Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економічне зростання і кризи 50-80-хрр., як характерні ознаки кінця епохи індустріалізації




Ситуація в економіці США різко загострилася з початком енергетичної кризи., яка потягла за собою кризу світового капіталістичного господарства 1973-1975 рр..

Можна виділити три особливості прояву кризи 1973-1975 рр.:

- по-перше, згортання виробництва супроводжувалося ростом цін та неконтрольованою інфляцією;

- по-друге, ріст безробіття і збільшення резервної армії праці не призвели до падіння рівня заробітної плати;

- по-третє, циклічна криза виробництва переплелася зі структурним, сировинним та валютно-фінансовим дисбалансом.

1. Особливо слід виділити тяжкий характер протікання структурної кризи. Падіння промислового виробництва охопило практично всі галузі промисловості, у тому числі і такі нові, як електронна, аерокосмічна та ін. У 1974-і975 рр. серед банкрутів опинилися не тільки дрібні та середні фірми, але й великі залізничні та торговельні компанії, банківські корпорації.

2. Зростання цін на нафту лише впродовж 1974 р. викликало 10 %-и стрибок цін майже на всі промислові товари.

3. Починаючи з 1970-х рр. для багатьох країн постійними стали зростаючі інфляційні процеси, дефіцит державного бюджету, безробіття.

4. Також криза виявила залежність країни від імпорту та зовнішньоторговельної економічної кон'юнктури в цілому. За роки кризи загострилось суперництво розвинутих капіталістичних країн на світовому ринку, а ФРН та Японія потіснили США на світовому ринку по ряду найважливіших галузей. Зростання світових цін на нафту спричинило утворення величезного дефіциту торгового балансу, його у свою чергу сприяло подальшому послабленню позицій доллара на світових валютних ринках.

5. Криза середини 70-х рр. XX ст. завдала значних втрат не лише американській., а й усій світовій економіці, призвівши до значної її розбалансованості. У зв'язку з цим можна вказати на два фактори.


По-перше, це новий виток наукового прогресу, який в середині XX ст. переріс в науково-технічну, а потім і в технолого-інформаційну революцію. Вона означала перехід до принципово пової техніки та технології на основі досягнень науки й охопила всі галузі виробництва і сфери обслуговування.

6. З середи її и 1970—початку 1980-х рр. темпи економічного зростання вповільнились, почала знову наростати інфляція, яка «перетворилась в чудовисько, що нагадувало багатоголову гідру: замість однієї відрубаної голови кожного разу виростали дві нові». Все це загострило конкурентну боротьбу. Виявилося, що попередня модель державного регулювання економіки, що опиралася на теоретико-методологічні засади кейнсіанства, зовсім не відповідала потребам часу і сформованим господарським відносинам, оскільки будь-яка економічна система має межі для свого екстенсивного росту.

7. Основними завданнями в економіці стали капіталістична раціоналізація виробництва на базі нової техніки та технології, а також посилення експлуатації найманої прані, як результат — підвищення ефективності виробництва. Це також пов'язано зі скороченням соціальних державних програм, зменшенням втручання держави в економік) шляхом здійснення приватизації та роздержавлення.

8. Економіку США у період президентства Р. Рейгана (1981 — 1988) охопила глибока криза, яка тривала від початку 80-х років.

Були започатковані наступні заходи:

- скорочення податків на корпорації та доходи громадян;

- скорочення урядових витрат шляхом зменшення соціальних програм;

- дерегулюваиня підприємницької діяльності;

- проведення жорсткої кредитно-грошової політики, спрямованої на подолання інфляції.

- У межах політики «рейганоміки» було знято обмеження на ведення інвестиційного бізнесу комерційними банками США, які діяли від 1930-х рр. і суттєво обмежували конкуренцію на фінансовому ринку.

- Реальні заходи адміністрації Р. Рейгана, спрямовані на зміну поведінки суб'єктів господарювання, мали переважно частковий успіх, але не змогли вирішити проблем розвитку економіки загалом. Вже наприкінці 80-х років почався економічний спад, дефіцит державного бюджету зріс до 290 млрд. дол., а державний борг — до 4 млрд. дол.

- Певне зростання почалось на початку 1990-х років, за часів президентства Б. Клінтона. Одним із перших заходів нової адміністрації президента було усестороннє стимулювання інвестиційного капіталу з метою оздоровлення економіки. Серед інших напрямків економічної політики можна виділити розв'язання довгострокових завдань, активне застосування фінансових заходів, що перекреслювало попередні монетарні заходи, державне регулювання і підтримка НДДКР, розвиток державної інфраструктури, розширення умов для діяльності малого бізнесу, посилення ролі держави у вирішенні найбільш нагальних економічних проблем.

9. До приватизації цілеспрямовано і системно вперше вдався консервативний уряд М. Тетчер у Великобританії. Згодом вона стала набирати загальносвітових масштабів і на кінець 80-х рр. понад 80 країн світу прийняли програми скорочення державного сектору. Ця політика ввійшла в історію США як «рейганоміка», а у Великобританії як «тетчеризм». Вона не означала поразку держави, а мова йшла лише про перегляд функцій держави, про розподіл сфер між державним та приватним секторами в економіці та про зменшення сфери впливу на економіку.

