Досліджуваної речовини з табличним значенням 5 страница

A. 0,2

B. 0,8

C. *1,2

D. -2,0

E. 2,0

142. Розрахунок вмісту речовини у методі нормування з поплавковими коефіцієнтами в галузі хроматографії проводять за формулою:

A.

B.

C.

D. *

E.

143. Розрахунок вмісту речовини у методі нормування в газовій хроматографії проводять за формулою:

A.

B.

C.

D.

E. *

144. У методі нормування за 100% всіх речовин приймають такий параметр хроматограми:

A. добуток площ всіх піків

B. Суму площ всіх піків

C. *Суму площ або висот всіх піків

D. суми висот всіх піків

E. висоти всіх піків

145. Який метод кількісного аналізу не застосовується в хроматографії?

A. метод внутрішнього стандарту

B. метод нормування з калібрувальним коефіцієнтами

C. метод нормування

D. метод абсолютної калібровки

E. *метод добавки

146. Який метод кількісного аналізу не застосовується в хроматографії?

A. *метод показників

B. метод внутрішнього стандарту

C. метод абсолютної калібровки

D. метод нормування з калібрувальним (поправковими) коефіцієнтами

E. метод нормування

147. Висоту хроматографічного піку можна застосувати для кількісного аналізу у ВЕРХ, якщо коефіцієнт асиметрії піку знаходження в межах 0,8-1,2 і хроматографування проводиться...

A. в умовах наведених в аналітично-нормативній документації

B. в умовах градієнтного елюювання

C. в умовах програмування температури колонки

D. *в умовах ізократичного елюювання

E. в умовах ізотермічного режиму колонки

148. Висоту хроматографічного піку можна застосувати для кількісного газохроматографічного аналізу, якщо коефіцієнт асиметрії піку знаходиться в межах 0,8-1,2 і хроматографування проводиться...

A. в умовах наведених в аналітично-нормативній документації

B. в умовах градієнтного елюювання

C. в умовах програмування температури колонки

D. в умовах ізократичного елюювання

E. *в умовах ізотермічного режиму колонки

149. Висоту хроматографічного піку можна застосувати для кількісного аналізу, якщо коефіцієнт асиметрії піку знаходження в межах... і хроматографування проведене в умовах ізотермічного режиму:

A. 1,2 - 1,5

B. 1,0 - 1,5

C. *0,8 - 1,2

D. 0,3 - 1,0

E. 0,3 - 0,7

150. Згідно вимог ДФУ кількісний аналіз у газовій хроматографії можна проводити на основі такого параметру хроматографічного піку -..., якщо хроматографування проводиться в ізотермічному режимі і пік симетричний:

A. висоти або площі піку

B. площі піку

C. часу утримування

D. ширини піку

E. *висоти піку

151. Згідно вимог ДФУ кількісний аналіз у газовій хроматографії можна проводити на основі такого параметру хроматографічного піку:

A. *висоти або площі піку

B. площі піку

C. часу утримування

D. ширини піку

E. висоти піку

152. Згідно вимог ДФУ кількісний аналіз у газовій хроматографії в умоах програмування температури колонки проводиться на основі такого параметру хроматографічного піку:

A. висоти або площі піку

B. *площі піку

C. часу утримування

D. ширини піку

E. висоти піку

153. У газохроматичному аналізі ЛРС на вміст залишкових кількостей хлороргапічних пестицидів застосовують високочутливими до хлорпохідних:

A. флуоресцентний детектор

B. спектрофотометричний детектор

C. *детектор електронного захоплення

D. кондуктометричний

E. катарометр

154. Ефективність розділення складної суміші буде найвищою при застосуванні:

A. *капімерних колонок в режимі програмування температури

B. дуже високих температур в ізотермічному режимі

C. дуже чутливих детекторів

D. набивних колонок

E. капімерних колонок

155. Капілярні колонки для газової хроматографії заповнюються...

A. твердими інертними сорбентами з нанесиними на них модифікованими фазами

B. твердими інертними сорбентами з нанесиними на тверді часточки різкими фазами

C. сумішшю твердих сорбентів

D. твердими селективними сорбентами

E. *по стінках шаром рідини

156. Набивні колонки для газової хроматографії заповнюються самими різними матеріалами крім...

