План вивчення теми. 1. Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки

1. Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки.

2. Моделі державного регулювання економіки в зарубіжних країнах.

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: закріплення, поглиблення знань слухачів з питань теоретичних засад державного регулювання економіки; здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з базових питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел, здатність застосовувати знання з питань державного регулювання економіки в зарубіжних країнах, здатність чітко осмислювати нову інформацію та давати її тлумачення, розвиток самостійного мислення.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

1. Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки

При вивченні цього питання слухачі повинні засвоїти, що державне регулювання національної економіки здійснюється на основі поєднання різних економічних теорій, зумовлених практикою господарювання. В розвитку теорій регулювання економіки фахівці виділяють декілька етапів, які найповніше характеризують певний часовий період господарювання. Першим етапом державного регулювання економіки вважається меркантилізм (XV-XVII ст.), теоретики якого складали рекомендації правителям своїх держав щодо розвитку зовнішньої торгівлі. Вони вважали, щодо збагачення веде перевищення експорту над імпортом, нагромадження золота й срібла. Політика обмеження доступу іноземних купців до внутрішнього ринку через запровадження високого мита доповнювалася заходами щодо стимулювання вивозу готової продукції на зовнішні ринки. На зміну цьому етапу прийшли фізіократи - економічна школа (XVIII ст.), представники якої вважали джерелом багатства працю в сільському господарстві й продукти землі.

Фізіократи вважали, що уряди не повинні втручатися в природний хід економічного життя, а їх завданням є запровадження таких законів, які б відповідали законам розвитку природи.

У другій половині XVIII - початку XIX ст. формується класична теорія регулювання (саморегулювання) економіки. Основним регулятором економічних відносин вони визнавали ринковий механізм, який автоматично встановлює економічну рівновагу між попитом і пропозицією, заперечуючи необхідність втручання держави в економіку.

Часті і глибокі економічні кризи, безробіття породили марксистську теорію регулювання. Ця теорія обґрунтовувала необхідність знищення приватної власності, конкуренції, переконувала в доцільності впливу держави на соціально-економічні процеси з допомогою плану.

Монетаризм пропагує регулювання грошового обігу; теорія раціональних очікувань стверджує, що суб'єкти господарювання без держави приймають оптимальні рішення; теорія «економіки пропозиції» пропагує стимулювання пропозиції, зниження витрат, скорочення податків і соціальних витрат.

Монетаристи вважають, що втручання держави у визначення мінімальної заробітної плати, підтримку цін на сільськогосподарську продукцію тощо посилює негнучкість цін і заробітної плати. Отже, держава, втручаючись в економічні процеси, підриває здатність вільного ринку забезпечувати макроекономічну стабільність.

2. Моделі державного регулювання економіки в зарубіжних країнах

При вивчені цього питання слухачам важливо акцентувати увагу на досвіді різних країн світу, що мають різний рівень і різні напрямки розвитку. Так в державному регулюванні економіки країни Західної Європи використовують наступні заходи:

1. Впровадження на практиці теорії Кейнса про зниження податкового тиску на виробника. Тобто підвищуючи податки з метою отримання більшої кількості коштів ми отримуємо зворотні результат.

2. Націоналізація збиткових галузей економіки (транспорт, зв’язок, енергетика, водопостачання). Це пояснюється тим, що в держави є можливість підтримувати, за рахунок інших галузей, збиткові підприємства, без яких неможливе функціонування економіки в цілому.

3. Жорстка цінова політика з боку держави.

4. Організація системи контролю безробіття.

5. Контроль природних монополій, в яких держава для ефективності процесів управління утримує контрольні пакети акцій.

6. Впровадження індикативного планування тобто складання планів, які є необов’язковими до виконання і в разі необхідності можуть бути відкориговані. Складання економічно-соціального плану розвитку.

7. Скорочення соціальних виплат.

В регулюванні економіки Європи окрему позицію займають країни Північної Європи. Для них характерною рисою є високий рівень втручання влади в економіку.

Державне регулювання економіки США базується на наступних формах і методах:

1. Економіка в США працює скоріше на дозволяючих ніж на забороняючих принципах регулювання. Діє також спрощена система оподаткування.

2. Стимулювання ділової активності суб’єктів господарської діяльності, покарання тих хто порушує правила гри.

