Управління процесом навчання. *Асоціативна – частота повторення для утворення і зміцнення асоціацій

Теорії навчання

*Асоціативна – частота повторення для утворення і зміцнення асоціацій

*Біхевіорістична – теорія „проб і помилок”, „стимул – реакція”.

*Традиційне Н. – навчання як управління процесом накопичення знань: від безпосередніх відчуттів і сприймань – через їх розкладання на елементи – до уявлень і ідей. Дитина має справу не з реальністю, а з спеціально обробленою моделлю реальності-навчальним матеріалом. Пасивність учнів.

*Розливальне Н. – А.В. Знаков: - на високому рівні труднощів; - швидким темпом; - забезпечення провідної ролі теорії в навчанні; - усвідомлення учнями процесу учіння; - врахування особливостей всіх учнів.

В.В.Давидов: - засвоєння системи теоретичних понять, які відкриваються і засвоюються дітьми; - засвоєння понять передує знайомству з більш частковими і конкретними фактами із відповідної галузі знань; - при засвоєнні понять і законів учні повинні відкрити в них генетично вихідні зв’язки, що визначають об’єкт; - формувати спеціальні предметні дії.

*Н. як організація пізнавальної активності – Н.О. Менчинська, Д.М. Богоявленський: потреби і почуття, що рухають активність дитини – управління учнями та включає у його процес сприймання, аналіз-синтез, асоціації, запам’ятовування, розуміння, застосування. Вироблення способів самостійного засвоєння знань.

* Теорія поетапного формування розумових дій – П.Я.Гальперін – процес інтеріоризації – переведення дій із зовнішнього плану у внутрішній.

П. Я. Гальперин: „Правильно, що засвоєння проходить лише тільки через власну діяльність, але вона сама повинна бути сформована, а, відповідно, і організована”.

Л. М. Фрідман:

1. учні повинні знати плани, програми своєї діяльності;
2. чітко знати, які знання потрібно засвоювати;
3. вивчення теми мотивувати, ставити проблему;
4. розчленувати мислительну діяльність на операції;
5. виявляти „орієнтири”, що визначають тип задачи чи ситуації;
6. роботу кожного учня контролювати, оцінювати;
7. обмін роботи має бути відкритим.

А. Б. Орлов:

Традиційне навчання	„Концентроване на світі дитинства”
- принцип субординації; - монологізм - довільність - контроль - мужніння (створення уявою дорослих) - ініціації (існування межі між світом дорослих і дітей); - деформації (світ дітей деформується дорослими).	- рівність; - діалогізм - співіснування; - свобода; - співрозвиток; - єдність; - взаємо прийняття.

Діяльнісний підхід передбачає:

1. Підсилення мотивації учення та переведення її у план свідомого учня;

2. Вироблення здатності формулювати мету учення, планувати, приймати рішення в навчальній діяльності;

3. Формування дій і операцій досягнення мети.

4. Здійснення контролю та оцінювання.

Дата добавления: 2015-05-23