Перетворення США у провідну індустріальну державу світу

У кінці XIX ст. США вийшли на перше місце у світі за обсягом промисл. продукції. Прискорений розвиток США пояс­нюється рядом факторів – політичними, соціальними, геогр.-кліматичними, природними. НТР не обминула аме­р. землі – тут активно впроваджувалися власні та європ. винаходи. У зв'язку із запізненням промисл. перевороту, в США використовувалися найновіші досягнення інженерії, застарілого обладнання практично не було. Після Громадянської війни в країні сформувався широкий внутр. ринок, розширювалася географ. спеціалізація. Ек. зрост.ю сприяли зовн. політика дер­жави — високі митні тарифи на ввіз готової продукції і по­вна свобода для ввозу іноземних капіталів, яка підтримувала­ся високою нормою прибутків. Це приваблювало європейські, в першу чергу англ., капітали. Вражаючими були темпи ек. розвитку країни. Цьому сприяло розширення своїх володінь за рахунок Аляски, Куби, Гуаму, Пуерто-Ріко, Філіппін, островів Самоа, які входили до ек. обігу США. Нац. дохід з 1870 по 1913 рр. виріс у 5 разів, а нац. багатство — майже у 7 разів. Важливе знач. в ек. розвитку США мало залізничне буд-во. Довжина залізниць країни з 1870 по 1913 рр. збільшилася у 8 разів. Буд-во залізниць стиму­лювало ріст вир-ва у металургійній, металообробній та ву­глевидобувній галузях промисл., сприяло освоєнню родю­чих земель західних штатів, зміцнило ек.-у єдність країни. Кардинальні зміни відбулися в галузевій структурі промисл. — значно збільшилася частка важкої промисл., яка розвивалася надзвичайно високими темпами. Вперше в історії США була досягнута перевага частки важкої промисл. над легкою і харчовою. Особ­ливо швидкими темпами розвивалися нові галузі важкої промисл. — нафтова, алюмінієва, гумова, електротехнічна, автомобільна, сталеплавильна. У 1882 р. на р. Ніагара була збудована перша у світі гідро­електростанція. Напередодні І св. в. потужність амер. електростанцій була понад 5 млн кВт (по­тужність англійських, німецьких і фр.х в сумі не пе­ревищувала 3 млн кВт). Легка та харчова галузі промисл. переходять на вир-во стандартизованої продукції, чого не було ще в інших країнах. У США вперше отримало розвиток масове серійне вир-во, при якому застосовувались раціональні методи організації вир-ва. Поточний, конвеєрний метод впер­ше було запроваджено на автозаводі Г. Форда у 1913 р. і отри­мано вражаючі результати: монтаж магнето для автомобіль­ного двигуна замість 20 хвилин зайняв всього 5. Раціоналізація вир-ва сприяла небаченому росту продуктивності праці. У кінці XIX — на початку XX ст. відбулися якісно нові зміни в управлінні вир-вом, викликані ростом концен­трації вир-ва і централізації капіталу. Почали виника­ти акціонерні товариства, монополістичні об'єднання. Перші монополії виникли ще у 60—70-х роках. Одна з найбільших — "Стандарт-ойл Компані" — була створена Дж. Рокфеллером у 1872 р. Згодом вона приєднала ще 14 компаній з ви­добутку та переробки нафти. У 1882 р. була реорганізована у трест і монополізувала вир-во понад 90% очищеної на­фти у країні. Монополізація сприяла ефективнішому управлін­ню вир-вом, однак поступово монополії зосередили у сво­їх руках велику ек. владу. Уряд США був змушений при­ймати антимонопольні закони, втручатися в ек. процеси.

36.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".

Перехід до індустр. сусп. в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах Західної Європи та СІЛА, і мав ряд особ­ливостей. До середини XIX ст. Японія була типовою аграрною країною, в якій панувала феодальна система господарства, фор­мувалося мануфактурне вир-во. Політична роздрібненість країни, складна соц. струк­тура сусп., в якій панівне становище займали самураї (біля 7% всього населення) гальмували становлення індустрі­ального укладу. Селянство країни становило 80% від загаль­ної к-сті населення, купці та ремісники були малочисельним станом і не виявляли підприємн. активності. Краї­на перебувала у самоізоляції від зовн. світу. Зміни у розвитку Японії почали відбуватися з 1853 р., коли невелика амер. ескадра під командув. комодо­ра Перрі ввійшла у Токійську бухту і змусила Японію відкри­тися для торгівлі із США, а потім і з іншими державами. Торгівля з ек.-о розвиненішими країнами мала не­гативні наслідки для японської ек.-и, викликала соц. невдоволення, яке вилилося у революцію "Мейдзі" — дер­жавний переворот 1868 р., внаслідок якого було ліквідовано феодальний режим Токугава і започатк. процес модерні­зації. Важл. результатом революції була ліквідація фео­д. володінь та привілеїв. Однак аристократія отримала відшкод. готівкою та облігаціями, які були інвестовані у вир-во, в індустріаліз. Була проведена аграрна реформа, яка змінила систему землеволод., модернізувала тогочасне аграрне японське сусп., створила умови для розвитку промисл. Держава відіграла важливу роль в індустріаліз. — уряд створював свої власні підпр-ва — взірцеві фабрики та корабельні, що діяли як державні із шир. залученням іноземних експертів для їхнього керівництва. Згодом уряд передав ці підпр-ва у приватні руки за низькими ціна­ми. Уряд виконував ф-ції науково-дослідної і дослідно-конструкторської установи для нових підприємців і поступо­во перестав брати безпосередню участь у вир-чому процесі. Ліквідація феодальних відносин в Японії створила ринок вільної роб. сили, люди всіх станів стали вільними, а при­ватна власність і приватне підпр-во стали захищени­ми від сваволі старої аристократії. Крім цього, уряд всіляко сприяв розвиткові системи загальної освіти. В Японії починає формуватися стан підприємців. У нього вливалися колишні воїни-самураї, які привнесли в нову діло­ву етику традиції старого самурайського кодексу — чесність, відданість справі та дисципліну. Самураї відіграли вирішаль­ну роль в утворенні нового підпр-ва. Важл. роль в індустріаліз. Японії відіграв інозем. капітал, але в цілому японці покладалися на власні заоща­дження. Це хоч і затримувало "злет" ек.-и, але робило її стійкою та надійною у наступні десятиліття. Становл. індустр. сусп. в Японії сприя­ла аграрна та інші реформи 70-х років XIX ст. Вони ліквіду­в. феод. права самураїв на землю, закріпили зем. наділи за селянами. Правда, значна част. селянства залишалася мало- та беззем.У країні почався промисл. переворот і одночасно інду­стріаліз., які проходили прискореними темпами. Разом з тим напередодні І св. в. Японія залишалася аграрно-індустріальною країною, 60% її населення було зайняте в с/г.

Дата добавления: 2015-05-23