Соціальна політика і охорона здоров’я

Фізкультура і спорт

У районі велике значення надається охопленню населення фізичною культурою і спортом. Регулярно спортом займається близько 10 тисяч осіб. Всі загальноосвітні школи і сільПТУ мають типові спортивні зали. Крім шкільних спортивних майданчиків діє 2 стадіони і 9 футбольних полів, Палац спорту з плавальним басейном у м.Сіверську.

Найбільш популярні види спорту - футбол, легка атлетика, волейбол, баскетбол, шахи і туризм. Район пишається своїми вихованцями, майстрами спорту: Юрієм Беліченком (гравець команди «Шахтар», 1980-90 рр.), Олексієм Малиною (чемпіон СРСР з футболу 1957 р.), Валерієм Соколовим (настільний теніс, нині тренер у Німеччині, Іваном Шовкоплясом (дельтапланерист, учасник світових змагань 1992-94 років), Іваном Середою (велоспорт, чемпіон України 1963 року), Валерієм Зозулею (важка атлетика, чемпіон області 1987 року).

Сучасна учнівська молодь достойно наслідує успіхи колишніх чемпіонів - троє представників нашого району тренуються у футбольному клубі «Шахтар», четверо є гравцями футбольних команд вищої ліги, п'ятеро навчаються в училищі олімпійського резерву (м. Донецьк). Футбольна команда Новолуганської школи в 1999 році стала бронзовим призером гри «Шкіряний м'яч».

У районній спортивній школі (ДЮСШ) підвищують спортивну майстерність понад 400 хлопчиків та дівчаток.

У районі працює 50 високопрофесійних спеціалістів з фізичної культури та спорту.

Щорічно збільшується кількість туристів. Туристи Новолуганської школи неодноразово мандрувалистежками гірського Криму (керівник Мануйлова Вікторія). Освоєні маршрути літературного Донбасу, вчителями та директорами шкіл.

У районі постійно і першочергово піклуються про дітей і літніх людей. Серед останніх - ветерани війни і праці, малозабезпечені, самотні інваліди. Проблеми ветеранів добре відомі керівникам району і начальникам відповідних служб не лише з особистих звернень - вони регулярно відвідують сім'ї. Не обходиться без традиційних продовольчих подарунків перед державними та професійними святами. При святкуванні Дня працівників сільського господарства райдержадміністрація традиційно проводить прийом для ветеранів сільського виробництва. Цінні подарунки, добрі слова, квіти - наче все так звично і просто, а як багато значить для людини, яка через хвороби чи за віком відірвана від трудового колективу.

Здоров'я жителів району охороняють майже 300 медичних працівників у 54 лікувальних установах. З них 4 лікарні: Сіверська, Луганська, Званівська і Миньківська (Привільська). Для повного забезпечення потреби у лікуванні жителів району здійснюють лікарні міст Артемівська, Часів-Яру, Соледару, Світлодарська та Дебальцеве.

Чарівні куточки Придінців'я дають великі можливості для оздоровлення дітей та дорослих. На берегах Сіверського Дінця між селами Дронівкою і Сріблянкою збудовано 4 оздоровчих бази для дітей і 15 - для сімейного відпочинку.

На початку 1950-х років підприємства району почали організовувати одноденні виїзди на річку та в ліс сімей своїх працівників. Пізніше, досягши більш сталих економічних умов, стали будувати дитячі оздоровчі бази - піонерські табори. Промислові підприємства здійснювали будівництво самостійно (піонерські табори "Доломітчик", "Соляник"), а сільгосппідприємства, об'єднавшись, збудували оздоровчу базу для дітей "Колосок" у 1968 році. Ця дитяча база за роки свого існування оздоровила понад 8 тисяч дітей, ставши доброю школою для молодих педагогів по вдосконаленню виховної роботи з дітьми в літній період. Наприкінці 1950-х років з'являються дитячі оздоровчі бази в лісі поблизу с.Новолуганського на узбережжі річки Лугані. Найстаріший табір радгоспу ім. 1-го Травня проіснував 40 років. Цегляні будівлі оздоровчих баз горлівських підприємств і зараз слугують добрій справі.

Надзвичайної популярності серед підлітків у колишньому СРСР та за кордоном (Німеччина, Болгарія, Угорщина, Чехія і Польща) набули літні оздоровчі табори праці та відпочинку (ТПВ) для старшокласників. І знову ж таки народилися вони в нашому районі. Взимку 1970 року до тодішнього директора радгоспу "Ямський" Гаврила Кучмієва надійшов лист з відділу освіти м. Воркута з проханням прийняти старшокласників на літню роботу по збору фруктів та овочів. Як не допомогти, коли звертається відділ освіти та ще й однополчанин. Гаврило Павлович для узаконення працевлаштування старшокласників звертається до лідера районних комсомольців Міри Завертнєвої. Педагогу за фахом не потрібно було довго роздумувати. У квітні на пленумі райкому комсомолу табір праці і відпочинку отримав право на існування. Початок червня 1970 року став днем народження підліткового руху трудового гарту і оздоровлення.

Ні Г. Кучмієв, ні М. Завертнєва не могли пригадати, хто саме придумав цю назву. Вони навіть не могли уявити, що через два роки (1972 р.) після пленуму комсомолу України почнеться справжній бум для ТПВ. Всі хотіли до ТПВ: наполягали батьки, господарства, відділи освіти. А головне - діти. Проектні інститути терміново виконують проекти на будівництво ТПВ. З'являються міжрайонні, потім міжобласні, міждержавні ТПВ. Історично вміло було знайдено цікаву форму роботи з юнаками та дівчатами в літній період. Значення цих таборів у виховному процесі було досить вагомим. Проіснували літні трудові табори значний термін - понад 20 років.

Починаючи з 1960-х років повільно, але набирає популярності дитячий і дорослий туризм. Максимальна кількість туристів зафіксована наприкінці 1980-х років. Сьогодні, на жаль, не в повній мірі використовуються туристичні можливості нашого району - літературні музеї, природні й історичні заповідні місця.

Дата добавления: 2015-05-23