Джерела і основні риси права гетьмансько-козацької держави(друга половина 16-17ст)

Посилення колонізаторської політики російського царизму.Утворення губернських органів управління.

.Характерним для колонізаторської політики 17-18ст, було-1) Андрусівське перемир`я-1667р, внаслідок якого Польща і Москва змовились що Україну-буде поділено на 3-частини-Лівобережну, Правобережну, і Запорізьку січ-кожна з яких мала свій правовий статус! Лівобережна належала Москві-іде збереглось управління часів-Н.Вз-війни, правобережна-Польщі, а Січ-переходила під контроль обох держав. Стосовно Київа-то управління ним було розподілено, тобто спочатку одна країна, потім інша керує визначений період часу!

1. При Гетьманах був резидент-який контролював їх діяльність.

2.1727-1-ша Малоросійська колегія яка змінює резидента-і офіційно мала навести порядок у судах і адміністрації. Хоча вона затв-як вища-суд-інстанція, і їй належала уся повнота влади! Гетьмани могли тільки давати поради(універсали не давали)! Також колегія займалась фін-справами, щоб усі кошти йшли до Цар-казни! Але пізніше Цар-боячись повстання залишає за колегією (інстанцією) лише адмін-статус-функції(управління)!

3. 1734-1750-Україна була без Гетьмана! Його функції-виконував Гетьманський уряд-під наглядом російських старшин!

4.1764-Ліквідація Катериною 2-ю Гетьманщини- і зняття з посади Кирила Розумовського!

5. 2-га Малоросійська колегія! До якої входило- 4-представника-від Царя(Москви, Росії) і 4-українця, очолював її Президент! Катерина 2га у інструкції до Румянцева сказала що все що є на Україні (Життя, сусп і держ-лад культура) повинні зрівнятись з Російськими, щоб не було різниці! Крім того козацьку старшину було зрівняно з російською-оскільки їй було надано-титули дворян, і вони стали рівні у правах з рос-дворянством. І вони могли займати такі самі посади, мати привілеї і. т. п.! тепер в них не було мотиву повставати, чи точніше підубурювати до повстнь нищі стани, оскільки більшість бунтів виникало через намагання панівної верхівки отримати більше прав руками нищих верств сусп-прикриваючись їх правами, а тепер вони були слухняні і самі старались утримувати селян в покрі щоб ті самі не бунтували-для того щоб мати ті права і чини-які мали! Для зміцнення місцевої адміністрації царський уряд у 1708 - 1710 рр. здійснив губернську реформу: країна була поділена на вісім губерній, вся повнота влади в яких належала губернатора. Харківський полк відійшов до Київської губернії, а решта Слобожанщини -до Азовської. Згодом, у 1719 р., вся Слобожанщина ввійшла до складу Київської губернії, де перебувала до 1722 р.

Важливе місце серед дж.права посідають гетьманські статті,які гетьмани підписували з царями.Ці документи визначали осн.положення вн.життя гетьманщини.На Правобереж.У.,яка до 1793р. входила до складу Речі Посполитої.Найважливішими джерелами права були акти вищ.органів польської влади,Лит.статути,магд.право та залишки звич.права.1768-75рр.були затверджені так звані кардинальні права,що закріплювали панування магнатів та шляхти в усіх сферах сусп..життя.На Пд.У. діяло заг.-рос.законодавство,яке в 30-40х рр.18 ст. поширилось на всю У. Після закін.нац-визвольної війни 1648-1657рр.цив.право у країни було спрямовано на закріплення станових привілеїв старшини і шляхти. Шлюбно-сім.відносини регул. Переважно нормами православного,церковного та звич.права. Було встановлено шлюбний вік 16-Д,18-Хл.Згода батьків на шлюб дітей вваж.обовязковою.Позашлюбні діти не мали права на успадкув.майна.Кримін.пр.: рослідування злочину в гетьманщині мало приватно-правовий характер за винятком держ.злочинів.Поступово відбувався процес деталізації деяких моментів злочину і розвиток правових ідей.

33.Конституція Пилипа Орлика і її основні положення та історичне значення.

Пiсля смерті І.Мазепи у 1710р.гетьманом було обрано генер.писаря Пилипа Орлика.В день виборів Пилипа Орлика 5 квітня 1710р.було підписано договір під назвою «Конституція прав і свобод запорозького війська».історичне значення договору перш за все в тому,що він був першим конституційним актом У.Конст.обмеж.права гетьмана на користь старшинської аристократії і точно встановлювання якими прибутками міг користуватись гетьман.Конст.приділяла увагу також соц.стан.міщан,селян,та козаків.В цілому вона свідчила про перемогу старшинської аристократії над гетьманським абсолютизмом.Конституція була маніфестом держ.волі укр.народу,памятником держ.політ.думки.

34.Суспільний лад і державний устрій в західноукраїнських землях (середина 17-друга половина 18 ст.)

Сусп.лад.Панівним класом були феодали,правлячу верхівку становили князі та панство утворюючи могутній прошарок магнатів-аристократію.На праві власності їм належали велечезні зем.володіння.Магнати в основному походили з панівних класів Польщі,Румунії та Угорщини. Основну группу феодалів становила шляхта.Верхівка шляхти володіла вотчинними,а основна її маса удільними землями.Шляхта звільнялася від податків і повинностей,за винятком,так званої,земської служби,тобто обовязку служити у війську і виконувати деякі повинності,повяз.з обороною країни.Шляхтичі могли обіймати державні посади,якщо вони сповідували католицизм. Для православних шляхтичів у 1676 під.загрозою см.кари був заборонений виїзд за межі Польщі або вїзд на її.територію.без дозволу властей. Серед шляхти було чимало дрібної та бідної.Певними особливостями відрізнялась пн.Буковина.Тут було дуже мало великих панських маєтків.Серед феодалів майже не було укр.,значним був прошарок вільних селян-резешей(до 30%).Духовенство-передусім-католицьке утвор.другий привілейований стан.Воно поділ.на біле(світське),і чторне(ченці). Селянство-становило осн.масу нас.зах-укр.земель.Міщани-число міщан зростало як і кількіть міст.У 1676р.на Львівській землі налічувалося понад 50 міст і містечок,на Гал.-38,на Вол.-68 тощо.Міська верхівка-купці,лихварі,власники будинків, землевласники-користувалися привілеями.Купецтво в містах обєднувалось в гільдії,більщість ремісників у цехів.Держ.устрій.Зах.-укр.землі поділялися на воєводства:руське,волзьке,волинське.Воєводства очолювались воєводами,яких король призначав з числа магнатів.При них існував.великий штат різних за рангом чиновників,яких підбирав собі воєвода.Головний з них був.-каштелян,котрий допомагав воєводі в управлінні і заміщав його в разі необхідності.Шляхта уважно пильнувала за тим,щоб король не створив вільного йому,розгалуженого чиновницького.апарату.Станово представницький орган-сейм(склад.із сенату)Сейм визначав осн.напрями дія-ті зовн.політ.держави,контролював фінанси.Король владарював але не правив.В Закарпатті станово-представницьким органом були державні збори,що склад.з 2 палат—табул.

Дата добавления: 2015-05-23