Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

КАФА (КАФФА, КАФАС, КЕФЕ)




Кафа була заснована генуезьцями в 60-ті роки XIII ст. а у XIV- XV ст. вона набула значення най важливішого міжнародного центру торгівлі Заходу зі Сходом. Свого кафінського консула генуезьці йменували "главою Кафи і всього Чорного моря", що мало тоді цілком реальний зміст. В другій половині XV ст. тут налічувалося до 8000 будинків з 70-тисячним населенням. У XIV ст. її переважно населяли греки і вірмени, з часом зростала й кількість татар. Надалі, у XV ст., особливо швидко зростало вірменське населення. їхня колонія в Кафі виникла на початку XIV ст., в 1439 р. вірмени складали вже половину всіх городян, а в 1475 р. - дві третини. Крім того, велика кількість вірмен мешкала в інших містах Східного Криму.

У місті жило і багато євреїв. Документи згадують серед жителів валахів (румун), поляків, грузинів, мінгрелів, черкесів. Це було велике багатомовне морське ремісниче і торгівельне місто.

У гавані Кафи вантажилися товари з Поволжя, Середньої Азії, Індії та Північної Русі. Велика питома вага припадала на вивіз зерна, що вирощувалося в Криму, на рівнинах Приазов'я і Прикупання; вивозилася і солона риба. Продовольство направлялося головним чином у Константинополь. Він у ті часи забезпечувався переважно з Криму. Перебої в підвозі доводили візантійську столицю ледве не до голоду. Про

це розповідає візантійський хроніст Никифор Григора. Крим став однією з житниць Європи.

Займалися генуезьці і работоргівлею (ринок рабів був заснований у 1266 р.) Невільників відправляли єгипетським султанам для їхнього війська і вивозили на Захід. Работоргівля, про яку прямо говориться в Статуті Кафи 1449 р., приносила генуезьцям великі бариші.

У работоргівлі з Єгиптом, Сирією, Італією, Францією головним товаром були жінки. Генуезьці закуповували їх у ХІV-XV ст. на чорноморських ринках у два рази більше, ніж чоловіків, а пізніше на одного раба брали чотири рабині, між іншим, незмінно за вищою ціною. В одному італійському документі того часу зазначена найбільша ціна, сплачена за 16-річну руську дівчину, - 2093 ліри, а "живий товар" збувався за ціною 136-139 лір за "штуку". Місцеві законодавці розробили юридичні норми для рабів. В Русильйоні діти "білих татарок", чиї імена не збереглися в документах, вважалися рабами, навіть якщо народжувалися вільними; у Венеції раб, який завинив, міг піддатися будь-яким тортурам.

Кафа ХІV-XV ст. - інтенсивно розвинений ремісничий центр. Документи згадують булочників, м'ясників, кравців, кушнірів, миловарів, шкіряників. Великого значення в Кафі набули ремесла, пов'язані з суднобудуванням.

Розвиток внутрішньої торгівлі й ремесла, супроводжуваний "зростанням грошового обігу", викликав необхідність випуску власної монети. Карбування її почалося в Кафі не пізніше кінця XIV ст. і тривало, можливо з перервами, до 70-х років XV ст. Основною грошовою одиницею була дрібна монета - срібний аспр. На лицьовому боці містився герб Генуї і латинський напис, на зворотному - татарська тамга (спочатку тамга Орди, а з 30-х років XV ст. - тамга кримських Гіреїв) і арабський напис. Особлива монета карбувалася в Тані.



Ремісниче і купецьке середовище Кафи не було однорідним. Основну масу населення, економічно поневолену і політично безправну, складали "малі люди" ("populo minuto"). Цій основній масі населення протистояла інша соціальна група - багаті купці та феодали, лихварі та работоргівці з числа генуезьців, греків, вірменів ("populo grasso"). їх було небагато (у 1308 р. - 3000 чоловік, а наприкінці генуезького панування у 1475 р. - близько 1000 чол. на 70 тис. населення). В 1320 р. в Кафі було створено католицьке єпископство, його єпархія простягалася від Сараю на Волзі до Варни в Болгарії. В середині XIV ст. тут було засновано єпископство вірменської православної церкви.

На чолі Кафи стояв консул, який щороку призначався з Генуї морською колегією й організацією, що звалася officium Gazaria, тобто урядом для Хазарії - кримського та азовського узбережжя. При консулі складалася рада провізорів (попечителів), в обов'язки якої входило загальне спостереження за торгівлею, вона відала поліцією, будівництвом і міським благоустроєм. Крім того, існувала рада старійшин (8 осіб), що призначалася консулом і була органом загального контролю. Далі йшли два массарії (керуючі фінансами) з цілим штатом чиновників, 16 синдиків (суддів), торговельний і продовольчий комітети і воєначальник міста, що відав вартою. Цивільна влада знаходилася в руках базарного пристава, що збирав мито з привезених на базар продуктів і стежив за їх продажем, і відкупників різних зборів і податей (у Кафі стягувався податок за одержання посади, практикувався і продаж вигідних посад з публічних торгів).

В середині XV ст. пройшли деякі зміни в адміністративному устрої Кафи, викликані кризою, що спіткала тоді генуезькі колонії. 29 травня 1453 р. пав останній форпост, що протистояв експансії турок-османів - Константинополь. "Користь" від падіння Візантії скоро відчули і європейські держави, але понад усе постраждали генуезьці, які мали великі торгові інтереси в Чорноморському регіоні. Константинополь був тією "пуповиною", що зв'язувала генуезькі колонії в Криму з метрополією.

У травні 1454 р. біля берегів Кафи з'явилася турецька ескадра, що примусило генуезького консула виплачувати султану щорічну данину - три тисячі дукатів. Колоніальна адміністрація посилила податковий прес, і в основному він ліг на "populo minuto" - простий народ. Городяни були незадоволені постійно зростаючими податками і подорожчанням продуктів харчування, особливо після неврожаїв 50-х років XV ст.

Консолідації жителів колонії заважали і чвари між представниками різних національностей, і розлади між конфесіями. Все це призводило до хвилювань, які переростали у повстання. Так, у 1454 р. на вулиці вийшли озброєні жителі з лозунгами: "Хай живе народ, смерть нобілям (багатим)!". У 1471 р. протектори (розпоряджувачі) банку Святого Георгія послали консулу Кафи послання: "...Ми схвалюємо, що ви придушили безладдя... Бажаємо, щоб ви і надалі зберігали там спокій і старалися, бо це залежить від вас, не допускати подібних безпорядків".

31 травня 1475 року Кафу з моря обложили турки; кримські татари блокували місто з суші, і почалося повстання. 6 червня 1475 р. Кафа капітулювала. Так завершилося панування генуезьців у Криму і на Чорному морі.





Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 160; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.001 сек.