Виникнення соціології як науки. О.Конт про соціологію як науку

Термін соціологія походить від лат. societas – суспільство та грец. logos – слово, вчення. Тобто, це – наука про суспільство.

Як окрема дисципліна виникає в 30-х рр. XIX cт. Виникненню соціології як науки передувало ряд об’єктивних і суб’єктивних передумов:

Об’єктивні (політико-економічні) передумови:

· Економічні зміни в Західної Європі, що пов’язані із промисловою революцією та утвердженням капіталізму в XVII-XVIII cт. Величезна кількість людей почала працювати не в сільському господарстві, в промисловому секторі економіки. Збільшувалась частка міського населення, поступово скорочувалось населення сіл. Отже, подібні прични змінили соціальну структуру. Їх потрібну було науково осмислити і представити в наукових текстах.

· Політичні зміни в країнах Заходу, насамперед пов’язані з Французькою революцією кін.XVIII ст. В цей час на суспільно-політичну арену постає клас буржуазії, яка є носієм ліберальної ідеології. На історико-політичній карті Європи з’являються нові незалежні держави (1815 р. – Люксембург; 1830 р. – Бельгія, Греція; 1848 р. – Швейцарська конфедерація; в 1870-1871 рр. об’єднавчі державотворчі процеси проходили на теренах Німеччини та Італії). Протиріччя між прихильниками ліберальної та консервативної ідеологій, між прихильниками республіканської та монархічної форми державного правління вимагали також наукового осмислення та практичних рекомендацій тогочасним державцям та політикам.

Суб’єктивні (інтелектуально-культурні) передумови:

· Досягення вчених в сфері природознавства та фундаментальні відкриття в окремих галузях природничих наук. Насамперед, це відкриття “клітинної теорії” Т.Шваном та М.Шлейденом, еволюційне вчення Ч.Дарвіна. За аналогією окремі вчені (до прикладу, англійський філософ Герберт Спенсер) починають перекладати закономірності природи на закономірності в суспільстві. Пізніше формуються цілі школи: органічна школа, школа географічного детермінізму, школа соціального дарвінізму.

Сутність позитивістської соціології О. Конта яскраво виявляється у його знаменитому законі "Трьох стадій".

Згідно цьому закону, окрема особа і суспільство в цілому в своєму розвитку проходять три послідовні стадії — теологічну, метафізичну і позитивну

На теологічній стадії, що триває приблизно до 1300 р., людський розум прагне знайти або початкові, або кінцеві причини явищ, він прагне до абсолютного знання.

На метафізичній, або абстрактній стадії (1300 - 1800 pp.) людське мислення також намагається пояснити внутрішню природу явищ, їх початок і призначення, головний спосіб їх виникнення. Але на відміну від теології, метафізика пояснює явища не за допомогою надприродних чинників, а за допомогою суті або абстракцій.

На вершині ієрархії наук О Конта знаходиться соціологія. Появу її учений пов'язує не тільки з новою стадією розвитку суспільства, але й з усією історією розвитку науки

Для позначення створеної ним науки Конт використовує різні терміни: "соціальна філософія", "соціальна наука", "соціальна фізіологія" і "соціальна фізика". Вперше слово "соціологія" Конт вжив в 1838 р., в 47-й лекції "Курсу позитивної філософії", том IV.

Конт був одним з мислителів, що відкрили соціальну реальність і що зробили вагомий внесок в її розуміння. Головна умова створення самостійної соціальної науки, — це виділення специфічної реальності, що не вивчається ніякими іншими науками. Для позначення цієї реальності він використовує різні терміни: "суспільство", "соціальний організм", "соціальна система", "соціальні явища", "соціальне існування" та ін.

Людина за природою своєю соціальна, соціальність — її природний стан. Суспільство складається з індивідів, що володіють окремим і незалежним існуванням і лише думають, що вони діють згідно "своїм особистим імпульсам". Насправді вони постійно беруть участь в загальному розвитку, як правило, не замислюючись над цим. Будучи соціальним реалістом, Конт постійно підкреслює пріоритет суспільства над індивідом.

Одним з перших в соціології, Конт розробляє підхід до суспільства як до системи, прообразом якої виступає для нього біологічний організм. Він постійно підкреслює її цілісний, неподільний характер і взаємозалежність її частин.

На противагу метафізичній методології, що ґрунтується на підпорядкуванні фактів уяві і претендує на абсолютні пояснення, позитивна соціальна наука заснована на спостереженні постійних зв'язків між фактами.

В основу побудови соціології як самостійної науки, О. Конт поклав ідею "соціальної системи", тобто визнання факту існування суспільства як своєрідного організму, певної цілісності, елементи якої виконують специфічні функції й служать вимогам цієї системи. У концепції Конта індивід є абстракцією, тобто не існує самостійно, ізольовано від цілого, у той час як суспільство виступає первинною реальністю й розвивається за своїми внутрішніми природними законами. Причому із всіх існуючих систем суспільство відзначається найбільшою складністю, оскільки піддається постійним

змінам. Біологічні організми щодо цього значно стабільніші. У суспільстві ж кожний стан визначається попереднім й впливає на майбутнє. Соціальні явища по своїй природі історичні. Однак об'єктом досліджень соціології Конт вважає глобальне суспільство, Людство. Його цікавить не стільки зміна суспільних систем (як, наприклад, у теорії формацій К. Маркса), скільки зміни в системі, фундаментальні властивості якої залишаються постійними.

Будь-який об'єкт, згідно Конту, може вивчатися з двох точок зору: статичної і динамічної. Це відноситься і до вивчення соціальної системи. Тому соціологія ділиться в його доктрині на дві частини: соціальну статику і соціальну динаміку. Ці дві дисципліни відповідають двом частинам головного гасла контівського учення "Порядок і прогрес". Для соціальної статики вища мета — виявлення законів соціального порядку, для соціальної динаміки — законів прогресу. Соціальна статика — це соціальна анатомія, що вивчає будову соціального організму, соціальна динаміка - соціальна фізіологія, що вивчає його функціонування. Об'єкт першої з них — суспільство "в стані спокою", об'єкт другої — суспільство "в стані руху". До речі, до суспільного прогресу Конт також застосовує закон трьох стадій і вважає, що суспільство, як і наука, проходить у своєму розвитку ті ж стадії — теологічну, метафізичну і соціальну.

Таким чином, Конт створив обриси нової науки на засадах позитивізму, виокремив її предмет і методологію, розробив класифікацію наук, найвищим щаблем якої є соціологія. Він вперше визначив суспільство як соціальну систему, поділив соціальні явища на два типи: ті що перебувають у статичному положенні і ті що розвиваються.

Усе це дає підстави вважати Огюста Конта основоположником нової науки — науки про суспільство — соціології, як назвав сам автор.

Дата добавления: 2015-05-23