Досить схожою до «рейганоміки» за основними елементами була політика уряду Великобританії, економіку якої з 70-х років охоплювали циклічні кризи. Ця економічна політика відома під назвою «тетчерпзм».

Стрижнями програми М.Тетчер були:

- денаціоналізація і приватизація;

- перегулювання;

- дебюрократизація, які означали підтримку індивідуальної підприємницької ініціативи.

Уряд зініціював скорочення витрат держбюджету та оподаткування., відмову в субсидіях підприємствам, що стали банкрутами, обмеження авторитету профспілок.

Гаслом програми було: «політика рівних можливостей для всіх». її ідеологічною основою стало повернення до «вікторіанських цінностей»: повага до сім'ї, релігії, закону і порядку, ощадливість, самостійність, акуратність та працьовитість.

- Складовими деталями монетарної політики М.Тетчер було послаблення податкового контролю за функціонуванням ринку, підвищення ролі кредитно-грошових інститутів; радикальна зміна структури бюджетного механізму. Як наслідок, держава відмовилась від прогресивного оподаткування приватних осіб та підприємств.

- Іншим напрямом діяльності уряду М.Тетчер була боротьба з інфляцією. Ключовими засадами антиінфляційної політики було:

- суворий контроль темпів зростання грошової маси в обігу;

- скорочення державних позик, що надавалися приватному сектору;

- відміна контролю над цінами та заробітною платою;

- підвищення ставки відсотка.

10. В другій половині XX ст. провідні індустріальні країни поряд з бурхливим піднесенням економічного розвитку переживали і його періодичні спади. Зокрема у 1974-1975 рр. гостра економічна криза супроводжувалася значним абсолютним падінням виробництва: у США на 3 %, у ФРН - на 7,5, в Японії — на 14 %. Подібний спад мав місце в розвинутих країнах під час хвилеподібних криз у 80-і роки. Різке погіршення кон'юнктури пояснювалося рядом причин, які в сукупності свідчили про початок переходу від індустріальної до постіндустріальної економіки.

11. Особливістю другої половини XX ст. було швидке поширення інтеграційних процесів, яке найбільше охоплювало економічне життя. Перехід до інтеграційного етапу світогосподарських зв'язків здійснювався у кілька стадій міжнародної економічної співпраці, які були зумовлені кількісними та якісними показниками їхнього розвитку.

Загалом розрізняють п'ять послідовних етапів розвитку інтеграційних процесів:

1) зона вільної торгівлі;

2) митний союз;

3) єдиний, або спільний ринок;

4) економічний союз;

5) економічний та валютний союз, чи повний економічний союз.

В Європі інтеграційні процеси розпочалися у 50-х рр. XX ст. створенням у Парижі Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), що відбулося у 1951 р. Наступним кроком в інтеграційному процесі було підписання Римського договору (1957 р.) про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), до якого ввійшли ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург. Договір передбачав створення «спільного ринку», ліквідацію митних бар'єрів, проведення єдиної торговельної політики. У 1958 р. були створені Комісія, "Рада Міністрів і Європарламент як найвищі відповідно виконавчий, консультативний і законодавчий органи.

Наступним етапом у розвитку ЄЕС було запровадження з 1 липня 1968 р. єдиного тарифу на ввезення товарів з третіх країн.

З 1 січня 1993 р. функціонує єдиний внутрішній ринок Співтовариства, а також відмінені решта обмежень щодо руху товарів, послуг, капіталів та людей і введені єдині стандарти на більшість видів продукції. П'ятий етап інтеграційних процесів у Європі був реалізований у листопаді 1993 р. коли набрав чинності Маастрихський договір, відповідно до якого ЄЕС поступово трансформувався у валютний, економічний і політичний Європейський Союз.

3. Теоретичне обґрунтування проблем переходу до посшіндустріального суспільства в неокласиці та неоінституціоналізмі

У другій половині XX ст. великого поширення набули так звані теорії «трансформації» (перетворення) капіталізму. Ці теорії виходили, як правило, з реальних соціальпо-економічних процесів і явищ капіталістичного розвитку, але тлумачили їх досить своєрідно.

Родоначальником концепції «індустріального суспільства» є американський економіст П. Дракер, який ще в 40-х рр. опублікував кілька праць з цієї проблеми: «Майбутнє індустріальної людини» (1942), «Нове суспільство. Анатомія індустріального ладу» (1949) та ін.

Становлення «індустріальної системи» він відносить до XX ст. її основу створюють великі підприємства й корпорації, що здійснюють масове виробництво. «Індустріальна система» знаменує перехід до «індустріального суспільства».

Дракер виділяє два різновиди «індустріального суспільства»:

- капіталістичне — вільне;

- соціалістичне — рабське.

У 60-х рр. теорію «індустріального суспільства» розробляли американський соціолог і економіст Уолт Ростоу, французькі соціологи Жак Еллюль і Раймон Арон.

