І формування сталих мотивів

ПРАЦІ ІНДИВІДА ЧЕРЕЗ СТИМУЛЮВАННЯ

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

Розділ 5

Поняття «мотив», «мотивація», «стимул». Ієрархія рівнів потреб. Інтеріоризація стимулу в мотив. Замкнутий цикл життєдіяльності. Схема перевірки ефективності стимулювання. Мотиви діяльності й праці. Усвідомлювані й неусвідомлювані мотиви, особистість, менталітет.

5.1. Інтеріоризація стимулу в мотив

Для розкриття суті проблеми розглянемо спочатку різницю між поняттями «мотив», «мотивація», «стимул».

Мотив⁴⁴ - це спонукальна причина дій і вчинків людей (те, що штовхає до дії). Основою мотиву діяльності людини є її різноманітні потреби.

Термін «мотивація» являє собою ширше поняття, ніж термін «мо­тив». Слово «мотивація» використовується в сучасній психології в подвійному розумінні: як визначальне в системі чинників, що детер­мінують поведінку (потреби, мотиви, цілі, прагнення, наміри та інше), і як характеристики процесу, що стимулює і підтримує активність поведінки на певному рівні.

Мотивацію⁴⁵, таким чином, можна визначити як сукупність при­чин психологічного характеру, яка пояснює поведінку людини, її по­чаток, скерованість і активність.

Американський вчений Д. Аткінсон одним із перших запропону­вав загальну теорію мотивації, яка пояснює поведінку людини, ске­ровану на досягнення певної мети.

Сила прагнення людини до досягнення поставленої мети (М), за Аткінсоном, може бути встановлена за допомогою такої формули:

⁴⁴ Психологічний словник /За ред. В.І. Войтка. - К.: Вища школа, 1982. ⁴⁵НемовР.С. Психология:ВЗкн.-М.:Просвещение;ВЛАДОС, 1995.-Кн. 1. С.390.

м=п в з,

ду дц дц'

де: М - сила мотивації (прагнення);

П - сила мотиву досягнення успіхів як особистісної

диспозиції; В_дц - суб'єктивно оцінювана ймовірність досягнення

поставленої мети (цілі); З_дц - особистісне значення досягнення даної мети (цілі)

для людини.

Розкриємо, що означає поняття «стимул», бо часом його плута­ють із поняттям «мотив» або ж чітко не розмежовують.

Стимул⁴⁶ - це дія, яка зумовлює динаміку психічних станів інди­віда (що позначені як реакція) і виступає щодо неї як причина до наслідку.

Слово «стимул» у перекладі з латини означає загострену палицю, якою поганяли тварин.

Стимул у психології - це спонукання, ефект якого опосередкова­ний психікою людини, її поглядами, почуттями, настроєм, інтереса­ми, прагненнями і т.д.

Стимул не тотожний мотиву, хоча в ряді випадків може трансфор­муватися в мотив. Отже, якщо стимул інтеріоризується, стає внут­рішньою потребою індивіда, а не відповіддю на подразник, тоді він буде одночасно і мотивом.

Мотив зумовлений потребами. А чим же зумовлені самі потреби? Вони забезпечують комфортну життєдіяльність людини.

Американський психолог А. Маслоу⁴⁷ виділяє п'ять ієрархізова-них рівнів потреб:

• фізіологічні потреби;

• потреби в безпеці й самозбереженні;

• у спілкуванні і любові;

• у самоствердженні й визнанні;

• у самоактуалізації.

Дехто з авторів, наприклад Р.С. Немов, вказує на сім рівнів ієрархії людських потреб за Маслоу (рис. 10).

⁴⁶Краткий психологический словарь / Сост. Л. А. Карпенко; Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М: Политиздат, 1985. - 431 с.

⁴⁷ Маслоу Абрахам. Мотивация и личность // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. - 1991, -№ 3 - С. 66-75.

Потреба в самоактуалізації

Реалізація своїх цілей,

здібностей, розвиток власної

особистості

Естетичні потреби

Гармонія, симетрія, порядок, краса

Пізнавальні потреби

Знати, вміти, розуміти, досліджувати

Потреба поваги (поклоніння)

Компетентність, досягнення успіхів, схвалення, визнання, авторитет

Потреба в належності й любові

Належати до спільноти, бути поруч з людьми, бути визнаним і прийнятим ними

Потреба в безпеці

Почуватися захищеним, позбутися невдач, агресивності, страху

Фізіологічні (органічні) потреби

Голод, спрага, статевий потяг та інші

Рис. 10. Піраміда (ієрархія) людських потреб (за Маслоу)

Фізіологічні потреби Абрахам Маслоу вважає, безперечно, домі­нуючими в запропонованій ієрархії і певним чином це мотивує:

«Без сумніву, фізіологічні потреби переважальні порівняно з іншими. У людини, яка потребує одночасно їжі, безпеки, любові, самоствердження, почуття голоду заглушить решту потреб. Якщо всі потреби не задоволені і в організмі домінують фізіологічні по-

треби, то інші потреби стають просто не суттєвими або відсува­ються на задній план.

