Варіант №9

1. Укажіть рядок, у якому цифри відповідають назвам заштрихованих на картосхемі українських губерній у складі російської імперії на початку ХХст.

А. 1.Волинська 2. Харківська 3.Катеринсловська

Б. 1. Волинська 2.Полтавська 3.Катеринсловська

В. 1. Подільська 2. Харківська 3. Херсонська

Г. 1Волинська 2. Полтавська №. Херсонська

2. У якому з варіантів події розташовано у хронологічній послідовності?

А. Входження Україні в ООН як члена засновника, ліквідація Української греко-католицької церкви, операція «Вісла»

Б. операція «Вісла», входження Україні в ООН як члена засновника, ліквідація Української греко-католицької церкви.

В Ліквідація Української греко-католицької церкви; входження України в ООН як члена-засновника; операція «Вісла».

Г Входження України в ООН як члена-засновника; операція «Вісла»; ліквідація Української греко-католицької церкви.

3.Коли відбулася подія, про яку йдеться в джерелі?

«Після підписання СРСР прикінцевого акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі в Україні була створена Українська громадська група сприяння виконанню гельсінських угод. Ініціаторами її створення були М. Руденко, О. Бердник, О. Мешко, Л. Лук'яненко, П. Григоренко (Москва)».

А 1965 р.

Б 1967 р.

В 1972 р.

Г 1976 р.

4. Яка з фотографій стосується періоду утворення незалежної України?

5. Який уряд ухвалив документ, уривок з якого наведено?

«...Ухвалити докладені до цього статут та штати Української Академії Наук в м. Києві та її установи... і закон цей перевести в життя з 1 листопада 1918 р. З-поміж перелічених у статуті наукових установ Академії,... витворюються в біжучому році; Фізичний інститут, Геодезичний інститут, лабораторія для спроб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Ботанічний сад, Акліматизаційний сад, Демографічний інститут для виучування економічної кон'юнктури та народного господарства України... Первісний склад Академії становлять 12 академіків, що на подання од міністра народної освіти та мистецтва,

6. У яких твердженнях ідеться про соціально-економічні наслідки радянської індустріалізації в Україні?

А Зниження життєвого рівня народу.

Б Створення технічної бази сільського господарства

В Зменшення вдвічі чисельності міського населення.

Г Пропорційне й рівномірне формування промислового потенціалу України.

Д Формування економіки на ринкових засадах...........................

7. Укажіть особливості політичної ситуації в українських землях у складі Польщі в міжвоєнний період.

А Від 1925 до 1939 р. провідною політичною силою серед українців у Польській державі було Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО).

Б Утворена в 1929 р. Організація українських націоналістів (ОУН) не мала впливу на суспільно-політичне життя.

В Українці мали можливість обіймати високі адміністративні посади в державних органах влади.

Г Комуністична партія Західної України (КПЗУ) прагнула полонізації населення на українських землях Польщі.

Д В Організації українських націоналістів (ОУН) терор розглядали як політичний інструмент у боротьбі з зовнішніми та внутрішніми ворогами.

8. У яких твердженнях ідеться про Симона Петлюру?

А Був першим головою Генерального секретаріату Центральної Ради.

Б У листопаді 1918 р. перебував у Берліні, де мав офіційні зустрічі з вищими посадовими особами Німеччини, зокрема з кайзером Вільгельмом II.

В У лютому 1919 р. вийшов із УСДРП і став головою Директорії УНР.

Г Був головним отаманом Армії Української Народної Республіки.

Д Обстоював «радянську платформу», виступав за союз з більшовицькою Росією проти Антанти.

Ж Від 1920 р. перебував в еміграції, очолював уряд УНР в екзилі.

9. Про кого з діячів культури 20-30-х років XX ст. йдеться в уривку зі звинувачувального висновку ДПУ?

«...Націоналістичну роботу він проводив з 1920 року, а в контрреволюційну організацію вступив в 1926 році, зв'язавшись з групою "ВАПЛіТЕ», за завданням організації був керівником контрреволюційної групи УВО в театрі "Березіль". Будучи керівником театру "Березіль", використовував його для націоналістичної пропаганди і зв'язку з іншими націоналістами — грузинськими й білоруськими... Просував у виставах націоналістичні ідеї, проводив роботу, відриваючи театри України від російської драматургії, орієнтуючись на буржуазний Захід. За 10 років існування "Березоля" в його репертуарі були: 4 англійських, 4 німецьких, З французьких і 4 російських п'єси... Як керівник театру... сконцентровував у собі контрреволюційні елементи, виховував кадри в національному дусі...»

