Сегментація ринку праці, її оцінки

Зовнішній і внутрішній ринок праці

Розрiзняють зовнiшнiй i внутрiшнiй ринок праці.
Зовнішній ринок охоплює вiдносини мiж продавцями i покупцями робочої сили в масштабах країни, peгioну, галузi. Це вiдносини, що виникають з приводу найму працiвникiв вiдповiдної професiї, спецiальностi, а отже, потребують жорсткої класифiкацiї робiт i чiткого визначення їx змiсту.
На зовнiшньому ринку дiють галузевi профспiлки, якi об’єднують працiвникiв окремих галузей, а також профспiлки, якi об’єднують працiвникiв за професiями. Зовнiшнiй ринок характеризується значною плиннiстю кадрiв, тобто вiн припускає можливiсть вiльного переходу з одного мiсця роботи на iнше.
Внутрiшнiй ринок передбачає рух кадрiв всерединi пiдприємства, перемiщення з однiєї посади (роботи) на iншу. Це перемiщення може вiдбуватися як по горизонталi, так i по вертикалi. По горизонталi переведенням на iнше робоче мiсце без змiн у квалiфiкації, без пiдвищення в посадi. По вертикалi — переведенням на iнше робоче мiсце з пiдвищенням у посадi або на роботу, що потребує вищої квалiфiкацiї.
Розвиток внутрiшнього ринку сприяє зниженню плинностi кадрiв, оскiльки пiдприємство заiнтересоване в збереженнi працiвникiв, якi знають специфiку його виробництва.
Профспiлки об’єднують працiвникiв пiдприємства незалежно вiд їхніх професiй. Зайнятicть тут гарантується бiльшою мiрою, нiж на зовнішньому ринку праці, а у свою чергу, сприяє підвищенню ефективностi використання трудового потенцiалу.

Ринок праці обмежується певним економічним простором, який має чіткі територіальні, галузеві, демографічні, соціальні, національні та інші параметри.
Сегментація ринку праці — це поділ ринку робочої сили на окремі групи за певними критеріями, залежно від поставленої мети вивчення, аналізу чи управління.
Ринок праці сегментується за такими принципами: територіальний (географічний), професіонально-кваліфікаційний, соціальний, за ланками суспільного виробництва, за кількісним співвідношенням покупців та продавців товару (“робоча сила”), за умовами конкуренції.
З точки зору територіального підходу виділяють такі ринки праці:
- внутрішній — місцевий, регіональний, національний;
- зовнішній — транснаціональний та світовий.
З точки зору ланки суспільного виробництва виділяють ринки праці:
- внутріфірмовий;
- галузевий;
- національний.
Залежно від професій виділяють ринок:
- робочих кадрів (працівники переважно фізичної праці);
- спеціалістів та керівників.
За демографічним принципом ринок праці поділяється:
- за статевою ознакою — чоловіки, жінки;
- за віком — молодь, особи працездатного віку, особи передпенсійного віку.
За національним принципом: українці, росіяни, молдавани, болгари та інші.
За рівнем освіти: з вищою, з середньою спеціальною, з середньою та неповною середньою освітою.
За часовим принципом: тимчасовий (погодинний, поденний, помісячний, сезонний), постійний (річний).
За юридично-правовими аспектами: офіційний (зареєстрований), неофіційний (відкритий або чорний) ринок праці.

Дата добавления: 2015-05-23