У такому разі всі здібності будуть скеровані на задоволення відчут­тя голоду і організація цих здібностей визначатиметься цією обста­виною. Сприйняття, інтелект, пам'ять, звички - все це можна буде визначити як знаряддя задоволення відчуття голоду. Здібності, не­придатні для подібної діяльності, стають бездіяльними або відхо­дять на другий план.

Прагнення писати вірші, бажання володіти автомобілем, мати нову пару взуття, цікавість до історії - все це забувається або стає друго­рядним.

Для людини, яка дуже зголодніла, не існує ніяких інтересів, окрім їжі. Він або вона думають про їжу, мріють про їжу, згадують їжу, сприймають тільки їжу, бажають тільки їжу».

Ієрархія потреб за А. Маслоу при всій її привабливості не є ідеальною. Якщо уявити собі ситуацію, подібну до відомої «Жит­тя чи гаманець?», то неважко здогадатися, що коли людина поста­не перед вибором: життя чи буханець хліба, то, напевно, вибере життя. Інакше кажучи, потреба в безпеці стане на перше місце, а фізіологічна - на друге. Але ж можна бути голодним до такої міри, що жити вже не захочеться?.. Отже, все залежить від міри голоду чи безпеки. Не можна також чітко визначити, яка, наприклад, із потреб більш пріоритетна - у спілкуванні чи у визнанні? - ос­кільки сила прагнення залежатиме від скерованості, досвіду, жит­тєвих пріоритетів особистості.

Для більш чіткої градації потреб і розкодування на цій основі мо­тивів діяльності слід виходити із першопочатку, із задуму Великого Конструктора, а саме: «рушій» потреб закладений у самій психобіо-логічній «конструкції» людини. Відомо, що людиною рухають три потужні інстинкти в порядку пріоритетності:

• безпеки;

• гастрономічний;

• продовження роду.

Гастрономічний інстинкт у даному разі розуміють у широкому значенні слова: їжа, житло, одежа...

Отже, одна група потреб залежить від названих інстинктів.

Друга група потреб - це інтелектуально-духовні потреби. («Не єдиним хлібом живе людина... Якщо хліб є на столі», - додає дехто з аналітиків.)

Безпеки

Гастрономічний

Продовження роду

Інстинкти

Біологічні потреби

Інтелектуально-духовні потреби

Потреби життєдіяльності

Стимул

Мотив

: інтеріо-:

; ризація;

: Поведінка,. діяльність,: праця

Мета (ціль)

Задоволення

потреб життєдіяльності

Рис. 11. Схема замкнутого циклу життєдіяльності

На рис. 11 показано, як через стимулювання, мотивацію та діяльність людина досягає певної мети, щоб задовольнити по­треби життєдіяльності. Наведена схема фактично зображує зам­кнутий цикл життєдіяльності: при досягненні поставленої мети задовольняються певні потреби життєдіяльності, потім з'явля­ються нові потреби, мотивується нова мета, яка має позитивні

або негативні стимули (перешкоди, які додають рішучості в до­сягненні мети) - і так триває весь час, поки людина живе і споді­вається.

Спробуймо на прикладах пояснити, що таке інтеріоризація сти­мулу в мотив і для чого це потрібно знати керівникові, котрий має на меті стимулювати персонал до праці, досягнути більшої віддачі кож­ного працівника на робочому місці.

Річ у тім, що, стимулюючи працівника, ви можете думати, що він мотивований. Насправді, якщо ці стимули не збігаються із першочерговими потребами вашого підлеглого, вони не будуть «спрацьовувати», мотивувати, переходити у внутрішній психіч­ний план індивіда, спонукати його до бажаної вам діяльності і результативності.

Запам'ятайте, ви, як керівник, стимулюєте, а мотивує кожен себе сам. Образно кажучи, приміряє на себе запропоновані вами піджаки. Тому ви і повинні якнайкраще знати потреби своїх під­леглих.

Дата добавления: 2015-05-23