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку.

Зі спогадів Івана Цюпи.

«...Сонячного ранку до Будинку літераторів підійшло з десяток чорних «Волг» — майже на кожного по машині. Від Спілки ми вирушили до особливого причалу на Дніпрі, де стояла яхта першого секретаря ЦК Компартії України. Там нас привітно зустрів секретар ЦК з ідеологічних питань Федір Данилович Овчаренко. Поручкався з кожним із нас — Гончаром, Бажаном, Козаченком, Новиченком, Башем, Збанацьким, Зарудним, Вороньком, Павличком, Коротичем, Смоличем, мною...

З палуби опускаємось до кают-компанії. А там, як у казці, чарівний стіл, заставлений пляшками з коньяками, горілкою та винами найрізноманітніших марок і закусками: окрім чорної та червоної ікри — осетрина і сьомга, сервелат і мисливські сосиски, а ще свіжі помідори й огірочки. Була там навіть мелітопольська черешня, доставлена спеціальним літаком. Коли ми всілися за пребагатющим столом, Петро Юхимович виголосив тост "за розквіт української літератури".

А далі тихо-мирно трапезували — жодних розмов, ні на літературні, ні на політичні теми. Здавалося, що це просто розважальна прогулянка по Дніпру, а далі й по Київському морю... Гадаю ж, що кожен з нас розумів — це поки що «пряник». Треба чекати на батога. І він невдовзі просвистів.

На яхті, окрім нас, Шелеста й Овчаренка, — нікого. Якщо, звісно, не брати до уваги команди матросів, думається, переодягнених енкаведистів... Підпливаємо до острова, на якому вишикувались казкові будиночки взірцевої архітектури, а неподалік від них, очевидно, щойно зведена повітка, долівка якої заслана запашним зіллям, як бувало на Трійцю.

Знову сідаємо до столу. Знову тости, схвильовані виступи. Та ось Петро Юхимович бере ініціативу у свої руки і відверто пояснює, заради чого нас сюди запросили.

— Попри усі відомі успіхи української радянської літератури, є в ній, на жаль, і прикрі недоліки. І неприємно те, що їх припускається лідер Спілки Олесь Гончар. Це явно виявилося в його "Соборі"...

І далі Шелест переказує зміст відомої усім нам статті Шамоти, зміст «шамотіння» ще деяких інших критиків, повідомляє про серйозне невдоволення Дніпропетровського обкому партії, насамперед його секретаря Ватченка. (Ми ж знаємо, що Ватченко впізнав себе в образі Лободи з "Собору", він так само віддав

свого старого батька в богадільню.)

— Я вважаю, — веде далі Петро Юхимович, — критика "Собору" правильна. І Гончар мусить це визнати й висловити своє ставлення до критики. Антирадянщина йому не до лиця. Я б так не написав, — виривається з його вуст. На це завжди стриманий Олесь Гончар кидає гостро:

— А я в цьому й не сумніваюсь. У кожного свій хист.

Лице першого секретаря ЦК багряніє. Він ледь стримує себе, щоб не вибухнути, але якось оговтується і все ж гне своєї:

— Що ви мали на увазі під собором? Дехто стверджує, що мали на увазі нашу Україну. Спустошену, обплутану дротами?!

— Кожному дано тлумачити твір як йому заманеться, — твердо відповідає Гончар. — Критики на те й критики, щоб розкривати внутрішній зміст твору. Я ж мав на увазі собор конкретний: той, що стоїть занедбаний у моїй рідній Козельщині, і той, що руйнується у Новомосковську на Катеринославщині...

Шелест намагається говорити стриманіше. Розповідає про те, що, мовляв, ЦК партії нині бере курс на українізацію, на запровадження у школах, технікумах і вузах української мови, звісно, в рамках можливого...

Так від розмови про "Собор" перейшли до проблем загальнонаціональних. Заговорили про долю України, виступаємо проти русифікації. Петро Юхимович хмурить брови. І раптом кидає слово, що влучило мені прямісінько в серце:

— Ось ми зараз сидимо з вами за єдиним столом, говоримо про такі речі, що коли б це було у тридцять сьомому, то нас би усіх запроторили в тюрму...»

Дата добавления: 2015-05-23