A. суміші твердих сорбентів

B. рідкої фази, нанесеної на внутрішню поверхню колонки

C. твердих інертних сорбентів з нанесиними на них тонкою плівкою рідини

D. *твердих інертних сорбентів з нанесеною на них модифікованими фазами

E. твердих селективних сорбентів

157. Хроматографічні колонки можуть мати різні розміри і форму і виготовляються з різних інертних (по відношенню до компонентів проби і рухомої фази) матеріалів. Колонки не виготовляють з:

A. *натрію

B. міді

C. сталі

D. кварцу

E. скла

158. Для газохроматографічного визначення в одній пробі суміші оксигенівмісних органічних речовин слід використати детектор:

A. детектор по електропровідності

B. *полум’яно-іонізаційний детектор

C. детектор спектрофотометричний

D. УФ-детектор

E. флуоресцентний

159. Для газохроматографічного визначення в одній суміші спиртів, альдегідів, карбонових кислот й естерів слід використати детектор:

A. детектор по електропровідності

B. *полум’яно-іонізаційний детектор

C. детектор спектрофотометричний

D. УФ-детектор

E. флуоресцентний

160. Катарометр є практично універсальним детектором в газовій хроматографії його робота базується на явищі:

A. поглинання випромінювання

B. зміни показника заломлення

C. флуоресценції

D. електропровідності

E. *теплопровідності

161. Який детектор не застосовується в методі газової хроматографії?

A. *УФ-детектор

B. полуменевий

C. ПІД

D. ДЕЗ

E. катарометр

162. Який детектор не застосовується в методі газової хроматографії?

A. *флуоресцентний

B. полуменевий

C. ПІД

D. ДЕЗ

E. катарометр

163. Який детектор не застосовується в методі газової хроматографії?

A. *спектрофотометричний

B. полуменевий

C. ПІД

D. ДЕЗ

E. катарометр

164. Головними метрологічними характеристиками детекторів є:

A. діапазон лінійності між величиною сигналу і концентрацією

B. межі детектування

C. чутливість

D. *вага

E. інерційність

165. Роль випарювача у газовому хроматографі:

A. *випаровування у газовому хроматографі

B. виявлення змін в складі газу або розчину на виході з колонки

C. прямого кількісного визначення

D. прямої індентифікації

E. розділення речовин

166. Детектор призначений для...

A. випаровування у газовому хроматографі

B. *виявлення змін в складі газу або розчину на виході з колонки

C. прямого кількісного визначення

D. прямої індентифікації

E. розділення речовин

167. Розділення речовин відбуваються в колонці, а по окрема фіксація їх на основі змін у рухомої фази на виході з колонки у...

A. насосі

B. випарювачі

C. предколонці

D. *детектор

E. термостаті

168. Яка вимога до дозаторів у хроматографічному аналізі є зайвою?

A. повинен забезпечувати точний відбір проби

B. внутрішня поверхня дозатора не повинна володіти каталітичною або адсорбційною активністю стосовно компонентів проби

C. не повинен викликати порушення роботи інших вузлів хроматографа

D. *повинан здійснювати первинне детектування розділюваних речовин

E. повинен забезпечити кількісне і відтворювальне введення проби

169. Яка вимога до дозаторів у хроматографічному аналізі є зайвою?

A. введеня проби не повинно порушувати умови роботи інших вузлів хроматографа

B. повинен забезпечити постійність умов введеня проби

C. повинен забезпечити відтворюваність розміру проби

D. *повинен здійснювати первинне розділення речовин

E. повинен забезпечити введення проби в хроматографічну колонку

170. Який процес відбувається в хроматографічній колонці?

A. ідентифікація розділюваних речовин

B. детектування розділюваних речовин

C. десорбція розділюваних речовин

D. *сорбції і десорбції розділюваних речовин, в результаті якого відбувається розділення речовин

E. процес сорбції розділюваних речовин

171. Який елемент не належить приладу в газовій хроматографії?

A. детектор

B. *змішувач рухомої фази

C. колонка

D. дозатор

E. випарювач

172. Який елемент не належить приладу в газовій хроматографії?

A. *дегазатор

B. реєстратор

C. колонка в термататі

D. випарювач

E. детектор

173. Який елемент не належить приладу в газовій хроматографії?

A. *дозуюча петля

B. термостат

C. колонка

D. випарюва

E. автосамплер

174. Введення проби у газовому хроматографі виконується за допомогою:

A. дозуючих петель або піпеток

B. дозуючих петель

C. *автоматично або мікрошприцем

D. автоматично

E. піпеток

175. У методі газової хроматографії нерухома фаза..., а рухома...

A. рідина, рідина

B. *твердий сорбент або плівка рідини, газ

C. рідина, газ

D. твердий сорбент, рідина

E. твердий сорбент, газ

176. Згідно теорії Мартіна і Сінджа, теоретична тарілка це...

