Загальновійськові засоби індивідуального захисту

2.1.1. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувального типу

Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувального типу призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя людини від потрапляння отруйних, радіоактивних речовин і біологічних засобів. Захист органів дихання ґрунтується на очищенні атмосферного повітря від шкідливих домішок, які є у ньому. Шкідливі домішки характеризуються різними фізико-хімічними властивостями і можуть існувати у різному агрегатному стані, однак у повітрі вони завжди знаходяться тільки у вигляді парів (газів) або аерозолю (дим, туман, пил). Тому очищення повітря з усім різноманіттям шкідливих домішок зводиться до його очищення від парів і аерозолів. У першому випадку використовується широко відомий принцип сорбції парів, а у другому – принцип фільтрування аерозолів.

Для протікання фізичної адсорбції використовуються мікропористі адсорбенти. У засобах захисту найбільше застосування як адсорбент знайшло активоване вугілля.

За рахунок фізичної адсорбції надійно поглинаються пари іприту та вся група фосфорорганічних ОР, а речовини легколеткі, до яких варто віднести групу нестійких ОР, поглинаються недостатньо. Тому захист від них не може бути забезпечений тільки у результаті використання адсорбційного принципу. Недостатню адсорбційну здатність доводиться доповнювати за рахунок інших принципів поглинання – хемосорбції і каталітичної сорбції. Для цього на активоване вугілля наносяться спеціальні хімічні сполуки, що одержали назву хемосорбційних і каталітичних добавок. Активоване вугілля з нанесеними добавками прийнято називати вугіллям-каталізатором, а вугілля-каталізатор, яким заповнена протигазна коробка – шихтою.

Очищення від аерозолів повітря, яке вдихується, здійснюється через волокнисті фільтрувальні матеріали, що одержали назву протиаерозольних фільтрів.

До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтрувального типу належать фільтрувальні протигази, респіратори і додаткові патрони.

У респіраторах повітря, яке вдихується, очищується від шкідливих речовин за принципом фільтрування, у додаткових патронах – за принципом сорбції, у фільтрувальних протигазах використовуються усі 4 процеси – фільтрування, фізична адсорбція, хемосорбція і каталітична сорбція.

Загальновійськові фільтрувальні протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей від отруйних речовин (ОР), радіоактивного пилу (РП) та аерозолів біологічних засобів (АБЗ).

Принцип дії фільтрувальних протигазів заснований на ізоляції органів дихання та шкірного покриву обличчя від навколишнього середовища та очищення у фільтрувально-поглинальній системі повітря, що вдихується людиною, від токсичних аерозолів та парів. Протигази не збагачують киснем повітря, що вдихується людиною, тому протигаз можна використовувати в атмосфері, що містить в собі не менш 17 % кисню.

У цілому будь-який фільтрувальний протигаз складається з двох основних частин: фільтрувально-поглинальної системи і лицьової частини, які з’єднані між собою безпосередньо або за допомогою з’єднувальної трубки.

Крім цього, у комплект фільтрувального протигаза(залежно від типу протигаза) можуть входити допоміжні елементи (рис. 2.2):

– протигазна сумка;

– плівки, які не запотівають;

– трикотажний гідрофобний чохол;

– накладні утеплювальні манжети;

– запасні мембрани переговорного пристрою;

– пакет із полімерної плівки (водонепроникний мішок);

– кришка фляги з клапаном тощо.

Фільтрувально-поглинальна система призначена для очищення повітря, що вдихується людиною, від РП, парів ОР, аерозолів біологічних засобів. Очищення повітря від аерозолів здійснюється протиаерозольним фільтром, а від парів – поглинаючим шаром вугілля-сорбенту, на який нанесено каталізатор. У протигазах різних типів фільтрувально-поглинальна система може бути виконана або у вигляді фільтрувально-поглинальної коробки (ФПК), або у вигляді фільтрувально-поглинального елемента (ФПЕ). У деяких випадках ФПС може складатися з ФПК та додаткового патрона.

Лицьова частина (шолом-маска або маска) призначена для захисту обличчя і очей від ОР, РП, АБЗ, підводу до органів дихання очищеного повітря та викиду в атмосферу повітря, що видихується. Вона складається з корпусу, окулярного вузла, клапанної коробки, обтічника і системи, за допомогою якої шолом-маска закріплюється на голові. Шолом-маска (маска) може також бути обладнана підмасочником, обтюратором, переговорним пристроєм, системою для прийому рідини. Лицьові частини виготовляються з гуми сірого або чорного кольору.

Сучасні фільтрувальні протигази, до яких можна віднести протигаз малогабаритний (ПМГ, ПМГ-2), протигаз безкоробковий фільтрувальний (ПБФ), протигаз малогабаритний коробковий (ПМК, ПМК-2), протигаз ракетних військ (ПРВ-У), протигаз фільтрувальний льотний (ПФЛ), мають високі захисні властивості від отруйних речовин, радіоактивного пилу, аерозолів біологічних засобів впродовж тривалого часу.