У. Ростоу опублікував книжку «Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест» (1960), де виклав власну концепцію суспільного розвитку, альтернативну марксистській формаційній теорії.

П'ять стадій економічного зростання У.Ростоу:

1) традиційне суспільство;

2) підготовка передумов для піднесення;

3) піднесення;

4) рух до зрілості;

5) ера високого масового споживання.

У. Ростоу дає характеристику кожній стадії, розкриває їх характерні риси. Найхарактернішою рисою п'ятої стадії економічного зростання є випуск товарів тривалого користування. На цій стадії змінюються пріоритети суспільства. На перший план виходить не виробництво, а «споживання і добробут у найширшому розумінні».

П'ятою стадією Ростоу не завершує періодизацію розвитку. Майбутнє суспільство він пов'язує зі стадією «за споживанням», де переважатимуть сімейні та інтелектуальні цінності.

Раймон Арон свою концепцію індустріального суспільства виклав у таких працях:

- «18 лекцій про індустріальне суспільство» (1962):

- «Три нариси про індустріальну епоху» (1966).

Індустріальне суспільство він визначає як таке, в якому переважає важка промисловість, існує технологічний поділ праці.

Він також виділяє два типи індустріального суспільства:

-капіталістичне;

-радянське.

Капіталістичному типу економіки притаманни:

- привітна власність на засоби виробництва;

- децентралізоване регулювання економіки;

- поділ суспільства на наймачів — власників засобів виробництва і найманих робітників;

- гонитва за прибутком як рушієм виробництва;

- циклічні коливання економіки.


Ці ознаки властиві суто капіталістичному типу індустріального суспільства— чистому капіталізмові. Реальний же капіталізм за низкою ознак ніби наближається до соціалізму. Із соціалізмом його зближує характер власності, використання прибутку, розподіл тощо.

 

Арон зближує капіталістичну й соціалістичну системи, оскільки вони обидві належать до категорії індустріальних суспільств.

 

Жак Еллюль розробив концепцію «технологічного суспільства». Його основу становить техніка, яка панує над суспільством і людиною. Техніка розвивається за власними законами і не підвладна людині. Вона автономна і щодо економіки, і щодо політики.

Еллюль універсалізує техніку. Вона в нього не обмежується машинами й технологією, а охоплює всі сфери людської діяпьності:

1) економічна техніка (пов'язана з виробництвом);

2) техніка організації (включає комерційну і промислову діяльність, державу, поліцію, військо);

3) людська техніка (охоплює людину, генетику, пропаганду тощо).

Надаючи техніці роль вирішального фактора економі іного розвитку, Еллюль з'ясовує як її розвиток позначається на економічному розвитку суспільства.

У процесі цього розвитку відбувається перехід:

1) від індивідуального підприємництва до «економіки корпорацій»;

2) від «ліберальної» економіки до державного регулювання;

3) від ринкової до планової економіки.

Отже, техніка у Еллюля передбачає централізацію, а та, у свою черг), планування, що є необхідною умовою функціонування «технологічного суспільства».

Дж. Гелбрейт виступив зі своєрідним різновидом теорії «індустріального суспільства», яка розвивала цей науковий напрям.

Цю теорію було викладено Гелбрейтом у книжці «Нове індустріальне суспільство» (1967), яка стала бестселером на американському книжковому ринку. її автора журнал «Форчун» навіть назвав «сучасним Кейнсом».

Суть теорії полягає в тім, що:

- концентрація капіталу не призводить до утворення монополій, оскільки цей самий процес породжує нейтралізуючу «врівноважувальну силу» у вигляді великих об'єднань покупців і постачальників;

- ця сила не лише перешкоджає утворенню монополій, а й заступає колишню конкуренцію «типовим для сучасного стану ринком з невеликою кількістю продавців, яких активно приборкують не конкуренти, а другий бік ринку — сильні покупці».


У «новому індустріальному суспільстві» Гелбрейт намагається комплексно розглянути всю економічну систему капіталізму, яку пов'язує з технічним прогресом.

Він виділяє дві форми капіталістичної економіки з погляду рівня техніки, масштабів виробництва і форми організації підприємств:

- великі корпорації;

- дрібне виробництво.

Основу сучасної економіки становлять великі корпорації. Частину економіки, репрезентовану великими корпораціями, Гелбрейт називає «індустріальною системою», котра й визначає суть «нового індустріального суспільства».

Гелбрейт виокремлює два рівні розвитку корпорацій:

- «підприємницьку»- у «підприємницькій корпорації» (20—30-ті рр. XX ст.) господарем і керівником був окремий капіталіст, який дбав про максимізацію прибутку. Така корпорація не потребувала планування і державного втручання;

- «зріла корпорація» — це колективна організація, в ній приватна власність замінюється «суспільною капіталістичною власністю». її очолює не окремий підприємець, а «техноструктура», до якої переходить влада.

Техноструктуру Гелбрейт визначає як «союз знань і кваліфікації».




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 755; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.038 сек.