Етапи формування та фактори впливу на громадську думку. 5 страница

• масовий інтерес до релігійної свідомості супроводжується широким розповсюдженням нетрадиційних релігій і форм вірувань, містики, оккультизму, усілякого роду марновірства;

• тенденція на досягнення більш глибшого співробітництва і взаєморозуміння між різними конфесіями і віровченнями, їх прагнення до екуменізму нерідко супроводжується міжрелігійними конфліктами, що викликані партикуляризмом. Має місце також внутріцерковний конфлікт.

Важливими напрямками досліджень соціології релігії є:

• виявлення в сучасній релігійній ситуації нових явищ ("нової релігійності", "квазірелігійної свідомості", деатеїзації, сакралізації тощо);

• вивчення впливу конфесійної приналежності віруючих на їх ціннісні орієнтації і соціальну поведінку;

• визначення взаємозв'язку релігійності населення, її еволюції із соціальними умовами і процесами, що відбуваються у суспільстві;

• вивчення шляхом організації конкретних емпіричних замірів громадської думки з питань релігії і атеїзму, поліконфесійності в Україні.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

І.Яке співвідношення існує між соціологією, ентносоціологією, соціологією нації?

2.Що Ви розумієте під поняттям етнічний ренесанс?

4.В чому полягають його причини?

3. В чому полягає відмінність між предметом і об 'єктом етносоціології?

5.Як Ви розумієте співвідношення соціального і етнічного? Поясність свої міркування.

б.Що таке соціологія нації та які процеси і явища вона вивчає?

7.Назвіть основні соціальні функції етносоціології та розкрийте їх суть.

8. Назвіть основні підходи до розуміння етносу та поясність відмінності між ними.

9.Що, на Вашу думку, є основним у визначенні нації:

а) суб'єктивні чинники;

б) об'єктивні чинники;

в) сукупність різноманітних факторів.

10. Що таке національне відродження? Поясніть, в чому полягає специфіка національного відродження України.

Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні

Напередодні проголошення незалежності України і розпаду СРСР посилився національно-релігійний рух. Особливо активно боролися за відновлення своєї церкви, знищеної в 1946 р. сталінськими каральними органами, українські греко-католики. Ще в 1987 - 1989 роках вони провели ряд масових акцій з вимогою легалізації Української греко-католицької церкви (УГКЦ). В 1990 р. Львівська міська Рада передала греко-католикам собор святого Юра. Визнаним лідером УГКЦ виступив єпископ Мирослав кардинал Любачівський.

Напередодні незалежності спалахнула гостра криза в православ'ї, яке в Україні не мало власної церкви і було підпорядковане Московському патріархату. Частина віруючих і духовенства прагнули до створення незалежної від Москви Української православної церкви. В червні 1990 р. було оголошено про відновлення української автокефалії. Патріархом Київським і всієї України Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) було обрано Мстислава (Степана Скрипника). До цього святійший патріарх проживав у США, де в еміграції очолював приходи заборонених в Україні, але поширених за кордоном автокефалістів.

За автокефалістами пішла меншість православних приходів України. Більшість залишилася під контролем Московського патріархату і одержала назву «Українська православна церква» (УПЦ). На чолі церкви стояв ми­трополит Філарет (Денисенко).

Після проголошення незалежності України в середовищі автокефалістів і УПЦ швидко наростало прагнення до об'єднання. В червні 1992 р. пройшов об'єднавчий собор УПЦ і УАПЦ, який оголосив про створення Української православної церкви - Київського патріархату (УПЦ - КП). Та єдина православна церква в Україні не склалася. Об'єднавчий собор не визнала зорієнтована на Московський патріархат частина духовенства і віруючих, яка зорганізувалася в Українську православну церкву - Московського патріархату (УПЦ - МП). Не погодилася на об'єднання і частина автокефалістів. Таким чином, православ'я України виявилося розколотим на три гілки: УПЦ -КП, УПЦ - МП і УАПЦ. Між цими церквами, а особливо між УПЦ- КП і УАПЦ, з одного боку, і УПЦ - МП, з іншого, склалися напружені, ворожі стосунки. Разом з тим в низах віруючих і серед частини духовенства посилюється прагнення до створення єдиної Помісної православної церкви в Україні.

На 2000 р. Українська православна церква Московського патріархату нараховувала 8,5 тис. приходів, що складало 70 % від загальної кількості православних громад України.

УПЦ Київського патріархату об'єднувала 2,5 тис. громад., Українська греко-католицька церква складалася на рубежі тисячоліть з 3,2 тис. громад, більшість з який знаходилися на території Галичини і Закарпаття. У 2000 р. пішов з життя багаторічний керівник церкви Мирослав Іван кардинал Любачівський. На початку 2001 р. на цю посаду було обрано Любомира Гузара.

Вплив Римо-католицької церкви з західного регіону України усе більше поширюється в центральні і східні області держави.Новий імпульс розвиткові Греко-католицької і Римо-католицької церков додав візит в Україну папи римського Іоанна Павла ІІ.Міжконфесійні суперечки традиційних для України церков, консерватизм обрядів, що вони практикують, стали основними причинами поширення протестантизму. На 2000 р. в Україні нараховується близько 6 тис. протестантських громад.

За роки незалежності Українська держава повернула віруючим 3,4 тис. храмів і більше 10 тис. предметів культового і церковного призначення. Побудовано більше 3 тис. нових культових споруд.

Закріплення в новій Конституції невід'ємного права громадян на свободу світогляду і віросповідання, насичення цієї правової норми реальним змістом сприяє активізації релігійного життя в нашому суспільстві. Обов'язкові дати: 1991 р. - Закон України «Про свободу совісті і релігійні організації».

Лекція№7

Тема: Соціологія сім'ї.

План викладу і засвоєння матеріалу

1.Сім'я, як об'єкт соціологічного вивчення.

2.Сімя, як соціальний інститут і мала соціальна група.

3.Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку.

1. Сім'я, як об'єкт соціологічного вивчення

Сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук — історії, економіки, права, соціології, психології, педагогіки, антропології, демографії, етнографії, етики тощо. Кожна з них відповідно до свого предмета вивчає специфічні сторони функціонування і розвитку сім'ї.

Соціологія сім'ї — це галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах. Об'єктом соціології сім'ї є шлюбно-сімейні відносини, сфера сімейного життя.

Розглянемо спочатку два найголовніші об'єкти, які вивчає соціологія сім'ї: шлюб і сім 'ю, які у своєму розвитку шлюб і сім'я пройшли такі етапи:

* проміскуїтету, при якому кожна жінка даного скупчення могла вступати у близькі відносини зі всіма чоловіками цього гурту, і навпаки.

* ендогамія, коли в статеві стосунки вступали представники одного роду. ^екзогамія, являла собою статеві зв'язки між представниками різних родів.

* парна сім 'я, яка об'єднувала тільки одну подружню пару.

Дата добавления: 2015-05-23