Визначення PR і PR-технологій як одних із ефективних виборчих технологій

Якщо мета виборчої кампанії – примусити (психологічно) проголосувати за певну виборчу одиницю засобом маніпуляції свідомістю електорату, тоді ті технології, які найефективніше працюють для досягння цієї мети і називатимуться актуальними виборчими технологіями.

Щоб довести, що PR–технолгії належать до актуальних виборчих технологій, тому, що ефективно маніпулють свідомістю електорату, важливо дати визначення самому терміну “паблік релейшенс”, а це зробити досить важко, оскільки в кожній школі PR виникає ситуативне власне визначення, відповідно до місцевої практики застосування зв´язків із громадкістю.

Загалом, у ХХ столітті було запропоновано чимало визначень PR. У 1975 році один з американських фондів (Foundation for Public Relation Research and Education) виявив біля 500 визначень PR. Зібрані визначення були уважно вивчені. В результаті з´явилося узагальнене визначення, головною якістю якого стала довжина, однак ні в якому разі не зрозумілість.

“PR” – це особлива функція управління, яка сприяє запровадженню і підтримці спілкування, взаєморозуміння і співробітництва між організацією і громадскістю, рішенню різноманітних проблем і задач, допомагає керівництву організації бути інформованим про суспільну думку та своєчасно реагувати на неї, визначає і робить особливий удар на головній задачі керівництва – служити інтересам громадскості, допомагає керівництву бути готовим до будь-яких змін та використовувати їх найбільш ефективно, грати роль “системи раннього повідомлення” про загрозу і допомагає справитися з небажаними тенденціями, використовує дослідження і відкрите спілкування, яке базується на етичних нормах, у якості основних засобів діяльності.”

Загалом, вказані різноманітні, різні за значенням, і не всі напрямки діяльності, причому без вказування специфіки PR. Приблизно те ж саме можно сказати про прикладну психологію, соціологію і психологію управління, теоріїї “людських відносин” тощо.

Наприклад, Інститут суспільних відносин (ІPR), який було створено у Великобританії у 1948 році, прийняв наступну трактовку:

“PR – це тривалі зусилля, які плануються, спрямовані на створення і підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією та громадскістю”.

З визначення не ясно, як ця діяльність здійснюється.
Не можна не вказати на наївно-ідеалістичне визначення, яке спрямоване на досягнення абстрактної суспільної гармонії, запропоноване відомим англійським PR-спеціалістом Семом Блеком, автором першої виданої в СРСР книги з PR:

«Діяльність в галузі паблік рілейшинс – це мистецтво і наука досягнення гармонії із зовнішнім середовищем за рахунок взаєморозуміння, яке базується на достовірній та правдивій та повній інформованості».

Як видно з визначення, воно сильно відірвано від нашої сучасної української дійсності. У цьому визначенні нема місця ані «брудним», ані «чорним» PR-технологіям. Можна сказати, що визначення класика світового PR Сема Блека дуже ідеалістичне і в практичній діяльності недоречне. Як вважає Микола Попов, у випадку правильного застосування PR-засобів преславута гармонія наступає лише для замовника просування ідеї та її старих і нових послідовників, --тоді як лезо PR спрямоване, в основному, на усунення гармонії між замовником і його конкурентами. Взаєморозуміння слід розуміти як переконання більшості (за допомогою як раціональних, так і ірраціональних методів) у тому, що ти правий. Якщо ж під критичним кутом подивитися на закінчення блеківського визначення (там, де йдеться про правду та повну інформованість), то ми знайдемо черговий прояв державно-суспільної пропаганди і маніпуляції свідомістю громандян.

Крім того, критеріїв правди (або факту, якщо бути конкретнішим) не існує. Існують лише критерії відповідності того або іншого тверження загальноприйнятим нормам – і не більш того. Правда для одного може бути неправдою для іншого.