A. частина речовин з рухомої фази, яка адсорбується на деякій частині сорбенту в нерухомій фазі

B. часитна сорбенту, яка активно десорбує ті речовини, які попередньо могли адсорбуватись на поверхні

C. часитна сорбенту, яка неперервно адсорбує визначувані речовини

D. частина сорбенту, на якому дуже швидко проходить повний обмін всіх адсорбованих речовин і речовин рухомої фази

E. *елементарна ділянка сорбенту в колонці, на якій дуже швидко відбувається один акт сорбції -десорбції

177. Ефективність хроматографічної колонки є тим більша...

A. чим ширшим є хроматографітичний пік

B. чим більший час виходу піку

C. чим менша число теоретичних тарілок

D. *чим больше число теоретичних тарілок

E. чим більша висота еквівалента теоретичній тарілці

178. Ефективність хроматографічної колонки є тим більша...

A. чим ширшим є хроматографітичний пік

B. чим більший час виходу піку

C. чим менша число теоретичних тарілок

D. *чим менша висота еквівалента теоретичній тарілці

E. чим більша висота еквівалента теоретичній тарілці

179. Згідно теорії теоретичних тарілок, число тарілок і висота еквівалента теоретичній тарілці зв’язані з довжиною колонки співвідношенням

A. n = 5.545

B. n = 5.545

C. n = 5.545

D. n = 5.545

E. *n = l/H

180. Згідно теорії Мартіна і Сінджа число теоретичних тарілок розраховується, виходячи з параметрів кожного хроматографічного піку за формулою:

A. n = 5.545

B. n = 5.545

C. n = 5.545

D. *n = 5.545

E. n = l/H

181. За вимогами ДФУ розділення двох піків, які не перекриваються буде достатньо повним, якщо...

A. *R_s = 1

B. R_s > > 1

C. R_s > 1

D. R_s < < 1

E. R_s < 1

182. Згідно вимог ДФУ коефіцієнт розділення розраховується за формулою:

A. R_s =

B. R_s =

C. R_s =

D. R_s =

E. *R_s =

183. Повнота розділення двох піків характеризується коефіцієнтом розділення, який розраховується за формулою:

A. R_s =

B. R_s =

C. R_s =

D. *R_s =

E. R_s =

184. Ефективність розділення на хроматограмах оцінюють шляхом визначення:

A. *критерієм (коефіцієнтом) розділення

B. часів утримування

C. висоти піку

D. висоти еквівалентної теоретичній тарілці

E. числа теоретичних тарілок

185. Визначити відносний час утримування масляної кислоти, якщо її час утримування 9,0 хв, а час утримування речовини внутрішнього стандарту валеріанової кислоти 12,0 хв

A. *0,75

B. 0,5

C. 1,0

D. 1,3

E. 2,0

186. Розрахуйте відносний час утримування валеріанової кислоти, якщо її час утримування 18 хв, а час утримування речовини внутрішнього стандарту кислоти ацетатної 12 хв.

A. *1,5

B. 0,6

C. 6,0

D. 0,7

E. 7,0

187. Розрахуйте відносний час утримування пропанолу, якщо його час утримування 12 хв, а речовини внутрішнього стандарту етанолу 6 хв.

A. 1,0

B. 0,5

C. *2,0

D. 18,0

E. 6,0

188. Розрахуйте відносний час утримування метанолу, якщо його час утримування 5,0 хв, а речовини внутрішнього стандарту етанолу 10 хв.

A. 2

B. -2,5

C. 5,0

D. 2,5

E. *0,5

189. Розрахунок відносного часу утримування за результатами хроматографування виконують за формулою:

A. ч_r^¢ =

B. ч_r^¢ =

C. *ч_r^¢ =

D. ч_r^¢ = ч_о - ч

E. ч_r^¢ = ч - ч_о

190. Відносний час утримування визначають по відношенню до часу утримування

A. отриманого, як середній час з виправлених часів утримування на трьох хроматограмах цього ж розчину

B. отриманого, як середній час з п’яти хроматограм цього ж досліджуваного розчину

C. *внутрішнього стандарту

D. компоненту, який не сорбується

E. стандарту цієїж речовини

191. Розрахуйте виправний час утримування валеріанової та капронової кислоти, якщо часи утримування становлять: розчинника 2,5 хв, валеріанової кислоти 10,5 хв, капронової кислоти 11,8 хв:

A. 7,8 і 9,3

B. 8,3 і 9,0

C. *8,0 і 9,3

D. 8,3 і 9,3

E. 8,0 і 7,8

192. Розрахуйте виправний час утримування ацетальдегіду, коли часи утримування: розчинника 1,5 хв, ацетальдегіду 9,3 хв

A. 7,5 хв

B. 8,3 хв

C. 7,0 хв

D. *7,8 хв

E. 8 хв

193. Розрахуйте виправний час утримування ізопропанолу, коли часи утримування: розчинника 1,2 хв, ізопропанолу 6,3 хв

