Результати вимірювань ЕРС хлорсрібно-скляного кола

Методичні вказівки

Експериментальна частина

Обладнання та реактиви: рН-метр; скляні електроди ЭСЛ-43-07СР; хлорсрібний електрод порівняння ЭВЛ-1М3; хімічна склянка ємністю 50 см³; стандартні буферні розчини з рН = 1…10; дистильована вода; колба на 1000 см³; лійка.

У колбі місткістю 1 дм³ готують буферні розчини, використовуючи фіксанали (ампула з точною наважкою речовини):

Таблиця 6.1

рН стандартних буферних розчинів при 25 °С

№	Буферний розчин	рН
1. 2. 3. 4.   5.	0,05 М розчин калій тетраоксалату Насичений розчин калій гідротартрату 0,05 М розчин калій гідрофталату 0,025 М розчин калій фосфіту однозаміщеного і 0,025 М розчин натрій фосфату двозаміщеного 0,01 М розчин натрій тетраборату	1,68 3,56 4,01 6,86   9,18

Готують до роботи скляний електрод: перед початком роботи скляний електрод витримують у воді або слабкому розчині кислоти. Хлорсрібний електрод заповнюють попередньо приготовленим розчином КСl. Під’єднують електроди до рН-метра.

Електроди ретельно промивають дистильованою водою і осушують фільтрувальним папером. В склянку на 50 см³ (100 см³) наливають буферний розчин (~30 см³) з найменшим рН. Занурюють в нього електроди і термометр. Вмикають прилад. Кнопкою “режим” і ручкою “руч. темп” встановлюють на індикаторі приладу температуру розчину. Кнопкою “режим” встановлюють режим вимірювання напруги (mV). Через 3 хв після встановлення рівноваги між розчином і мембраною, записують значення напруги в мВ. Після вимірювань, виймають електроди і термометр з розчину, електрод промивають великою кількістю дистильованої води і ретельно висушують фільтрувальним папером. Хімічну склянку промивають водою, споліскують буферним розчином, і наливають ~30 см³ цього розчину. Занурюють електроди і вимірюють напругу кола з даним буферним розчином. Проводять вимірювання напруги всіх буферних розчинів у порядку зростання рН.

Результати вимірювань заносять в таблицю:

Таблиця 6.2

в буферних розчинах при заданій температурі

№	Буфер	рН	Е, мВ
1.
2.
3.
4.
5.
	Водопровідна вода

За результатами вимірювань будують калібрувальний графік, відкладаючи по осі ординат значення напруги в мВ. А по осі абсцис – рН. За калібрувальним графіком визначають координати ізопотенційної точки рН_і та Е_і. Порівнюють одержані дані з відповідними паспортними даними скляного електроду.

Визначення рН водопровідної води. В склянку наливають пробу води, для якої необхідно визначити рН. Електроди промивають дистильованою водою, надлишок води усувають фільтрувальним папером. Занурюють електроди в досліджуваний розчин і вимірюють напругу. За калібрувальним графіком визначають рН взятої проби води.

Як правило, водопровідна вода має слабколужну реакцію середовища, що зумовлено вмістом аніонів HCO₃^¯, CO₃^2–, OH¯.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Поясніть механізм виникнення дифузійного та мембранного потенціалів та вкажіть їх значення для фармації.

2. Що називається нормальним потенціалом електрода і що таке редокс-потенціал?

3. За допомогою яких двох електродів можна виміряти рН середовища?

4. В чому суть потенціометричного методу вимірювання рН?

Дата добавления: 2015-05-23