Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 8. Глобалізація світу і національні інтереси. Світові суспільно-політичні доктрини 2 страница




Агітація - (лат. а§іІаІіоп - приведення в рух, спонукання) - поширення полі­тичних ідей та гасел з метою впливу на суспільну свідомість і на­строї народних мас, спонукання їх до цілеспрямованої активності, політичних дій; один із поширених засобів політичної боротьби.

Агресія - (лат. ১ге55Іоп - напад) - несумісне зі Статутом ООН пряме чи опосе­редковане застосування сили однією державою (чи групою держав) про­ти іншої, яке має на меті захоплення території, скасування або обмежен­ня державної незалежності, насильницьке підкорення її населення.

Адаптація соціально-політична - (лат. асіаріаііоп - пристосовувати) - процес активного пристосування соціальних і політичних суб'єктів до змін у соціально-політичному середовищі.

Адміністрація - (лат. асітіпізігаііоп - управління, керівництво) - сукупність розпорядчих органів державного управління, виконавчої влади (уряд, відомчі установи, виконавчі комітети, апарат президента, губернато­ра тощо), діяльність яких визначена законом чи конституцією країни.

Анархізм - (грец. апагсЬіа - безвладдя) - ідейно-теоретична й суспільно-політична теорія, в основу якої покладено заперечення інституціона-льного, насамперед державного, управління суспільством.

Апатриди - (грец. а - заперечення і раїгіз - батьківщина) - особи, які не ма­ють громадянства й підданства жодної держави, проте мусять до­тримуватися законів тієї країни, в якій вони зараз перебувають. А., як правило, позбавлені виборчих прав.

Аристократія - (грец. агізюкгаїіа- влада найкращих, найзнатніших) - форма правління, за якої державна влада належить привілейованій меншос­ті; вищий, привілейований стан (група) певного суспільства, що во­лодіє особливими правами чи можливостями.

Біженці - особи, які залишили країну, в якій вони постійно проживали (були громадянами), внаслідок переслідувань, військових дій чи інших надзвичайних обставин.

Більшість - кількісне переважання прихильників якоїсь ідеї чи рішення над їхніми противниками. Розрізняють Б. відносну - хоча б на один го­лос більше від суперника чи альтернативної пропозиції; абсолютну -коли на користь якогось рішення віддали свої голоси 50% голосую­чих, плюс ще хоча б один; кваліфіковану (конституційну), яка може дорівнювати двом третинам або навіть трьом чвертям усього складу тих, хто приймає рішення або здійснює обрання.

Біпатриди - (грец. Ьі - два і раїгіз - батьківщина) - особи, які одночасно мають громадянство двох або більше держав.

Біхевіоризм - (лат. ЬеЬауіоиг - поведінка) - психологічний напрям у політо­логії та соціології, що орієнтує на вивчення проблем політики і полі­тичних відносин крізь призму соціально-психолого-біологічної пове­дінки особи і груп, як сукупності різноманітних реалій на вплив ото­чуючого середовища.

Бюрократія - (франц. Ьигеаисгаїіе, букв. - панування канцелярії, від Ьигеаи -бюро, канцелярія; та грец. кгаюз - влада) - вищий, привілейований прошарок чиновників-адміністраторів у державі; ієрархічно органі­зована система управління державою чи суспільством з допомогою особливого апарату, наділеного специфічними функціями та приві­леями.

Вето - (лат. уєю - я забороняю) - передбачений конституціями деяких країн акт, завдяки якому глава держави або верхня палата парламенту мо­жуть призупинити впровадження законів або рішень, прийнятих пар­ламентом чи його нижньою палатою

Вибори - процедура обрання або висунення певних осіб способом відкрито­го чи закритого (таємного) голосування; найбільш поширений меха­нізм створення органів та інститутів влади.

Виборча система змішана - (грец. зузіета - утворення) - такий порядок ви­значення результатів голосування, у якому поєднані елементи мажо­ритарної та пропорційної систем.

Виборча система мажоритарна - (лат. пгаіог - більший) - такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, коли обра­ним вважається кандидат (або список кандидатів), який отримав бі­льшість голосів у виборчому окрузі.

Виборча система пропорційна - такий порядок організації виборів і визна­чення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між парті­ями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, прово­диться згідно з кількістю отриманих партією голосів.

Відокремлення - форма реалізації права на самовизначення, яка передбачає вихід нації зі складу багатонаціонального утворення під впливом во­левиявлення народу.

