Б.Експертні оцінки

А.Офіційні дані

Прізвище учня

Рік народження Рід

Назва закладу Спеціальність

Термін навчання (роботи)

Які посади займав в установі

Наявність премій Наявність стягнень

1. Як оцінюється його відношення до роботи (навчання)?

байдуже	зацікавлене	активний	дуже активний	творчо активний

2. Як оцінюється його темп роботи?

повільний	середній	швидкий	дуже швидкий	середній

3. Які відношення із співробітниками (однокласниками)

дуже погані	погані	задовільні	хороші	чудові

4. Яку оцінку ви даєте його роботі в цілому?

незадовільно	незадовільно	задовільно	добре	відмінно

Дата………………………Анкету заповнив…………………….

Посада…………………….

На думку С.У.Гончаренка, найчастіше в педагогічних дослідженнях застосовується метод експертних оцінок (метод Дельфі). Тут створюються умови, які виключають безпосереднє спілкування між членами експертної групи. За допомогою методу експертних оцінок здійснюються:

аналіз складних педагогічних явищ, процесів, ситуацій, що характеризується в основному якісними ознаками, які не піддаються формалізації; прогнозування розвитку певної галузі знання, процесів навчання й виховання та їх взаємодії із зовнішнім середовищем; визначення і ранжування за заданим критерієм найістотніших факторів, які впливають на функціонування і розвиток освітньої системи; оцінка альтернативних розв’язків і вибір найбільш вдалих [12, с.27].

С.У.Гончаренко визначає такі основні етапи реалізації методу експертних оцінок: організація експертизи, формулювання проблеми і мети експерименту, встановлення відповідальності і прав робочої групи; добір експертів; проведення опитування їх; аналіз і обробка результатів.

При доборі експертів треба враховувати їх

компетентність,

креативність,

відсутність схильності до конформізму,

наукову об’єктивність,

аналітичність,

широту й конструктивність тощо.

При виборі методів педагогічних досліджень важливо враховувати, що при груповій експертній оцінці важко буває врахувати вплив на експертів дослідника. Тому невміле використання даного методу нерідко призводить до підміни глибокого і всебічного вивчення педагогічного явища підтасуванням фактів, які підтверджують сформульоване заздалегідь рішення [12, с.28].

Методи математичної статистики, які мають використовуватися практично на кожному етапі проведення експертизи, ґрунтуються на ранжуванні, тобто розміщенні факторів у порядку зростання (або зменшення) певної оцінюваної якості для визначення їх відносної значущості.

Як зазначає С.У.Гончаренко, під час застосування експертних методів дослідження потрібно оцінювати ступінь надійності результатів експертизи. Необхідною умовою надійності колективної оцінки є достатня узгодженість думок опитаних експертів. Тому при статичному аналізі одержаної від експертів інформації слід визначити ступінь узгодженості індивідуальних експертних оцінок.

Кількісна оцінка узгодженості думок експертів здійснюється з використанням багатьох методів. Найпростішими з них для використання в педагогічних дослідженнях є два. Критерієм узгодженості думок двох експертів найчастіше є коефіцієнт рангової кореляції, запропонований Спірменом для психологічних досліджень:

, (1.6)

де – різниця рангів двох експертів при оцінці і -того фактора, п – число досліджуваних факторів.

Для визначення узгодженості групових оцінок використовують коефіцієнт конкордації – спільний коефіцієнт рангової кореляції для групи експертів.

Вважається, що точність експертних оцінок залежить від кількості експертів. Найчастіше використовують думку 15-20 експертів. Це пояснюється тим, що відношення між респондентами носить у більшості випадків багатогранний характер. Кількість особитісних якостей або інших ознак, які підлягають ранжуванню, як правило, не повинно бути більшим 20, і найбільш надійна ця процедура, коли їх кількість менше 10 [13, с.166].

Методи експертних оцінок використовуються під час складання нових планів і програм, оцінки навчальних матеріалів, професійних якостей особи, прогнозування розвитку спеціальностей [21, с.119].

Дата добавления: 2015-05-23