A. 5,0 хв

B. 1,4 хв

C. 3,9 хв

D. 7,5 хв

E. *5,1 хв

194. Розрахуйте виправлений час утримування камфори, коли часи утримування: розчинника 0,5 хв, камфори 5,6 хв

A. *5,1 хв

B. 4,6 хв

C. 6,1 хв

D. 0,1 хв

E. 2,8 хв

195. Розрахуйте виправний час утримування метанолу, коли часи утримування: розчинника 1,5 хв, метанолу 3,8 хв

A. 2,25 хв

B. *2,3 хв

C. 0,4 хв

D. 2,5 хв

E. 5,3 хв

196. Виправний час утримування розраховується за формулою:

A. ч^¢ = ч_о/ч

B. ч^¢ = ч/ ч_о

C. ч^¢ = ч * ч_о

D. ч^¢ = ч_о - ч

E. *ч^¢ = ч - ч_о

197. Виправний час утримування показує:

A. час перебування речовини в предколонці

B. час перебування речовини в дегазаторі

C. час перебування речовини у випарювачі

D. *час перебування речовини в нерухомій фазі

E. час перебування речовини в детекторі

198. Виправлений час утримування має перевагу у використанні в якісному аналізі тому, що:

A. він не залежить від швидкості рухомої фази

B. дозволяє проводити кількісне визначення речовин

C. дозволяє проводити ідентифікацію речовин

D. *менше залежить від коливань умов хроматографування

E. є якісною характеристикою речовини

199. Відносний час утримування має перевагу у використанні в якісному аналізі тому, що:

A. він не залежить від швидкості рухомої фази

B. дозволяє проводити кількісне визначення речовин

C. дозволяє проводити ідентифікацію речовин

D. *дозволяє проводити ідентифікацію речовин без стандартних зразків визначуваних речовин

E. є якісною характеристикою речовини

200. Виправний час утримування має перевагу у використанні в якісному аналізі тому, що:

A. він не залежить від швидкості рухомої фази

B. дозволяє проводити кількісне визначення речовин

C. дозволяє проводити ідентифікацію речовин

D. *менше залежить від коливань в умовах хроматографування

E. є якісною характеристикою речовини

201. Час утримування - якісна характеристика речовини, яка залежить від усіх нижче перерахованих факторів, крім:

A. *форми випарювача і температури детектора

B. природи і швидкості рухомої фази

C. швидкості рухомої фази

D. розміру зерен твердого сорбету у колонці і їх природі

E. природи і маси нерухомої фази

202. Час утримування - якісна характеристика речовини, яка залежить від усіх нижче перерахованих факторів, крім:

A. типу колонки і температури термостатування

B. *природи і температури детектора

C. природи нерухомої фази

D. коефіцієнту розподілу речовини між рухомою і нерухомою фазами

E. швидкості рухомої фази і її природи

203. Час утримування - якісна характеристика речовини, яка залежить від усіх нижче перерахованих факторів, крім:

A. природи визначуваної речовини

B. довжини колонки

C. природи нерухомої фази

D. природи рухомої фази

E. *способу введення проби випарювач

204. Час утримування - якісна характеристика речовини, яка залежить від усіх нижче перерахованих факторів, крім:

A. коефіцієнту розподілу речовини між рухомою і нерухомою фазами

B. довжини колонки

C. природи нерухомої фази

D. природи рухомої фази

E. *природи детектора

205. Час утримування - якісна характеристика речовини, яка залежить від усіх нижче перерахованих факторів, крім:

A. температури колонки

B. *показника заломлення речовини

C. природи рухомої фази

D. природи нерухомої фази

E. природи хроматографічної сполуки

206. Кількісними характеристиками речовини на хроматиграфічному піці є характеристика:

A. відносний виправний час утримування

B. відносний час утримування

C. *висота і площа піку

D. виправний час утримування

E. час утримування

207. Якісною характеристикою речовини є:

A. число теоретичних тарілок

B. *час утримування або відстань утримування

C. ширина піку

D. площа піку

E. висота піку

208. Час утримування - це...

A. *відстань час від моменту введення проби до моменту виходу максимуму піку

B. відстань від моменту виходу компонента, який не сорбується до моменту виходу даного компоненту

C. відстань від точки максимуму піку до нульової лінії

D. відстань між точками піку на будь-якій висоті

E. відстань між точками піку на половині висоти

209. Висота хроматографічного піку - це...

A. відстань час від моменту введення проби до моменту виходу максимуму піку

B. відстань від моменту виходу компонента, який не сорбується до моменту виходу даного компоненту

C. *відстань від точки максимуму піку до нульової лінії

D. відстань між точками піку на будь-якій висоті

Дата добавления: 2015-05-23