Відповідальність політична - різновид соціальної відповідальності, що означає морально-психологічну настанову суб'єктів політики, засно­вану на глибокому розумінні сенсу й наслідків політичної діяльності.

Віче - народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі. Існувала поряд із владою князя і була безпосереднім продов­женням родоплемінних порядків, коли всі члени роду брали участь у вирішенні спільних справ.

Влада - здатність і можливість на основі юридичного (виборчого) права роз­поряджатися ким-небудь або чим-небудь, а також чинити вирішаль­ний вплив на долю, поведінку та діяльність більшості людей за до­помогою різноманітних засобів (права, авторитету, волі, примусу тощо); політичне панування над людьми; система державних органів; особи, органи, наділені широкими владно-державними та адміністра­тивними повноваженнями у суспільстві.

Влада виконавча - одна з трьох гілок державної влади, яка організовує та спрямовує внутрішню й зовнішню діяльність держави, забезпечує

здійснення втіленої в законах волі суспільства, охорону прав і свобод людини.

Влада державна - вища форма політичної влади, що спирається на спеціа­льний управлінсько-владний апарат і володіє монопольним правом на видання законів, інших розпоряджень і актів, обов'язкових для всього населення.

Влада законодавча - одна з трьох гілок влади, сутність якої полягає у здат­ності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і по­ведінку людей та їх об'єднань за допомогою законів, правових актів, рішень, що їх приймають представницькі органи влади.

Влада політична - здатність і можливість здійснювати визначальний вплив на діяльність, поведінку людей та їх об'єднань за допомогою волі, ав­торитету, права, насильства; організаційно-управлінський та регуля­тивно-контрольний механізм здійснення політики.

Влада судова - одна з трьох гілок державної влади; необхідна умова реалі­зації принципу поділу влади, покликана запобігати можливості змо­ви чи протистояння двох інших гілок влади (законодавчої та вико­навчої), створювати перепони, щоб унеможливити виникнення дик­татури.

Вождізм - владні відносини, засновані на поділі групи (організації) на керів­ників і підлеглих, на особистій відданості політичному лідеру, вож­дю. В. переважно властивий для тоталітарних і авторитарних режи­мів.

Возз'єднання - форма реалізації права на самовизначення, яка передбачає об'єднання народів (націй).

Волюнтаризм - (лат. уоіипіагіиз - залежний від волі) - позиція суб'єкта полі­тики, згідно з якою головним чинником досягнення поставленої мети є воля, особисті устремління й політичні наміри.

Геноцид - (грец. §епоз - рід і саесіеге - вбиваю) - здійснювані владою масові переслідування, гоніння і навіть знищення певної національної, етні­чної, расової, соціальної, культурної, релігійної спільноти.

Геополітика - (грец. §е - земля і роїіііке - політика) - політологічна.конце­пція, що вбачає в політиці якоїсь держави визначальну роль геогра­фічних чинників (просторове розташування країни, клімат, розмір території, кількість населення, наявність природних ресурсів та ін.).

Герб державний - (нім. егЬе - спадщина) - відмінний знак держави, офіцій­но прийнята емблема, виконана за законами геральдики й зображу­вана на прапорах, монетах, печатках, офіційних паперах тощо.

Геронтократія - (грец. £егоп - старий і кгаіоз - влада) - правляча політична й управлінська еліта, яка складається з людей похилого віку.

Гімн державний - (грец. путпоз — урочиста пісня) - урочиста пісня, офі­ційно визначена як символ державної єдності.

Глава держави - державна посада, інституція, якій належить чільне місце в системі органів державної влади, яка уособлює єдність нації, симво­лізує державу, покликана гарантувати її цілісність, бути чинником гармонійної та ефективної взаємодії «гілок» державної влади між со­бою. Глава уряду - керівник виконавчої влади в державі (прем'єр-міністр, канцлер, голова ради міністрів тощо), чільна фігура в систе­мі державного врядування, громадського адміністрування.

Гласність - один з найважливіших принципів демократизму, який полягає у невід'ємному праві кожного громадянина на отримання повної й ві­рогідної інформації з будь-якого питання громадського життя, що не становить державної чи військової таємниці.

Глобалізм - (франц. §1оЬа1 - загальний, всесвітній) - політична практика, зо­рієнтована на розв'язання локальних суспільних проблем з урахуван­ням їхнього взаємозв'язку з проблемами зовнішніми, більш загаль­ними, з передбаченням їх наслідків для світових процесів.