Під сумнів можна взяти і «повноту інформованості» Блека. Єдина постійна річ у нашому світі -- це щосекундні зміни. Це означає, що, пам'ятаючи сверхзадачу,-- укріпити імідж шляхом досягнення взаєморозуміння, -- слід обмежити інформування лише тими шляхами, які будуть цікаві суспільству і зіграють на користь замовника. Тобто насправді PR – це видозміна системи інформованості суспільства про об'єкт, при якій пов'язані з ним новини розповсюджуються не природним, а штучним шляхом. Шляхом лакування інформації, майстерного приховування невигідних фактів і застосування інших PR-засобів.

Схожий на блеківський “ідеалістичний підхід” закріплений і у достатньо популярному словнику Вебстера (Webster New International Dictionary), який дає наступне визначення:

“PR – це сприяння встановленню взаєморозуміння та доброзичливості між особистістю, організацією та іншими людьми, групами людей або суспільством у цілому засобами розповсюдження роз´яснювального матеріалу, розвитку обміну (інформацією) та оцінки реакції”.

Критикувати його вважаю недоцільним, оскільки це вимагає використання аналогічної до блеківського підходу аргументації.

Один з відомих російських авторів у сфері PR – А.П. Чуміков, вважає, що:

“PR – це система інформаційно-аналітичних та процедурно-технологічних дій, спрямованих на гармонізацію взаємовідносин в середині певного проекту, а також між учасниками проекту та його зовнішнім оточенням задля успішної реалізації даного проекту”.

Майже ідеальне визначення, але не PR, а PR –супроводу та PR-проекту як одиниці діяльності, але знову без вказання специфіки діяльності.

Тобто від “мистецтва досягнення гармонії” ми поступово переходимо до “системи інформаційно-аналітичних та процедурно-технологічних дій”, а точніше чіткої продуманої діяльності з встановленими правилами і процедурами.

Можна відмітити й інші визначення. Всі вони фіксують лише одну із сторін PR і мало говорять про його специфіку. Це пов´язано, перш за все, з тим, що в сучасних умовах нового “інформаційного” суспільства відбувається панування практики над теорією. PR, консалтінг, реклама—складні інформаційні технології, надати певний теоретичний рівень яким надзвичайно важко, оскільки будь-яке визначення не може бути вічним і сталим, воно здатне до розвитку, не заперечує існування інших, попередніх визначень, а по можливості включає їх до свого змісту.

Оптимальною серед широкого спектру запропонованих західними, російськими та вітчизняними спеціалістами визначень PR, які опрують спільними категоріями, але дещо відрізняються у деталях, я вважаю дефініцію, яка доводить його домінуючу роль в актуальних виборчих технологіях, визначення, запропоноване Незалежноим Інститутом Політичних Технологій та Зв´язків із Громадкістю (НІПТЗ):

“PR – це діяльність з формування образу об´єкту (організації, особи, ідеї, товара, послуги тощо) і впровадження цього образу у суспільну та/або групову свідомість для досягнення знань, переконань та дій”.

Якщо пригадати запропоноване вище виначення виборчих технологій як:

“ інтелектуальних комплексів або систем, нормативно визначених акцій, дій тощо, які підвищують ефективність політичних груп, організацій, які беруть участь в боротьбі за державну владу.”

Можна дифініціювати виборчі PR-технології як:

Інтелектуальні комплекси або системи нормативно визначені акції, спрямовані на формування образу осіб, політичних груп, організацій, які беруть участь у боротьбі за державну владу, і впровадження цього образу у суспільну та/або групову свідомість для підвищення їх ефективності.

Запропоноване визначення доводить, що PR-технології можна вважати актуальними виборчими технологіями, оскільки, формуючи імідж певного політичного об´єкту, ми змінюємо картину світу виборця і примушуємо його діяти таким чином, як потрібно нам, що, фактично, і є політичною маніпуляцією, а, отже, і актуальною виборчою технологією. Більш того, судячи з визначення PR як діяльності та, відповідно, PR-технологій, як засобів цієї діяльності, головним методом роботи тут і є саме маніпуляція свідомістю, що і робить виборчі PR-технології ефективно працюючими у виборчих кампаніях політичних організацій та осіб.

Дата добавления: 2015-05-23