Мистецтво Росії XX століття

МИСТЕЦТВО ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН XX СТОЛІТТЯ

МИСТЕЦТВО КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

Європейський стиль модерн та його представники. Особливості розвитку західноєвропейського мистецтва та культури початку XX ст. Мистецтво модернізму, джерела його зародження та розвитку, нові мистецькі напрямки та угрупування. Шляхи розвитку західноєвропейської архітектури. Конструктивізм та функціоналізм в містобудуванні.

Особливості розвитку західноєвропейського мистецтва у XX ст., загальна характеристика його видів та періодизація. Мистецтво модернізму. Нові мистецькі напрямки та угрупування – фовізм, експресіонізм, кубізм, сюрреалізм. Західноєвропейська архітектура. Конструктивно-художні пошуки Г. Ейфеля (1832–1923). Творчість Лє Корбюз'є (1887–1965). Мистецтво Франції. Творчість А. Фужерона (н. 1913), Ф. Лєже (1881–1955), Б. Бюффе (н. 1928), характерні риси живописного мистецтва. Скульптура. твори Е. Бурделя (1861–1929), А. Майоля (1861–1944).

Мистецтво Італії. Живопис Р. Гуттузо (1911–1987), скульптура Д. Манцу (1908–1991). Неореалізм у мистецтві XX ст. Німеччина, розвиток традицій реалізму (К. Кольвіц, 1867–1945). Мистецтво післявоєнної доби. Нова хвиля модернізму.

Абстрактне мистецтво, нові стилістичні напрямки (поп-арт, боді-арт та ін.). Г. Юкер (н. 1930), С. Далі (1904–1989). Сучасне мистецтво Франції, Англії, Німеччини, Фінляндії.

Історичний і побутовий живопис. Стара Москва в зображенні А. Васнецова. Ф. Рубо (1856–1928), його панорами «Оборона Севастополя», «Бородінська битва» і розвиток батального живопису на початку XX ст.

А. Рябушкін (1861–1904). Побутовий характер його історичного живопису.

М. Врубель (1858–1910).

М. Нєстєров (1862–1942).

М. Реріх (1874–1947).

Об'єднання художників «Мир искусства». Журнал під цим найменуванням. Культ минулого. Еклектизм і естетизм, стилізація як основний художній прийом. Різні напрямки в межах групи «Мир искусства». О. Бенуа, М. Добужинський, К. Сомів, Є. Лансере, І. Білібін, Б. Кустодіеєв і ін. Розквіт графіки. Культура художнього оформлення книги. Діяльність художників об'єднання «Мир искусства» як театральних декораторів. О. Головін (1865–1930).

Скульптура. Творчість П. Трубецького, О. Голубкіної. Риси реалізму й модернізму в їхніх творах.

Пейзажний живопис. К. Коровин (1861–1939). Пейзажі Криму. Імпресіонізм у пейзажі й натюрморті.

І. Грабарь (1871–1960). Його пейзажі й натюрморти. Діяльність І. Грабаря як одного з основоположників наукової історії російського мистецтва.

Об'єднання «Блакитна роза», «Бубновий валет», «Ослиний хвіст» і ін. Кубізм. Футуризм.

Супрематизм К. Малевича.

Абстрактне мистецтво В. Кандінського.

Мистецтво радянського періоду. Провідне значення агітаційно-масового мистецтва в період громадянської війни. «Вікна сатири РОСТУ». Живопис. Змагання творчих груп і напрямків.

І. Бродський (1884–1939). Значення діяльності І. Бродського в становленні радянської тематичної картини.

М. Греков (1882–1934) Тема героїки громадянської війни в його творчості.

К. Петров-Водкін.

Побутовий живопис. Картини «Засідання сільського осередку» Є. Чєпцова, «Радянський суд» і «Вузлова залізнична станція в 1919 році» Б. Иогансона, «Днепрострой» К. Трохименко, «Рабфаковцы» С. Прохорова.

