ІV. Методи самовиховання

Найвищий результат виховної діяльності вчителя - це формування у дітей прагнення до зміни своєї особистості, рис характеру, поведінки, тобто виникає потреба, бажання до самовдосконалення. У статті "Виховання і самовиховання" В.О.Сухомлинський писав:"Підліток стає справжньою людиною лише тоді, коли він навчиться правильно вдивлятись не лише в світ, що оточує його, айв самого себе, коли він прагне пізнати не тільки речі, явища навколо себе, а й свій внутрішній світ, коли сили його душі спрямовані на те, щоб зробити самого себе кращим, досконалішим."

Самовиховання — це активна робота особистості над вдосконаленням самого себе або це систематична і цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на формування і вдосконалення її позитивних якостей та подолання негативних.

Самовиховання починається з самоусвідомлення - усвідомлення людиною себе як особистості, свого місця в суспільній діяльності.

• Самопізнання — процес відкриття себе, пізнання свого внутрішнього світу, сильних і слабких сторін своєї особистості. Збагачення знань особистості відбувається через

.Самоосвіту, джерелами якої є наукова література, пізнавальне спілкування з людьми, екскурсії, робота на комп'ютері.

Самоспостереження. Виявляє себе як спостереження індивіда за своїми діями, вчинками, думками, почуттями. Грунтується на загальній спостережливості. З урахуванням цього педагог повинен формувати в учнів здатність бачити переживання людей, розуміти їх.

.Самокритика. Означає процес опрацювання результатів самоспостереження. Дитина не тільки розмірковує, а й критично оцінює себе, своє становище в суспільстві, пририді, колективі сім'ї.

.Самоаналіз. Людина завжди має зосереджуватись на головній причині, яка зумовлює певну поведінку.

• Самоставлення — ставлення людини до самої себе.

. Самоповага — особисте оцінне судження, виражене в позитивному, ставленні індивіда до самого себе. Вона формується на основі усвідомлення особистістю своїх чеснот, результатів діяльності, ставлення оточуючих і виявляється в самооцінці. Самооцінка — оцінювання особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей. Самооцінка буває правильною (адекватною, коли думка людини про себе збігається з тим, ким вона насправді є) і неправильною (неадекватною, коли людина оцінює себе не об'єктивно, її думки про себе різко розходяться з тим, якою її вважають інші). За ступенем адекватності самооцінка буває об'єктивною, заниженою, завищеною..

• Саморегуляція- здатність людини керувати собою. Щоб організувати саморегуляцію, необхідно навчити спеціальним прийомам роботи над собою.

1.Самопідбадьорення- звернення до себе з метою зміцнення впевненості у собі.

2, Самосхвалення- переконання себе в чому-небудь.

3.Самонаказ- це веління самому собі - дієвий засіб для вироблення вміння управляти собою навіть у найскладніших ситуаціях.

4. Самообмеження- здатність відмовитись від бажаного. Це сприяє набуттю досвіду людяності, одержанню влади над собою, подоланню жадібності,егоїзму.

5.Самоконтроль- це свідоме регулювання своєї поведінки, їїмотивів. Передбачає самоаналіз, самооцінку,самокритику,самообмеження. Перетворившись на звичку, він стає особливо ефективним. Тому роль педагога полягає у формуванні в учнівсистематичного самоконтролю за зовнішнім виглядом, культуроюмови, поведінки тощо. Велиткою є роль совісті у механізмі самоконтролю, особливо тоді, коли вчинок здійснюється на одинці з собою, без свідків.

6. Особисті зобов 'язання (обіщнка) - це перелік добровільних завдань самому собі на певний період часу. З віком особисті зобов'язання повинні ускладнюватись.

Одже, становлення особистості - постійний труд душі людини. В.О. Сухомлинський у статті "Виховання і самовиховання" вказує: "Виховання, яке спонукає до самовиховання - це і є по моїй глибокій переконаності справжнє виховання". Народна мудрість говорить так: "Перемогти самого себе - сама нелегка перемога".

Підводячи підсумки, слід підкреслити, що охарактеризовані методи виховання не вичерпують всього багатства педагогічного впливу на учнів. Тим більше, що метод сам по собі не може бути ні хорошим, ні поганим. Педагогічна майстерність приходить до того вихователя, який шукає і знаходить оптимальну відповідність методів виховання закономірностям, віковим та особистісним особливостям.

Дата добавления: 2015-05-23