Під час ведення бойових дій в умовах застосування ЗМУ один і той же протигаз можна застосовувати багаторазово. При цьому перерви у використанні протигазу у зараженій атмосфері не знижують захисні властивості ФПК (ФПС) від ОР.

Нову лицьову частину під час видачі необхідно протерти зовні й усередині чистим ганчір’ям, що змочене водою, а клапани видиху продути та за можливості промити. Лицьову частину, яка вже була в експлуатації, з метою дезінфекції протерти спиртом або 2 %-ним розчином формаліну.

Перевірку правильності підбору лицьової частини і справності протигазу, при одержанні його, а також у процесі використання, проводять зовнішнім оглядом та перевіркою протигазу на герметичність в цілому.

Після огляду комплектуючих частин необхідно провести складання протигазу, для чого зняти з горловини ФПК ковпачок і витягти пробку з отвору у дні. Ковпачок з прокладкою і пробку зберігати в сумці для протигазу.

Для перевірки протигазу на герметичність в цілому необхідно зняти чохол, надіти лицьову частину, закрити отвір у дні коробки пробкою або затулити його долонею (у протигазі ПБФ затулити долонями вузли клапана вдиху) і зробити глибокий вдих. Якщо при цьому повітря під лицьову частину не проходить, то протигаз справний. Остаточну перевірку якості підбору лицьової частини і справності протигазу проводять у наметі (приміщенні) з парами хлорпікрину або аерозолів подразливої дії.

Підбір шолом – масок здійснюють за результатами заміру вертикального обхвату голови, який визначають шляхом вимірювання голови замкненою лінією, що проходить через маківку, щоки і підборіддя (рис. 2.). Результати вимірювань округляють до 0,5 см (табл.1.).

Шолом-маски ШМБ другого росту (укомплектовані на 50% підмасочниками середнього росту і на 50% – великого росту), підбирають в залежності від висоти обличчя (рис. 3.).

Військовослужбовцям, у яких цей показник не перевищує 12,5 см, видають шолом-маски другого росту з підмасочниками середнього росту, решті – з підмасочниками великого росту.

Рис. 2.4. Вимірювання вертикального Рис. 2.5. Вимірювання висоти обхвату голови обличчя.

Таблиця 1.

Підбір лицевої частини протигазів

Лицева частина	Ріст лицевих частин і відповідні їм вертикальні обхвати голови, см
ШМ-41 Му, ШМ-62	63 і менш	63,5 – 65,5	66 – 68	68,5 – 70,5	71 і більш
ШМС	61,5 і менш	62 – 63,5	64 – 67	67,5 і більш	–
ШМГ	–	62,5 – 65,5	66 – 67,5	68 – 69	69,5 і більш
ШМ-66 Му	63 і менш	63,5 – 65,5	66 – 68	68,5 і більш	–
ШМБ	64 – 65,5	66 – 67,5	68 – 69,5	70 – 71,5	72 і більш

Підбір масок протигазів ПМК і ПМК-2 здійснюють величинами вертикального і горизонтального обхвату голови (рис. 2.6).

Останній визначають шляхом вимірювання голови замкнутою лінією, що проходить через лоб, виски і потилицю. Результати вимірювань округлюють до 0,5 см. Сумою двох вимірювань визначають типорозмір (ріст маски і номер упору лямок наголовника з боку кінців) маски у відповідності з зрістовочними інтервалами приведеними в табл. 2.

Рис. 2.6. Вимірювання горизонтального обхвату голови

Таблиця 2.

Підбір масок-протигазів ПМК і ПМК-2 в залежності від суми вертикального і горизонтального обхватів голови

Сума вимірювань, см	Зріст маски	Номер упору лямок наголовника з боку кінців
лобної	височної	щічної
118,5 і менш
119 – 121
121,5 – 123,5
124 – 126
126,5 – 128,5
129 – 131
131,5 і більш

Респіратор Р-2 призначений для захисту органів дихання від радіоактивного і звичайного атмосферного ґрунтового пилу, а також для дій у вторинній хмарі біологічних засобів.

Респіратор Р-2 складається з фільтрувальної напівмаски та наголовника (системи кріплення на голові).

Напівмаска складається з трьох шарів матеріалів, двох клапанів вдиху, одного клапана видиху із захисним екраном, носового затискача.

Наголовникскладаєтьсяз двох еластичних лямок та двох лямок, які не розтягуються.

Принцип дії респіратора полягає в тому, що органи дихання ізолюються від навколишнього середовища напівмаскою, а повітря, яке вдихується, очищується від аерозолів фільтрувальними матеріалами, з якого виготовлено респіратор.

Респіратор не збагачує повітря, яке вдихується, киснем, саме тому його можна використовувати в атмосфері, яка містить не менше 17 % кисню (за об’ємом).

Респіратор не захищає від токсичних газів і парів. Він забезпечує захист органів дихання як в літніх, так і в зимових умовах.

Безперервне перебування в респіраторі може складати до 12 год, і практично не впливає на працездатність та функціональний стан організму військовослужбовців.

