Білет №20

Поясніть основні ознаки тоталітарного політичного режиму.

Тоталітаризм — це всезагальний контроль держави над усіма суспільно важливими аспектами життя громадян, включаючи їх спосіб мислення. Тоталітаризм — це режим особистої несвободи, коли політика, економіка, духовна сфера життя — все підпорядковано державі. Звідси — командно-адміністративна система, монополія на владу й істину, насильство та репресії проти тих, хто крокує не в ногу. Фундаментом тоталітаризму, його базою стало цілковите одержавлення основних знарядь та засобів виробництва, відчуження працівника від власності, перетворення його на придаток системи, націоналізація свідомості.

Всесилля партократичної держави з'явилося тоді, коли компартії, знищивши приватну власність, оволоділи всім національним багатством.

Найхарактерніші ознаки тоталітаризму: державна власність на знаряддя та засоби виробництва, централізована планова економіка, панування розподільчих принципів над вартісними, однопартійна система, в основі якої "єдино вірне вчення", відсутність поділу влади і правової держави, псевдопредставницька система, що насправді є механізмом само призначення партійно-державної номенклатури на всі посади державної влади й управління зверху донизу, підміна соціальної справедливості лозунгами соціальної рівності, демагогічна пропаганда диктатури робітничого класу, який насправді поставлений у жалюгідне та безправне становище, панування класових пріоритетів у зовнішній політиці. Усі ці ознаки виявилися і діяли упродовж більш як сорокарічної історії тоталітаризму в країнах народної демократії.

1. Розкрийте зміст політики й моралі, поясніть взаємозв’язок між ними у політичному процесі.

1. З'ясування взаємин політики і моралі передбачає знання їх соціальної природи, законів, порядку функціонування, своєрідності теоретичної рефлексії суспільних реалій засобами політичної та етичної наук, особли­востей відбиття в поняттях політики та етики соціальних інтересів, моти­вів, експектацій, орієнтацій та установок.

Розумінню взаємозв'язків політики і моралі сприяють і ті знання, які характеризують практичну (праксеологічну) природу політики, її безпо­середні прояви. Винятково важливе значення в цій темі має з'ясування особливостей суб'єкта політики. Політика здійснюється людьми, політич­ними діячами, партійними і громадськими лідерами. їхня поведінка, в свою чергу, детермінується конкретними умовами і обставинами, здійснюється у певному просторово-часовому континуумі.

Життя політики, її еволюція, модифікація і зміни, звичайно ж позна­чені певними, притаманними тільки їй закономірностями. Але не лише ними. На перебіг політичних подій впливають також тенденції стохастичного (вірогідного, випадкового) порядку, вони відчувають дію стихійних, спонтанних рухів, реагують на ситуативний збіг обставин. Для практики ефективного політичного управління неабияке значення має знання особливостей політичного процесу в стабільних та нестабільних суспіль­ствах, у стійких та кризових умовах.

«Гра обставин», специфіка умов вносять певні, часом істотні корективи у взаємодію політичних та моральних чинників, їх субординацію. Про це, зокрема, свідчить історія проблеми взаємин політики і моралі.

Питання про взаємозумовленість політики і моралі традиційно корис­тується увагою визнаних авторитетів у світовій філософії та соціології політики, прикладної політичної етики. Так, згідно з етико-політичним вченням старокитайського мислителя Конфуція, який був не лише визнаним муд­рецем, але й безпосереднім учасником політичного життя (навіть обіймав посаду міністра юстиції у герцога Лу), державна влада є відлунням вічних законів неба, носієм яких є правитель. Тому головним принципом полі­тичної та моральної поведінки є слідування «належному»: «... государ має бути государем, міністр — міністром, батько — батьком, син — сином».

Дата добавления: 2015-05-23