Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Гетерозиготні та гомозиготні популяції. „Арогенні” популяції

Популяція я елементарною еволюційною одиницею

Всі процеси ведуть до відмінності в дочірніх популяціях.

Популяція, яка містить всі можливі типи генотипів є найбільш гетерогенною.

Популяція, яка має тільки один генотип – гомозиготна популяція.

Деякі гомозиготні популяції при схрещуванні можуть давати гетерозиготні (в

залежності від зиготи)

Гомозиготні популяції не мають перспектив до еволюції та до довготривалого

існування.

Генетична гетерогенність популяції – чим більша, тим краща з точки зору

стійкості та здатності до виживання.

Арогенна популяція – популяція, що здатна до еволюційних перетворень.

Чим більш гетерогенна популяція, тим більша її арогенність (здатність до еволюційних перетворень).

Форми природного добору:

1. Рушійний добір -

2. Стабілізуючий добір -

3. Дизруктивний добір –

38. Стійкість генетичної структури популяцій у часі (рівняння Харді-Вайнберга). Проблеми вимирання природних популяцій.

Генофонд природних популяцій змінюється, оскільки в кожному поколінні відбуваються мутації багатьох генів. В рослин і тварин може бути від 5 до 30 гамет, в яких хоч один ген змінений.

Більшість мутацій рецесивні, тому фенотипово не проявляються і популяція однорідна, хоч насичена рецесивними мутаціями. Коли вони досягнуть високої концентрації, з’являються рецесивні гомозиготи, які потрапляють під контроль природного добору. Якщо нові ознаки виявляються корисними, число таких особин буде зростати.

Процес насиченості популяцій рецесивними генами досліджений генетиком С.С.Четвериковим. І.І.Шмальгаузен назвав його резервом спадкової мінливості.

Переваги збереження генетичної мінливості в тому, що чим більше число різних генотипів в одній популяції, тим більша вірогідність того, що в ній знайдуться такі, які забезпечать виживання організмів в умовах різких сезонних та інших змін.

Закон Харді — Вайнберга, або закон генетичної рівноваги — одна з основ популяційної генетики. Закон описує розподіл генів в популяції за наступних умов:

· у популяції відбувається вільне схрещування;

· у популяції відсутня міграція (як вхідна, так і вихідна);

· у популяції відсутні випадкові мутації.

Математично закон описується таким чином: Нехай в популяції присутній ген, що має два алелі — А та а. Тоді у особин цієї популяції можуть траплятись такі комбінації даних алелів: АА, аа та Аа. Якщо позначити через p та q частоту, з якою зустрічаються індивідууми з алелями А та а відповідно, то, згідно із законом Гарді — Вайнберга,

р²+2pq+q²=100%,

де р² — частота, з якою зустрічаються носії генотипу АА, 2pq — генотипів Аа та аА, а q² — з генотипом аа. Ці частоти, при дотриманні вищезазначених умов, будуть сталими із покоління в покоління, незалежно від зміни кількості індивідуумів в популяції і від того, наскільки великі або малі значення p та q. Цей закон являє собою модель, використовуючи яку можна кількісно визначати зміни в розподілі генів в популяції викликані, наприклад, мутаціями або міграцією. Інакше кажучи, цей закон є теоретичним критерієм для виміру змін в розподілі генів.

Дата добавления: 2015-05-23