Голосування - безпосередній акт волевиявлення громадян під час виборів. Складається з ідентифікації (засвідчення особи) виборця, отримання бюлетеня і власне голосування.

Громадська думка - відображення ставлення народу (в цілому або окремих спільнот) до влади, діяльності, політики.

Громадські об'єднання - об'єднання, створені з метою реалізації та захисту громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних

прав, інтересів людини, які сприяють розвитку творчої активності й самостійності громадян, їх участі в управлінні державними та гро­мадськими справами.

Громадянське суспільство -суспільство громадян із високим рівнем еко­номічних, соціальних, політичних, культурних і моральних рис, яке спільно з державою утворює розвинуті правові відносини; суспільст­во рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємо­діє з нею заради спільного блага.

Громадянськість -світоглядно-психологічний стан людини, що характери­зується відчуттям себе громадянином конкретної держави, лояльним ставленням до її інституцій та законів, почуттям власної гідності у стосунках з представниками держави, знанням і поважанням прав людини, чеснот громадянського суспільства, готовністю і вмінням домагатися дотримання власних прав, вимагати від держави вико­нання її функцій, відповідальним ставленням до своїх обов'язків пе­ред державою, патріотизмом.

Група тиску - (прованс. §гор - вузол, £гораг - зв'язувати) -суспільно-політичне об'єднання, яке прагне задоволення власних інтересів че­рез вплив на державну владу або політичні партії. Від партії Г. т. від­різняється, тим, що вона безпосередньо не бореться за владу, не бере участі в керівництві та управлінні державою.

Дезінформація - (франц. сіез - заперечення та іпГоппаІіоп - повідомлення) -завідомо неправильна, неправдива інформація.

Декларація - (лат. сіекіаго - заявляю, оповіщаю) -офіційне проголошення державою, політичною партією, міжнародними, міждержавними ор­ганізаціями головних принципів їхньої діяльності, програмних пози­цій, повідомлення про суттєву, принципову зміну в їхньому статусі.

Делегат - (лат. о!е1е§аш5 - посланець) -обраний або призначений представ­ник спільноти, громадсько-політичної організації, наділений повно­важеннями приймати авторитетні рішення, здійснювати, репрезенту­вати й захищати їхні інтереси на переговорах, нарадах, з'їздах тощо.

Демагогія - (грец. дета£0£Іа, від сіетоз - народ і а§о - веду) -форма свідо­мого введення в оману широких мас, спекуляція на реальних труд­нощах і проблемах, потребах і сподіваннях людей з метою досягнен­ня політичного успіху.

Демократія -форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунту­ється на визнанні народу джерелом влади.

Демократія представницька -порядок розгляду і вирішення державних і громадських питань повноважними представниками населення (ви­борними або призначеними).

Депортація - (лат. дерогіаііоп - вигнання, вислання) -примусове виселення з місця постійного проживання, навіть вигнання за межі держави, особи чи групи осіб, частини населення, визнаних правлячим режи­мом як соціально небезпечні.

Депутат - (лат. сіериіашз - визначений, посланий) -особа, уповноважена ко­лективом для виконання якихось відповідальних завдань, доручень, виступів від його імені, для репрезентування й відстоювання його ін­тересів.

Держава -форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємопов'язаних установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу.

Держава демократична -тип держави, в якій народ є джерелом влади, де державні демократичні соціально-політичні інститути та демократи­чний тип політичної культури, які забезпечують органічне поєднання участі народу у вирішенні загальнодержавних справ із широкими громадянськими правами і свободами.

Держава правова -тип держави, основними ознаками якої є верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність гро­мадянина й держави.

Держава соціальна -держава, що прагне до забезпечення кожному грома­дянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, а в ідеалі — приблизно однакових життє­вих шансів та можливостей для самореалізації особистості.

Державний устрій - спосіб організації адміністративно-територіальної, на­ціонально-територіальної єдності держави, особливості відносин між її складовими.

Деспотизм - (грец. сіезрої - володар, самодержець) - система державного устрою, необмежена монархія, яка характеризується абсолютним свавіллям влади та безправ'ям підданих; самовладдя, жорстоке при­душення волевиявлення народу.

Децентралізація - (лат. де... - заперечення сепігаїіз - серединний) - управ­лінська політична система, покликана здійснювати владно значущі практичні рішення, що географічно чи організаційно перебувають поза межами безпосереднього впливу центральної влади; політичний процес, що передбачає делегування центральним урядом певних по­вноважень на місцевий рівень з метою оптимізації практичного ви­рішення питань загальнонаціональної ваги, а також втілення в життя специфічних регіонально-локальних програм.

