економічна географія України, 9 клас

· Соціально-економічна географія світу, 10 клас

· Економічна і соціальна географія світу, 10-11 клас

· Регіони України

· Автономна Республіка Крим

· Всесвітня історія

· Інтегральний курс з Історії України та Всесвітньої історії, 6 клас

· Всесвітня історія - Історія середніх віків (V-XV ст), 7 клас

· Всесвітня історія - Нова історія (XVI-XVIII ст), 8 клас

· Всесвітня історія - Нова історія (1789-1914 рр.), 9 клас

· Всесвітня історія - Новітній період (1914-1939 рр.), 10 клас

· Всесвітня історія - Новітній період (1939-2007 рр.), 11 клас

· Історія України

· Історія України, 5 клас. Знайдіть за картою відповіді на питання

· Історія України, 7 клас

· Історія України (XVI-XVIII ст), 8 клас

· Історія України (друга половина XVIII - початок XX століття), 9 клас

· Історія України (1914-1939 рр.), 10 клас

· Історія України (1939 - 2005 рр.), 11 клас

§ 17. Українська література, театр, музика

Пригадайте: 1. З появою якого твору пов’язують початок нової української літератури? Чому саме йому надають такого значення? 2. Якими були особливості розвитку української літератури у XVIII ст.? Назвіть видатні літературні пам’ятки цієї доби. 3. Як розвивалося українське музичне мистецтво у XVIII ст.? 4. Що таке класицизм і романтизм?

1. Особливості розвитку літератури, театрального та музичного мистецтва у першій половині ХІХ ст.

Основними художніми напрямками, що знайшли відображення в українській літературі та мистецтві цієї доби, були класицизм і романтизм. Розвиток традицій класицизму був пов’язаний з творчістю І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського, Г.Квітки-Основ’яненка. У дусі романтизму писали свої твори члени гуртка харківських романтиків (Л.Боровиковський, А.Метлинський, М.Костомаров та ін.) та галицькі романтики, члени «Руської трійці» (Я.Головацький, І.Вагиле вич, М.Шашкевич), у Закарпатті – О.Духнович. Вершиною романтизму в літературі Наддніпрянщини стала творчість київських романтиків – Т.Шевченка, П.Куліша. Поза тодішніми літературними угрупованнями був Є.Гребінка, твори якого написано як у класичному, так і в романтичному стилях.

Є.Гребінка. Портрет А.Мокрицького. 1840 р.

Однією з головних заслуг українських літераторів-романтиків було те, що вони розглядали українців як рівноправний з іншими народ і намагалися створити повноцінну літературу. Вони ввели до української літератури два важливі тематичні комплекси: народної культури та історичного минулого (головно козацького) України. Творчість українських романтиків відповідала тогочасним європейським традиціям романтизму. Внаслідок цього своєю творчістю романтики сприяли визнанню нової української літератури в європейських колах.

ХІХ ст. стало продовженням тих явищ, які відбувались у театральному житті XVIII ст. Основним змістом процесів, що розгортались у першій половині століття у розвиток українського театру, було формування професійного театру. За змістом і стилем український театр належав до родини європейських театрів, зберігаючи при цьому яскравий національний характер.

Відвідування театру стало в цей час звичним явищем, тому вистави відбувалися постійно. Виник і новий тип виконавця – професійний актор. У театральних виставах на сцені з’явилися жінки, чого раніше не було. Репертуар театрів вирізнявся строкатістю, спектаклі ставилися українською, польською та російською мовами.

На розвиток музичної культури вплинули процеси українського національного відродження. Одночасно зі змінами у змісті музичної культури змінювались і її форми. Аматорське і домашнє музикування поступалося місцем професійному виконанню; виникали постійні колективи музикантів.

2. Розвиток літератури

Цікавим явищем поезії класицизму були твори, написані в жанрі бурлеску (комічна поезія) і травесті (гумористична поезія, близька до пародії). Майстром бурлескно-травестійного жанру і засновником нової української літератури, написаної народною мовою, став Іван Котляревський (1769–1838). У 1798 р. вийшла друком його славнозвісна поема «Енеїда». Для своєї травестії Котляревський обрав однойменну поему римського поета Вергілія. Автор, однак, не лише переклав поему народною мовою. Зміст поеми він переніс на український грунт, завдяки чому Еней та його товариші перетворилися на запорізьких козаків з їхнім кошовим. Усе це розкрито з блискучим гумором, притаманним творчій манері Котляревського. А втім, поряд із веселими рядками він знайшов місце і для серйозних тем. Гостро засудив автор кріпацтво, ствердивши, що місце для панів-володарів є лише у пеклі. З тугою Котляревський згадував славне історичне минуле, часи Гетьманщини, закликав любити рідний край, жертвувати життям задля добра Батьківщини.

І.Котляревський

Поема Котляревського мала величезний успіх у Наддніпрянської України. Усі читали її з захопленням. Навіть Наполеон, повертаючись з невдалого походу до Москви, вивіз її екземпляр до Франції. Знали і читали поему нащадки козаків-запорожців на Задунайській Січі. Своїм твором Котляревський переконливо засвідчив існування української мови, а отже і того народу, для якого вона є рідною. Здобути умови, необхідні для його гідного життя, стало метою тих, кого пробудив із глибокого сну своєю поемою автор. Завдяки «Енеїді» українська еліта, яка дедалі більше русифікувалася, віднайшла рідну мову не тільки як селянську, а й як літературну.

У творчості Петра Гулака-Артемовського (1790–1865) гумор і сатира прибрали форму гострої критики соціальної несправедливості. Найвідомішою стала байка «Пан та собака», де автор зобразив жахливу картину життя українських селян-кріпаків. Робив Гулак-Артемовський також травестійні та звичайні переклади творів інших авторів. Проте найбільш уславились його байки.

Дата добавления: 2015-05-22