Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Року 1678




Весною цього року у великій кількості виходять царські війська на чолі з царевичем Касимовським і князем Ромадановським. В свою чергу Іван Самойлович зібравши свої війська вирушає до Батурина. Автор акцентує увагу на великій кількості військ гетьмана. Він відмічає, що не тільки козаки йшли у військо але й міщани, селяни та убогі. Пішли ці війська “ до пристани Бужинской, так козаки, як и поспольство, бо нікому не фоловано: и войтов, бурмистров, райцов, и ремесников всяких, навет и мужиков, скрипников, дудников – усіх гнано до войска.

Того ж року посол польський Сапєга їздив до Москви “ котрих зразу прийнято з честю, але подарков королевских не принято, а на потом и самих задержано и мало чести оним отдавано ”.

10 липня під Чигирин підступають турецькі війська. Російські війська князя Ромадановського і Івана Самойловича розташовуються за Тясмином з боку Черкас, а турецькі з іншого боку біля Чигирина. Турецькі війська розділившись, одна частина яких переправляється через Тясмин і бере в облогу Чигирин. Стягнувши всі війська і дочекавшись допомоги, російські війська, рушили на турецьке “ которое отступило било та комонно, як и гарматами ”. Війська зустрілись на переправі біля села Шабельник і там було “ немало донцов побито и козаков. ” Турецькі війська засіли на горі і міцно тримали оборону але дочекавшись допомоги козаки вибивають їх звідти. “ И турки пострах великий узяли, але же войско не пущено за турками, комоник турецкій оглядівшися, знову отвернул, и так аж до самого табору войско козацкое и московское гнали, рубаючи. ” Проте, побачивши чисельну перевагу ворога турки відступають за Тясмин,а московські відходять під Чигирин. Турки роблять підкопи під Чигиринський замок, а через кілька днів – під містом “ в самій час, як козацтво – одни попилися, а інніе спали, и так, як стал крик, мало хто з войска козацкого кидался бити, але усе наутеки скочило з города, обачивши войско турецкое на той вирві. ” Увірвавшись у місто турки багатьох козаків побили, бо “ не живили нікого, але усе стинали, а місто палили, где опановали. ” Залишки козацької піхоти зібрались за церквою, а московські війська в замку. Вночі московські і козацькі війська шляхом прориву турецької облоги виходять з міста і сполучаються з військами що стояли за Тясмином.

Російсько-козацькі війська вирушають до Дніпра і там окопуються. Візир з Юрієм Хмельницьким роблять спроби дістати табір, але козаки і росіяни вчинили мужній опір “ бо не тилко з оружя але рукопаш билися. ” Турки змушені були відступити до Чигирина “ и там през три дні тяжири переправляли и Чигирин до остатку зруйновали и гармати забрали и пойшли у свою землю. ” В цей же час частина татар і турок з Яненком йдуть на Канів, який “ спалили, и монастир, где у церкві мурованой много люду подушили вогнем турки, а остаток черз присягу здалися Хмелницкому, а городи: Черкаси, Мошна, корсун, Жаботин зостали в послушенстві Хмлницкого в власти турецкой”. Тоді ж жолніри відступають з Калника і Чернігова та інших міст які відходять до Хмельницького.

Того ж року посол польського короля Сапєга і литовський Комар і князь Четвертинський ходили до Москви “ и о примиря трактовали и учинили згоду, на которой его царское величество присягал.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 300; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.