Диктатура - (лат. сіісіашга - необмежена влада) - нічим не обмежена влада особи, класу чи іншої соціальної групи в державі, регіоні, що спира­ється на силу, а також відповідний політичний режим (скажімо, Д. пролетаріату); тимчасовий авторитарний режим, що вводиться на строк дії надзвичайних обставин для вжиття рішучих заходів, спря­мованих на виведення країни з кризового стану (приміром, Д. гене­рала Піночета в Чилі).

Дисиденти - (лат. сііззісіепіз, сііззісіепиз - незгідний, від сііззісіеге - не пого­джуватися, розходитися) - інакомислячі особи, які виступають проти існуючого державного (політичного) ладу певної країни, протистоять офіційній ідеології та політиці.

Дискредитація - (франц. сіізкгешЧег - підривати довіру) - умисне зганьблен­ня чийогось імені, підрив довіри, приниження чиєїсь честі, гідності, авторитету. У політиці вживається як один із засобів боротьби з по­літичними супротивниками заради досягнення успіху в передвибор­чих змаганнях.

Дискримінація - (лат. шзсгітіпаїіоп - розрізнення, розділення) - свідоме об­меження свободи діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їхніх конституційних та інших прав і свобод.

Діаспора - (грец. шазрога - розсіяння) - розселення по різних країнах наро­ду, вигнаного обставинами, завойовниками або й власною владою за межі батьківщини; сукупність вихідців з якоїсь країни та їхніх наща­дків, які проживають за її межами.

Догматизм - (грец. сІО£та - вчення, усталена думна) - однобічне, некритичне, схематичне мислення, що спирається на догми, на застиглі й незмінні формули, без урахування реальних умов, потреб життя і практики.

Доктрина - (лат. сіосігіпа - вчення) - систематизоване філософське, політич­не чи ідеологічне учення, сукупність принципів, концепцій.

Егалітаризм - (франц. е^аіке - рівність) - теорія, що обстоює пріоритет рів­ності як принцип організації суспільства.

Екстремізм - (лат. ехігегтшз - крайній) - в ідеології й політиці схильність до крайніх поглядів і способів досягнення певних цілей. Екстремісти виступають проти існуючих громадських структур та інститутів, на­магаючись підірвати їхню стабільність, розхитати й ліквідувати їх силою заради своїх групових цілей.

Електорат - (лат. еіесюг - виборець) - громадяни, які мають право голосу для участі в політичних виборах. Рішення й настрої Е. визначають склад виборних органів влади, впливають на позиції політичних лі­дерів і партій.

Еміграція - (лат. еті§гаІіоп - виселення, переселення) - переселення з бать­ківщини в іншу країну, а також тривале перебування громадян за межами батьківщини внаслідок такого переселення.

Етатизм - (франц. еіаі - держава) - поширення активності та впливу держа­ви на соціально-політичне життя із застосуванням централізації, бю­рократизації та концентрації політичної влади.

Етнонаціональні відносини - відносини між суб'єктами національно-етнічного розвитку - націями, народностями, національними група­ми та їх державними утвореннями.

ляє сукупність прийомів, технологій і засобів формування в суспіль­ній свідомості відповідних образів реальних суб'єктів політики.

Імперія - (лат. ітрегіит - влада, панування) - велика держава, що склада­ється з метрополії та підпорядкованих центральній владі держав, на­родів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичних, еко­номічних, соціальних та культурних взаємозв'язків. Імперії виника­ють внаслідок загарбання територій, колонізації, експансії, інших форм розширення впливу наддержави.

Імпічмент - (англ. ітреасНтепІ - звинувачення) - особливий порядок і вста­новлена законом процедура притягнення до відповідальності за грубі порушення закону вищих посадових осіб до завершення терміну одержаних ними внаслідок виборів повноважень.

Інавгурація - (лат. іпаи§иго - присвячую) - урочиста церемонія вступу на посаду глави держави. Процедура І. передбачає публічне виголо­шення новим главою держави клятви та програмної промови.

Інженерія виборча - (лат. іп§епіит - уроджені здібності, дотепність, талант, геній) - пристосування виборчих процедур до реалізації інтересів правлячої та політичної еліт щодо завоювання і збереження влади в державі (регіоні, місті тощо).