Портретний живопис. Портретисти старшого покоління: С. Малютін («Портрет Д. Фурманова»), В. Мєшков («Портрет В. Менжінського»).

Пейзажний живопис і натюрморт. Зародження радянського індустріального пейзажу. Б. Яковлев («Транспорт налагоджується»). Роботи О. Шовкуненко (Україна), Ф. Терлємєзяна (Вірменія).

Скульптура. Нові завдання, висунуті перед скульптурою у зв'язку з відновленням і реконструкцією народного господарства.

Книжкова графіка Є. Лансере, Д. Кардовського, Б. Кустодієва, В. Фаворського, О. Кравченко.

Ліквідація художніх угруповань. Створення творчих союзів.

Життя радянського народу в творах А. Пластова («Колгоспне свято»), С. Герасімова («Свято в колгоспі»), О. Дейнеки («Майбутні льотчики»), Ю. Пімєнова («Нова Москва») і ін.

Розвиток портрета. Образи передових представників радянської інтелігенції в творах М. Нестерова. Портретні роботи П. Корина, І. Грабаря, О. Герасимова, В. Яковлева.

Пейзажний живопис. М. Кримов, В. Бакшеєв, В. Бялиницький-Біруля, А. Рилов, К. Юон, Г. Светліцький, В. Попов.

Скульптура. В. Мухіна (1889–1953). Шукання монументального образа. «Робітник і колгоспниця» – видатний витвір соціалістичного реалізму. Мухіна як портретист.

Графіка. Кукринікси (М. Купріянов, П. Крилов, М. Соколов). Своєрідність їхньої колективної творчості. Робота над політичною карикатурою. Ілюстрації до роману О. Горького «Життя Кліма Самгіна».

Плакат у роки Великої Вітчизняної війни як самий масовий вид мистецтва. Героїчні й сатиричні типи плакатів. «Вікна ТАСС» – різновид політичного плаката.

Образи героїв війни. Героїзм, духовне багатство людини в творах О. Герасимова («Портрет найстарших художників», «Портрет генерала А. Єременко»), П. Котова («Портрет академіка М. Бурденко»), В. Яковлева («Портрет генерала І. Панфілова» і ін.).

Військовий пейзаж. «Окраїна Москви. Листопад 1941 року» О. Дейнеки, «Фронтова дорога» Ю. Пімєнова, «Ленінградське шосе» Г. Ніського, «Парад на Червоній площі 7 листопада 1941 р.» К. Юона, «Салют перемоги» картини Б. Іогансона.

Історичний живопис. Її патріотична роль у роки війни. «Олександр Невський» П. Коріна, «Двобій Пєрєсвєта із Чулубєєм».

Скульптура. Розвиток монументальної й станкової скульптури в роки війни.

Живопис. Розвиток побутового живопису в післявоєнний період. Творі О. Лактіонова («Листі із фронту»), Ф. Рєшетнікова («Прибув на канікули!»,«Знову двійка»), Т. Яблонської («Хліб», «Весна»), А. Мильнікова («На мирних полях»), С. Григор'єва («Воротар», «Прийом до комсомолу», «Повернувся»), В. Костецького («Повернення»), О. Зардаряна («Будівельники підземного Сєвангеса») і ін.

Портретні роботи Д. Свєшникова, М. Божія й ін. «Портрет композитора Кара Караєва» Т. Салахова, «Плавильник Ф. Безкутів» І. Срібного й ін.

Пейзажний живопис. Г. Ніський, М. Ромадін, В. Мєшков, О. Грицай, М. Сарьян, С. Герасимов, І. Бокшай і ін.

Графіка. Творчість В. Фаворського (1886–1964). Ілюстрації до «Слова о полку Ігореві», «Борисові Годунову» і «Маленьким трагедіям» О. Пушкіна.

Дата добавления: 2015-05-23