Сукупний суспільний продукт

Тема 11: Суспільний продукт та його форми

Етапи і терміни перехідного періоду

Моделі перехідної економіки

Виділяють три моделі перехідної економіки:

1) Модель “ринкового соціалізму”, яка застосовувалася свого часу в Югославії Угорщині, зараз успішно використовується в Китаї та В’єтнамі;

2) Модель “оксамитової революції” у Чехії та Словаччині;

3) Модель “шокової терапії” у Польщі, країнах СНД.

Якщо перша модель характеризувалася поступовістю перетворень, провідною роллю державного керівництва та управління усіма процесами, то модель “шокової терапії” – намаганням швидко зруйнувати стару командну систему і запропонувати ринкові відносини. Модель “оксамитової революції” характеризувалася не тільки поступовістю трансформації, а й м’яким переходом від централізованого регулювання до ринкового механізму.

В умовах “ринкового соціалізму” переважає власність держави, яка поєднується з дрібною приватною власністю. При пристосуванні моделі “шовкової терапії” здійснюється прискорена корпоратизація державної власності, причому нерідко передаванням її в руки колишньої влади. Моделі “оксамитової революції” властива значно ширша активність населення у перетворенні відносин власності (ваучерна приватизація у Чехії). Застосування моделей “ринкового соціалізму” і “оксамитової революції” приносить позитивні наслідки. Застосування моделі “шокової терапії” призводить до глибокої економічної кризи – спаду виробництва, гіперінфляції, зубожіння народу.

Перехідний період передбачає три етапи свого розвитку.

Перший, найкоротший пов’язаний з виходом з економічної кризи, подоланням спаду виробництва, стабілізацією економіки, забезпеченням економічного зростання.

Другий етап – передбачає роздержавлення, приватизацію та демонополізацію економіки. На завершення цих процесів потрібно кілька років.

Третій етап – передбачає структурну перебудову економіки на основі переходу до нового технологічного способу виробництва. Цей етап зароджується у першому і другому етапах і для свого здійснення потребує не менше двох трьох десятиліть. Адже це надзвичайно складний процес, який дуже дорого коштує.

План

1. Сукупний суспільний продукт

2. Система національних рахунків та її характеристика

3. Методи розрахунку ВВП за витратами та доходами

4. Національне багатство

Впродовж багатьох десятиліть у деяких країнах використовувався як один з найбільш узагальнюючих показників сукупний суспільний продукт. Його визначали як суму валової продукції всіх галузей матеріального виробництва. ССП поділявся на продукцію 1 і 2 підрозділів: засоби виробництва і предмети споживання.

У вартісному відношенні він складався з вартості спожитих засобів виробництва (фонд відшкодування) та заново створеної вартості – національного доходу.

ССП = Фв + НД

ССП мав 2 недоліки:

1) повторно враховував спожиті предмети праці

2) враховував результати лише у сфері матеріального виробництва.

Це і призвело до ССП заміни на Систему національних рахунків (СНР), яка вже застосовується більше як у 100 країнах.

Дата добавления: 2015-05-23