Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Пропозициональные схеми




Пропозициональные схеми мають справу з судженнями, які зв'язують змінні один з одним. Тобто ці судження фикси-руют певну форму відношення між двома або більше пе-ременными властивостями соціального універсуму. Пропозициональ-ные схеми дуже різноманітні, але можуть бути згруповані в три загальні типи: "аксіоматичні схеми", формальні схеми і "емпіричні схеми".

Аксіоматичне теоретизування має на увазі дедукції (у вигляді точного числення) від абстрактних аксіом, що містять точно певні поняття, до емпіричної події. Объяс-нение полягає у встановленні того, що емпірична подія "ох-ватывается" одній або більше аксіомами. Насправді, од-нако, аксіоматична теорія рідко можлива в тих науках, які не в змозі здійснювати лабораторний контроль, визначати по-нятия через вказівку "точних класів" і використовувати формальне числення, логічне або математичне [25]. Хоча соціологи [23; 37] часто вживають словник аксіоматичної теорії - ак-сиомы, теореми, королларии, - вони дуже рідко мають возмож-ность задовольнити необхідним вимогам справжньої акси-оматической теорії. Замість неї вони займаються формальним теоретизуванням [25].

Формальне теоретизування - це "розбавлене" аксиома-тическое. Абстрактні закони чітко формулюють і часто дуже приблизно і непослідовно "дедукують" з них эмпи-рические події. Пояснити - означає представити емпіричну подію як випадок або прояв абстрактнішого закону. Сле-довательно, мета теоретизування - розвивати елементарні зако-ны або принципи стосовно основних властивостей універсуму.

Третій тип пропозициональных схем - емпіричні - в дей-ствительности взагалі не теорія. Але багато теоретиків і исследо-ватели думають інакше, і тому я вимушений згадати цей рід діяльності. Частина критиків аналітичного теоретизування використовує приклади емпіричних пропозициональных схем для виголошення вироку позитивізму. В зв'язку з цим я вже згадував тенденцію критиків позитивізму змішувати абстрактний закон, що відноситься до деякого загального явища, і узагальнення, касающе-еся деякої безлічі емпіричних подій. Твердження, що емпіричні узагальнення суть закони, зазвичай використовують для спростування позитивізму: позачасових законів не існує, бо емпіричні події завжди змінюються. Таке ув'язнення засноване на нездатності критиків зрозуміти різницю між эм-пирическим узагальненням і абстрактним законом. Але навіть серед тих, що симпатизують позитивізму спостерігається тенденція смеши-вать з'ясовне - те, що слід пояснити (емпіричне обоб-щение), з тим, що пояснює - тим, що повинне пояснювати (абстракт-ный закон). Це змішення зустрічається в декількох формах.

У одному випадку просте емпіричне узагальнення зводиться в ранг "закону" (такий, наприклад, "закон Голдена", який просто містить інформацію, що індустріалізація і письменність корре-лируются позитивно). Інша йде шляхом Роберта Мертона з його знаменитим захистом "теорій середнього рівня", де головна мета - розвинути ряд узагальнень для якоїсь змістовної області, скажімо, урбанізації, організованого контролю, поведінки, що відхиляється, соціалізації або інших змістовних тим [48]. Насправді такі "теорії" - усього лише емпіричні узагальнення, в яких встановлені регулярні явища вимагають для свого пояснення абстрактнішого формулювання. Проте неабияке число соціологів переконане, що ці судження "середнього рівня" - справжні теорії, незважаючи на їх емпіричний характер. Отже, багато що в "пропозициональной" схематизації марно для побудови теорій. Умови, необхідні для аксіоматичної теорії, рідко зустрінеш на практиці, а емпіричні судження по самій їх природі недостатньо абстрактні, щоб стати теоретичними. На мою думку, з усього різноманіття пропозициональных підходів найбільш корисно для розвитку аналітичної теорії формальне теоретизування.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 370; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.