Критерії

ОРІЕНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема

Лекції

Семінарські заняття

Самостійна робота

1. Вступ. Основні тенденції розвитку країн Європи та Америки у другому періоді Нового часу		-
2.Франція у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
3. Італія у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.		-

5. Об’єднання Німеччини
6. Великобританія у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
7. США: формування американської нації.
8. Утворення дуалістичної Австро-Угорщини		-

9. Малі Європейські країни		-
10. Основні тенденції розвитку скандинавських країн.		-
11. Міжнародні відносисни у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
12. Перша світова війна.
13. Структури повсякденності у країнах Західної Європи та Америки у другій половині хІХ – на початку ХХ ст.		-
14. Ґендерна проблема у країнах Західної Європи та Америки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.		-
Загалом

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ:

Шкала оцінювання ECTS	Національна шкала оцінювання
Оцінка	Визначення	Кількість балів	Оцінка	Кількість балів
A	Відмінно	90-100	Відмінно	90-100
B	Дуже добре	83-89	Добре	75-89
C	Добре	75-82
D	Задовільно	68-74	Задовільно	60-74
E	Достатньо	60-67
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	0-34	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	0-34

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ:

а) робота на семінарському занятті до 3 балів

Оцінюються

- Відповідь на семінарському занятті

- Запитання на семінарському занятті

- Рецензування відповіді на семінарському занятті

- Доповнення на семінарському занятті

- Участь у дискусії

в) самостійна робота до 18 балів

д) іспит до 40 балів

Відповідь на семінарському занятті являє собоюповідомлення з питання винесеного на обговорення. Цей виступ повинен бути чітко структурований і містити основні результати наукового вивчення проблеми, аргументи на користь існуючих концепцій, а також власне бачення доповідачем обговорюваної проблеми у вигляді висновків. Доповідь не повинна тривати більше 10 хвилин.

Студенти мають змогу ставити питання в ході обговорення проблем семінарського заняття. До уваги береться передусім якість питань. Ті з них, які провокують дискусію, актуалізують нові аспекти обговорюваної проблеми, створюють проблемні ситуації можуть бути оцінені високим балом, на відміну від питань репродуктивного характеру. При оцінюванні питань студентів їх кількість до уваги не береться.

Рецензування відповіді на семінарському занятті передбачає визначення рівня виступу з питання семінарського заняття. З позицій власного розуміння питання студент повинен оцінити рівень знань свого колеги, вказавши на здобутки та недоліки у відповіді. Рецензія повинна враховувати самостійність суджень доповідача, їх адекватність рівню розвитку історичної науки, здатність аргументовано відстоювати свою точку зору в дискусії.

Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення полягає у привернені уваги до тих аспектів обговорюваного питання, які не знайшли висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість значення не має.

Самостійна робота передбачає, з одного боку, роботу по підготовці до семінарських занять, з іншого – опрацювання проблем, винесених на позааудиторне вивчення. Оцінювання якості самостійної роботи здійснюється в ході написання підсумкового тесту, який складений для перевірки знань з питань, запропонованих для самостійного опрацювання.

Складання іспиту. В разі, якщо студент впродовж семестру набрав від 35 до 59 балів, він повинен скласти іспит. Студент, який за результатами модульного контролю набрав 60 балів, може бути, за власною згодою, звільнений відскладання іспиту, а його рейтингова оцінка є підсумковою, або має можливість підвищити свій рейтинг шляхом складання іспиту, але не більше, ніж на 40 балів.

Питання іспиту складаються на підставі програми курсу і адекватно відображають зміст усього навчального матеріалу курсу ”Нова історія країн Європи та Америки (другий період)”.

Студенти, які впродовж семестру набрали менше 35 балів до здачі іспту не допускаються і залишаються на повторний курс.

Дата добавления: 2015-05-23