Для забезпечення тривалої служби респіратора необхідно оберігати його від механічних пошкоджень. Респіратор не може бути придатний до подальшого використання, якщо: утворилися наскрізні пориви напівмаски та пориви поліетиленової плівки; відсутні клапани вдиху, носовий затискач, лямки наголовника.

Необхідно оберігати респіратор від впливу атмосферних опадів, оскільки його намокання призводить до збільшення опору вдиху і втрати захисних властивостей. Після просушування респіратор можна використовувати для подальшого захисту органів дихання.

Підбір респіратора за ростом проводять в залежності від висоти обличчя (відстань між нижньою точкою підборіддя і переніссям.), (табл.3.) спосіб вимірювання якого показаний на рис. 2.7.

Таблиця 3.

Підбір респіратора за ростом

Висота обличчя, см	10,9 і менш	11-11,9	12 і більш
Ріст респіратора

Норматив №1 (ЗЗМУ) ”Надягання протигазу або респіратору”.

Вихідне положення: ті, хто навчаються, у складі взводу (відділення) знаходяться на позиції, у бойовій або спеціальній техніці, відпочивають на привалі тощо.

Час виконання нормативу № 1 (ЗЗМУ)

Засоби захисту	Категорія навчаємих	Час для виконання нормативу, с
відмінно	добре	задовільно
Протигази	Окремі військовослужбовці
Респіратори	Окремі військовослужбовці

Примітки: 1. Оцінка знижується на один бал, якщо:

– при надяганні протигазу той, хто навчається, не заплющив очі та не затримав дихання або після надягання протигазу не зробив повний видих;

– перекошена шолом-маска або перекручена з’єднувальна трубка;

– кінці носового затискача не притиснуті до носу.

2. Виконання нормативу оцінюється як “незадовільно”, якщо:

– допущено утворення таких складок чи перекошена шолом-маска (маска), коли зовнішнє повітря може потрапляти під шолом-маску (маску) або не щільно прикручена фільтруючо-поглинаюча коробка.

2.1.2. Засоби індивідуального захисту органів дихання ізолювального типу

Засоби індивідуального захисту органів дихання ізолювального типуявляють собою ізолювальні дихальні апарати.

Ізолювальним дихальним апаратом (ІДА) називається пристрій, призначений для захисту органів дихання, очей і обличчя від будь-яких шкідливих домішок у повітрі незалежно від їх властивостей і концентрації, під час виконання робіт в умовах недостатності або відсутності кисню, а також у разі наявності шкідливих домішок, які не затримуються фільтрувальними протигазами. Зокрема деякі з ІДА можуть використовуватися для короткочасного перебування (роботи) під водою.

Принцип дії ІДА ґрунтується на ізоляції органів дихання, очищенні повітря, яке видихається, від двоокису вуглецю (СО₂) і води (у вигляді парів) та збагаченні повітря киснем без обміну з навколишнім середовищем.

Для забезпечення дихання у такому апараті є запас повітряної суміші, склад якої у процесі дихання регенерується (відновлюється), тобто поповнюється киснем та одночасно очищається від вуглекислого газу і парів води.

Умови застосування ізолювальних апаратів:

– при дуже високих концентраціях парів шкідливих домішок у повітрі;

– при нестачі або відсутності кисню у повітрі (під час пожеж, роботи в технологічних колодязях, у резервуарах з-під технічних легколетких рідин тощо);

– у разі наявності домішок у повітрі, які не поглинаються фільтрувальними протигазами;

– як аварійно-рятувальний засіб під час виходу з затопленого танка;

– під час легких робіт під водою.

Ізолювальні апарати є індивідуальними засобами захисту органів дихання людини.

У Збройних Силах найбільше розповсюдження одержали апарати на основі хімічно зв’язаного кисню з маятниковою схемою дихання. Принцип дії апаратів цього типу базується на очищенні повітря, яке видихується людиною, від вуглекислого газу і водяних парів у регенеративному патроні, який містить спеціальні хімічні речовини. Внаслідок хімічної реакції виділяється кисень, який використовується для дихання.

Засоби захисту органів дихання ізолювального типу представленні ізолювальними дихальними апаратами ИП-4 та ИП-5. Останній, на відміну від ИП-4, є індивідуальним аварійно-рятувальним засобом і призначений для виходу з затоплених об’єктів бронетанкового озброєння методом вільного випливання зі швидкістю 1 м/с або методом поступового піднімання на поверхню води. Ізолювальні дихальні апарати також дозволяють виконувати легкі роботи під водою та на суші.

Ізолювальний дихальний апарат складається з лицьової частини, регенеративного патрона, дихального мішка з клапаном надмірного тиску, сумки, плівок, що незапітнівають, мішка для зберігання зібраного апарата.

2.2.1. Засоби індивідуального захисту очей від світлового випромінювання ядерного вибуху

Для захисту очей від світлового випромінювання ядерного вибуху в Збройних Силах найбільше поширення одержали динамічні захисні пристрої прямої дії, що використовують явище фотохромізма. У цих пристроях прозорі тіла (скельця, плівки) під дією світлового випромінювання стають непрозорими.

Дата добавления: 2015-05-23