Дані соціометричного дослідження

Приклади з педагогічної практики

Наведемо приклад проведення соціометриного дослідження в академічній групі, запропонованого Ю.Г.Шадських [63, с. 287-289].

Соціометричне дослідження в академічній групі

Шановний добродію! Керівництву факультету хотілося б уточнити, як складаються міжособистісні спілкування й взаємодія в академічній групі. Вирішення цього завдання певною мірою можуть сприяти відповіді на запропоновані запитання.

Пам’ятайте, що ваші відповіді залишаються в таємниці і будуть використані під час планування навчально-виховної роботи.

1. Назвіть трьох найактивніших студентів вашої групи.

2. Іноді в процесі роботи виникають питання, з якими вам не хотілося б звертатися до викладача. До кого з студентів групи ви б звернулись?

3. До кого б ви не звернулись?

4. Якби довелось удвох виконувати громадське доручення, кого б ви вибрали своїм партнером?

5. Кого б ви не вибрали в жодному разі?

6. Хто б вас вибрав для цього доручення?

7. Припустимо, що необхідно створити групу з п’яти осіб, яка б уособлювала б колектив. Хто мав би увійти до цієї групи?

8. Кого з цих п’яти осіб можна призначити керівником цієї групи?

Аналіз результатів.

Під час аналізу результатів соціометричного дослідження використовують два взаємодоповнюючі графічні способи: матриці вибору, соціограми.

Їх кількість відповідає кількості критеріїв вибору, які використовуються в дослідженні.

Матриця вибору – це таблиця, в якій по вертикалі під відповідними номерами записують прізвища всіх студентів вашої групи, які вивчаються за алфавітом, по горизонталі – лише їх номери. На відповідних перетинах цифри 1,2,3 позначають тих, кого вибрав кожен учасник дослідження у першу, другу, третю чергу. Серед обраних є студенти, на яких він зупинив вибір сам, а це означає, що в нього з ними взаємний вибір.

У наведеному прикладі „зірки” – це студенти під номерами 5,7 у списку групи.

Вивчення груп і колективів показує, що „бажаних” та „відтиснутих” у нас більшість. Те ж саме спостерігається і в групі, дані соціометричного дослідження якої наведені в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7

№	Хто вибирає	Кого обирають
										(3)
						(1)
						(1)
				(3)	(2)
								(3)
							(2)		(3)
								(2)
		(1)
Всього виборів
З них взаємні

„Ізольований” член групи (колективу) – це той, який не отримав жодного вибору. У наведеному прикладі у такому стані перебуває 2-й за списком студент.

„Відкинутий” – той, кого називають під час відповіді на 3-тє, 5-те питання анкети.

Отже, кожен член групи займає певне становище, яке не завжди однакове.

Важливим феноменом у міжособистісних стосунках є соціально-психологічна рефлексія – здатність індивіда сприймати і оцінювати свої взаємовідносини з іншими членами групи. У рефлексії відображається розуміння власних домагань у взаємостосунках, реальність становища та оцінка його іншими членами групи (запитання 1,6,7 анкети).

Соціально-психологічна рефлексія вимірюється рефлексивним коефіцієнтом усвідомлення (РКУ): РКУ=В\В*х100%, де В – число, що дорівнює кількості виборів партнера, яке підтвердилось; В* – число, що дорівнює кількості очікуваних виборів.

Метод соціометрії використовувався з метою вивчення структури і стилю взаємин у колективі студентів. Це було необхідно для формування в майбутніх фахівців умінь і звичок поведінки як у педагогічному колективі, так і в колективі студентів. На основі отриманих даних моделювали внутрішньо колективні стосунки (рівень згуртованості студентів, способи впливу викладача на студентів). Діагностичні вимірювання рівня професійно-педагогічної компетентності викладачів забезпечувалися такими методами: тестування щодо змісту діяльності викладачів; викладання за темами дисциплін; самооцінка викладачами занять, лекцій і практичних занять; розробка контрольних алгоритмів проведення різних видів занять на певну тему [26, с.455].

Метод експертних оцінок  

різновиди методу: (метод комісії,

метод мозкового штурму,

метод Дельфі, метод евристичного

прогнозування, метод узагальнення

незалежних характеристик

1.5.4. Метод експертних оцінок використовуються для отримання змінних емпіричних даних. З його допомогою досліджують педагогічні проблеми, які не піддаються формалізації. Цей метод поєднує опосередковане спостереження і опитування із залученням для оцінювання явищ компетентних фахівців. Для цього проводиться опитування спеціально дібраної групи експертів (5-7 осіб) з метою вивчення значень певних змінних величин, потрібних для оцінки досліджуваного питання. Експерти добираються за ознакою їх формального професійного статусу – посади, наукового ступеня, стажу роботи та інше [23, с.106].

Існують різні експертні методи, які включають індивідуальні й колективні експертні оцінки. А.А.Киверялг визначає такі різновиди методу експертних оцінок: метод комісії, метод мозкового штурму (колективної генеральної ідеї), метод Дельфі, метод евристичного прогнозування, метод узагальнення незалежних характеристик [21, с.120].

Метод комісії полягає в тому, що на базі сукупностей індивідуальних думок експертів намагаються віднайти найбільш об’єктивну, обґрунтовану думку для вирішення будь-якого питання. Оскільки експерти за цим методом працюють в групі, то вони можуть безпосередньо обмінюватися один з одним думками. Кожний експерт захищає свою думку, але у випадку необхідності повинен бути готовий змінити її. Під час викладу своєї думки експерт має аргументувати і обґрунтувати свою позицію, навести докази.

Метод мозкового штурму. За цим методом заключне рішення приймається на основі суми індивідуальних думок експертів, а не на основі групового мислення експертів. Суть цього методу полягає у вирішення таких завдань: творче генерування нових ідей, аналіз і оцінка запропонованої ідеї. Для вирішення таких завдань утворюються дві групи експертів. У першій групі – генераторів ідей – від 4 до 15 осіб. За декілька днів до початку сесії їм надається інформація про проблему, що виноситься на обговорення. У процесі роботи цієї групи не допускається критики ідей, що пропонуються для обговорення.

Друга група – аналітиків – критично розглядає висловлювання, ідеї та думки та відбирає найбільш цінні. Головні недоліки цього методу – спонтанність і стихійність генерації ідей і значні затрати часу.

Метод евристичного прогнозування характеризується теоретичним обґрунтуванням, з’ясуванням компетенції експертів і алгоритмом обробки отриманої інформації.

Метод узагальнення незалежних характеристик полягає в тому, що про особу, за якою спостерігають, дають незалежні оцінки різні люди. Узагальнення характеристик необхідно розуміти не їх суму з метою знаходження середніх тенденцій, а детальний аналіз і синтез різних характеристики, під час яких відкидається несуттєве, суперечливе.

Метод узагальнення характеристик застосовують під час вивчення особистості учнів у різних видах діяльності: в навчальній, суспільній, спортивній. У такому випадку досліднику потрібно узагальнити дані, отримані від педагогів, майстрів, вихователів.

Для оцінки професійних якостей учнів використовуються опитувальні листи, які заповнюють майстер групи, викладачі дисциплін. У листі виділяють дві частини: офіційні дані, які заповнює майстер групи і експертні оцінки, які заповнюють всі експерти. На основі узагальнення даних декількох експертів подається загальна професійна характеристика учня. А.А.Киверялг наводить приклад окремих елементів оформлення листа для оцінки професійних якостей працівника (учня) [21, с.122-123].

Лист для оцінки професійних якостей працівника (учня)

Дата добавления: 2015-05-23