Інтернування - (франц. іпіегпег - оселяти) - вмотивоване затримання одні­єю державою громадян іншої держави, що перебувають на її тери­торії, обмеження права їхнього пересування й деяких інших прав.

Істеблішмент - (англ. езІаЬПзптепІ - установа) - правляча еліта, керівні ко­ла якоїсь країни.

Кворум - (лат. циошт ргаезепиа зиГПсії) - чиєї присутності достатньо) -встановлена правилами процедури, регламентом якогось органу чи установи найменша кількість учасників зборів, засідань керівних та представницьких органів, конференцій, з'їздів тощо, необхідна й до­статня для того, щоб почати роботу форуму, колективного органу або прийняти правомочне рішення на ньому.

Етнос - (грец. еіппоз - народ) - стійка сукупність людей, яка належить до певного народу, проживає на території чи в складі іншого народу і зберігає свою культуру, побут, мовні та психологічні особливості.

Заколот - таємна змова вузького кола осіб з метою здійснити збройне пова­лення існуючої влади або примусити її прийняти потрібне рішення.

Закон - нормативно-правовий акт, що приймається з ключових питань сус­пільного, державного життя і має вищу юридичну силу.

Засоби масової інформації - (франц. іпГоптю - надаю форму, створюю уяв­лення про щось, зображаю) - періодичні друковані видання та інші форми розповсюдження інформації, спрямовані на охоплення необ­меженого кола осіб, соціальних груп, держав з метою оперативного інформування їх про події і явища у світі, конкретній країні, певному регіоні, зорієнтовані на виконання специфічних функцій (контролю, спостереження, соціалізації, розвитку культури населення та ін.).

Ідеал - (грец. ісіеа - ідея, поняття, уявлення) - зразок, вища кінцева мета пе­вних прагнень діяльності.

Ідентичність - (лат. ісіепііїїсо - ототожнення) - усвідомлення особистістю своєї приналежності до певної групи, свого статусу, ролі.

Ідеологія - (фец. ідеа - поняття і 1о§о - вчення) - система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відо­бражає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрій людей, класів, націй, суспільства, політичних партій, громадських рухів та інших суб'єктів політики.

Іміджологія - наука, що вивчає проблеми формування й створення в суспі­льній свідомості образів суспільних інститутів (держави, політичних партій, організацій, установ) та окремих політичних лідерів, вироб-

Компроміс - (лат. сотргогпіззит - угода, згода) - згода, порозуміння з полі­тичним противником, досягнуті шляхом взаємних поступок.

Консенсус - (лат. сопзепзиз - згода, одностайність) - згода між суб'єктами політики з певних питань на основі базових цінностей і норм, спіль­них для всіх основних соціальних та політичних груп суспільства; прийняття рішень без голосування за виявленням всезагальної згоди.

Консерватизм - (лат. сопзегуаге - зберігати, охороняти) - політична ідеоло­гія і практика суспільно-політичного життя, зорієнтована на збере­ження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традицій­них цінностей і морально-правових засад.

Конституціоналізм - теорія і практика обмеження всевладдя держави з до­помогою права, основні норми якого відображено в конституції.

Конституція - (лат. сопзіішііоп - устрій, установлення) - основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, порядок утворення, принципи організації та діяльності державних органів, виборчу систему, основні права та обов'язки громадян.

Конфедерація - (лат. сопГесІегаїіоп - спілка, об'єднання) - союз суверенних держав, які зберігають незалежність і об'єднані для досягнення пев­них спільних цілей (переважно зовнішньополітичних, воєнних), для координації своїх дій.

Конформізм - (лат. сопГогтіз - подібний, відповідний) - пристосовництво, пасивне, беззаперечне прийняття існуючих порядків, пануючих ідей і цінностей, стандартів поведінки, норм, правил, безумовне схиляння перед авторитетами, до компромісу з власною совістю.

Конфлікт - (лат. сопПісШз - зіткнення) - гостре зіткнення інтересів двох або більше груп з метою реалізації для кожної із сторін-учасниць певних соціально-політичних інтересів, коли реалізація інтересів кожної із сторін може опинитися під загрозою.

Корупція - (лат. соггирііоп - підкуп, занепад) - підкупність, продажність, хабарництво державних посадових осіб, політичних і громадських діячів, урядовців та високопоставлених чиновників.

Культ особи - (лат. сикиз - шанування, поклоніння) - єдиновладдя тоталіта­рного типу, часто релігійного характеру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння «божеству».

Легітимність - (лат. Іе^ііітиз - законний, правомірний) - здатність політич­ного режиму досягати суспільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, винесених ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади.