3. Жорсткий контроль діяльності монополій всередині країни і сприяння створення зарубіжних монополій. Це пояснюється тим, що діяльність монополій за межами країни не являє небезпеки для економіки країни, а навпаки дає можливість фінансового зростання.

4. Створення і контроль рівних умов конкурентної боротьби.

5. Індикативне планування.

6. Експорт капіталу в інші країни.

Японія належить до тих країн, у яких оптимально поєднуються регулююча та спрямовуюча ролі держави з функціонуванням механізмів ринку.

Особливістю економіки Японії є те, що основою її ринкового господарства є державно-корпоративні структури. З огляду на це, незважаючи на порівняно невелику питому вагу державної власності (останніми роками тут навіть проведена денаціоналізація електроенергетики і залізничного транспорту, системи телефонного і телеграфного зв'язку), сучасна японська економіка вирізняється - на фоні західноєвропейської та економіки США - значно вагомішою роллю державної участі.

У Японії склалася розвинута система державного програмування. Для виконання функції регулювання розробленням і реалізацією макроекономічних проектів тут створена система органів програмування і регулювання, підпорядкована Економічній консультативній Раді.

Питання для самоконтролю

1. Чому політика державного регулювання є невід’ємною складовою сучасних господарських систем у країнах ринкової економіки?

2. Як впливає політика державного регулювання на конкурентно-ринкову систему розподілу суспільного продукту?

3. Яка концепція ДРЕ більш характерна для сучасної економіці України?

Завдання до самостійної роботи

1. Побудувати структурно-логічну схему втручання держави в змішану економіку.

2. Розкрити відмінності ДРЕ в США, Японії та Німеччини.

Термінологічний словник ключових понять

Вади держави — нездатність держави забезпечити ефективний за Парето розподіл обмежених ресурсів та невідповідність політики розподілу обмежених ресурсів поширеним у суспільстві уявленням про справедливість.

Вади ринкового саморегулювання — властивість ринкової економіки, виникають внаслідок неефективного за Парето розподілу економічних ресурсів.

Гіпотеза (прогностична) — наукове передбачення на рівні загальної теорії.

Державна економічна політика — цілеспрямований вплив на економічні процеси на макро- і мікрорівні, створення та вдосконалення умов економічного розвитку відповідно до певного суспільного устрою.

Державне регулювання економіки — 1. Різновид чистого суспільного товару. 2. Система знань про сутність, закономірності дії та правила застосування типових методів та засобів впливу держави на хід соціально-економічного розвитку, спрямованих на досягнення цілей державної економічної політики. 3. Сфера діяльності держави щодо цілеспрямованого впливу на поведінку суб'єктів господарювання.

Державні потреби — потреби держави в продукції, необхідній для розв'язання соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення та підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних ЦКП, забезпечення функціонування органів державної влади.

Державне управління економікою — організуючий і регулювальний вплив держави на економічну діяльність суб'єктів ринку з метою впорядкування її та підвищення результативності.

Економічна функція держави — створення передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспільства.

Ефективний за Парето розподіл ресурсів — розподіл ресурсів, за якого стан суб'єктів ринку або поліпшується або не змінюється.

Змішана економіка — економічна система, в якій розподіл економічних ресурсів здійснюється на основі поєднання механізмів ринкового саморегулювання та державного регулювання.

Командна економіка — економічна система, в якій розподіл економічних ресурсів здійснюється централізовано.

Концепція — система поглядів на певні явища, а також спосіб розуміння, тлумачення, інтерпретації їх.

Межа виробничих можливостей — графік, що ілюструє максимальну здатність економіки виробляти товари за умов повного використання економічних ресурсів.

Методи ДРЕ — способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов для ефективного функціонування їх відповідно до напрямів державної економічної політики.

Мотивація у ДРЕ — процес спонукання суб'єктів ринку до діяльності в напрямі державних пріоритетів.

Негативні екстерналії — ситуації, коли в результаті дій суб'єкта ринку частка власних витрат перекладається на інших суб'єктів.

Неповний ринок — ринок, що не забезпечує потреби споживачів у товарах, навіть якщо ціни перевищують витрати на виробництво їх.

Пріоритети — найважливіші напрями державної економічної політики.

Ринкова економіка — економічна система, в якій розподіл економічних ресурсів здійснюється через механізм ринкового саморегулювання.

Рекомендована література

[1, 2, 3, 4, 5, 6, 9]

Тема 2. Стратегія соціально-економічного розвитку країни

Дата добавления: 2015-05-23