Стиль співробітництва

Стиль пристосування

Ви можете використати цей підхід, коли результат справи надзви­чайно важливий для іншої людини і не дуже суттєвий для вас.

Цей стиль корисний також і в тих ситуаціях, коли ви не можете отримати верх, оскільки інша людина наділена більшою владою; таким чином ви ідете на поступки і угамовуєтеся з тим, чого хоче опонент.

Якщо ви відчуваєте, що поступаєтесь в чомусь важливому для вас і відчуваєте в зв'язку з цим невдоволеність, то стиль пристосу­вання в цьому випадку, очевидно, неприйнятний.

Він може виявитися непридатним і в тій ситуації, коли ви відчу­ваєте, що інша людина не збирається, в свою чергу, поступатися чи­мось або коли ця людина не оцінить зробленого вами.

Цей стиль необхідно використовувати тоді, коли ви відчуваєте, що, трохи поступившись, ви мало втрачаєте. Ви можете вдатися до цієї стра­тегії, якщо на даний момент потрібно пом'якшити ситуацію, а надалі ви повернетесь до цього питання і зможете відстояти свою позицію.

Стиль пристосування дещо нагадує стиль уникання, оскільки його можна використати для отримання відстрочки у вирішенні проблеми. Проте основна відмінність полягає в тому, що ви дієте разом з іншою людиною; ви погоджуєтесь робите те, що хоче інший. Коли ж ви за­стосовуєте стиль уникання, ви не робите нічого для задоволення інте­ресів іншої людини. Ви просто відштовхуєте від себе проблему.

Ось найхарактерніші ситуації, в яких рекомендується використо­вувати стиль пристосування:

• вас особливо не хвилює те, що сталося;

• ви прагнете зберегти мир і гарні стосунки з іншими людьми;

• ви відчуваєте, що важливіше зберегти з кимось стосунки, ніж
захищати свої інтереси;

• ви розумієте, що результат значно важливіший для іншої люди­
ни, ніж для вас;

• ви розумієте, що правда не на вашому боці;

• у вас мало влади або мало шансів перемогти;

• ви вважаєте, що інша людина матиме з цієї ситуації корисний
урок, якщо підете назустріч її бажанням.

Поступаючись, погоджуючись або жертвуючи своїми інтересами на користь іншої людини, ви можете пом'якшити конфліктну ситуа­цію і відновити гармонію.

Ви можете використати цей період затишшя, щоб виграти час і потім домогтися остаточного бажаного для вас рішення.

Дотримуючись цього стилю, ви берете активну участь у розв'я­занні конфлікту і захищаєте свої інтереси, але прагнете при цьому співпрацювати з іншою людиною.

Цей стиль вимагає тривалішої роботи порівняно з іншими підхо­дами до конфлікту, оскільки ви спочатку «викладаєте на стіл» потре­би, турботи та інтереси обох сторін, а потім обговорюєте їх.

Проте якщо у вас є час, а вирішення проблеми для вас має важливе значення, то це добрий спосіб вироблення взаємовигідного рішення.

Цей стиль особливо ефективний, коли сторони мають різні при­ховані потреби. Хоча спочатку може здатися, що сторони бажають одного й того самого, вони можуть мати різні стратегічні цілі й пла­ни на майбутнє, що є безпосереднім джерелом конфлікту.

Наприклад, може здатися, що причиною конфлікту на роботі є повільність службовця. Але ця повільність може приховувати глиб­шу суперечність, причина якої - невдоволеність роботою (недостат­ня повага, визнання чи довірена відповідальність).

Якщо реагувати тільки на поверхові прояви, то це схоже на кос­метичний ремонт, низька ефективність якого виявиться з часом, бо корені проблеми залишаться.

Людина може перестати бути повільною, але вдаватиметься до неусвідомлюваного саботажу, влаштовуючи додаткові перерви, ви­користовуючи в особистих цілях обладнання тощо. При цьому пере­конуватиме себе в тому, що має на це право, бо її роботу оцінюють і оплачують недостатньо.

Якщо ж обидва учасники конфлікту розуміють, у чому є його при­чина, то можуть разом шукати нові альтернативи чи випрацьовувати сприйнятливі компроміси.

Такий підхід рекомендується використати в ситуаціях, коли:

• вирішення проблеми дуже важливе для обох сторін і ніхто не
хоче повністю від нього усунутися;

• у вас тісні, тривалі й взаємозалежні стосунки з іншою стороною;

• у вас є час попрацювати над виниклою проблемою (це добрий
підхід до розв'язання конфліктів на основі перспективних планів);

• ви та інша людина обізнані з проблемою, і бажання обох сторін
відомі;.

• ви і ваш опонент маєте намір винести на обговорення деякі ідеї
і потрудитися над виробленням рішення;

• ви обидва спроможні викласти суть своїх інтересів і вислухати
один одного;

• обидві, втягнуті в конфлікт сторони, наділені однаковою вла­
дою чи не помічають різницю в становищі для того, щоб на
рівних шукати шляхи вирішення проблеми.

Стиль співробітництва вимагає певних зусиль. Обидві сторони повинні затратити на це час, повинні вміти пояснити свої бажання, висловити свої потреби, вислухати один одного, а потім виробити альтернативні варіанти розв'язання проблеми. Відсутність хоча б одного з цих елементів робить такий підхід неефективним.

Стиль співробітництва серед інших стилів є найважчим, зате він допомагає знайти рішення, яке найбільше задовольняє обидві сторо­ни в складних і важливих конфліктних ситуаціях.

Дата добавления: 2015-05-23