Лібералізм - (лат. НЬегаІіз - вільний) - політична та ідеологічна течія, що об'єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємниц­тва та демократичних свобод і обмежує сфери діяльності держави.

Лобізм - (англ. ІоЬЬу - кулуари) - діяльність соціальних груп, які обстоюють свої особливі політичні інтереси; групи тиску на органи законодавчої та виконавчої влади.

Макіавеллізм — різновид політичної поведінки, що виправдовує будь-які засоби (в тому числі й віроломні, жорстокі) заради досягнення поста­вленої мети. Термін пов'язаний з ім'ям італійського політичного дія­ча й мислителя Н. Макіавеллі.

Менталітет - (франц. гпепіаіііе - склад розуму, світосприйняття) - своєрід­ний стан, рівень розвитку і спрямованості індивідуальної та групової свідомості, здатність до засвоєння норм, принципів, життєвих орієн­тацій, суспільних цінностей та адаптації до умов соціального середо­вища, можливостей впливу на нього, відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь.

Міжнародні відносини - сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних та інших зв'язків між державами й систе­мами держав, між головними соціальними, економічними, політич­ними силами, організаціями й громадськими рухами, які діють на світовій арені.

Міжнародні організації- об'єднання держав, національних громадських ор­ганізацій та індивідуальних членів з метою вирішення питань регіо­нального або глобального характеру, відвернення та врегулювання воєнних конфліктів.

Монархія - (грец. топагсЬіа - єдиновладдя) - форма правління, за якої вер­ховна влада формально (повністю або частково) зосереджена в руках однієї особи - глави держави - спадкоємного монарха.

Народ - біологічна єдність, група, поєднана кровними, біологічними зв'яз­ками.

Національна безпека — державна політика, спрямована на створення внут­рішніх і зовнішніх умов, сприятливих для збереження чи зміцнення життєво важливих національних цінностей; стан, що забезпечує за­хищеність інтересів народу й держави, суспільства та його громадян.

Національна політика - науково обґрунтована система заходів, спрямована на реалізацію національних інтересів, розв'язання суперечностей у сфері етнонаціональних відносин.

Національні інтереси - інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільст­ва, що реалізуються через політичну систему відповідної держави як компроміс у поєднанні запитів кожної людини і суспільства загалом.

Національне питання - сукупність політичних, економічних, правових, куль­турницьких, освітніх та інших проблем, що проявляються у процесі внутрішнього та міждержавного спілкування націй, народностей.

Нація - (лат. паїіо - народ) - політично, державно організований народ.

Номенклатура - (від лат. потеп - імена) - коло посадових осіб, призначення та затвердження яких відноситься до компетенції вищестоящих ор­ганів.

Неоконсерватизм - (грец. пеоз - новий і лат. сопзегуаге - зберігати) - сучас­на політична течія, що пристосовує традиційні цінності консервати­зму до реалій постіндустріального суспільства і визначає урядову політику та політичний курс багатьох провідних країн світу наприкі­нці XX ст. («рейганоміка», «тетчеризм»).

Неолібералізм - (грец. пеоз - новий і лат. ІіЬегаїіз - вільний) - сучасна полі­тична течія, різновид традиційної ліберальної ідеології та політики, що сформувався як відображення трансформації буржуазного суспі­льства від вільного підприємництва до державно-монополістичного регулювання економіки, інституалізаціі нових форм державного втручання в суспільне життя; «етатиський» різновид лібералізму зі збереженням принципу демократії, вільної конкуренції, приватного підприємництва.

Неофашизм - (грец. пеоз - новий, Газсіо - пучок, в'язка) - різноманітні варі­анти відтворення елементів ідеології і політичної практики фашизму, соціальну базу яких становлять маргінальні верстви населення.

Олігархія - (грец. оІі^агсЬіа - влада не багатьох) - політичне та економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група. Термін було запроваджено Платоном і Аристотелем у V - IV ст. до н. є. для позначення однієї з найгірших, на їхню дум­ку, форм правління, коли «владарюють багаті, а бідні не беруть учас­ті у правлінні». Розрізняють О. аристократичну і фінансову.

Опозиція - (лат. оррозііїоп - протиставлення) - протидія, опір певній полі­тиці, політичній лінії, політичній дії; організація, партія, група, осо­ба, ясі виступають проти панівної думки, уряду, системи влади, кон­ституції, політичної системи в цілому,




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 376; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.066 сек.