Операції на девізних ринках

Одним із найсуттєвіших елементів фінансів є світовий валютний ринок.

Валютні операції у широкому розумінні є конкретною формою прояву валютних відносин у народногосподарській практиці.

Валют­ні операції — це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності; використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; ввезенням, переказуванням і пере­силанням на територію країни та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Як правило, виділяють:

— поточні валютні операції (перекази іноземної валюти, отримання і надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказування процентів, дивідендів та інших доходів за вкла­дами, інвестиціями тощо);

— валютні операції, пов'язані з рухом капіталу (прямі інвес­тиції, портфельні інвестиції, придбання цінних паперів, надання і отримання фінансових кредитів та строк понад 180 днів тощо).

У вузькому розумінні валютні операції розглядаються як вид банківської діяльності з купівлі-продажу іноземної валюти.

Переважна більшість валютних операцій у вузькому розумінні (тобто валютні операції з продажу чи купівлі валюти) на світовому валютному ринку (біля 80 %) здійснюється на його міжбанківському сегменті, оскільки валютні біржі існують не в усіх країнах світу.

Міжбанківський ринок є основою валютного ринку, оскільки на ньому формуються попит і пропозиція валюти, ціни на цей специфіч­ний товар.

На макроекономічному рівні ключовим суб'єктом валютних операцій виступають державні центральні банки. Саме вони відповідають за валютні резерви, підтримують курси валют, стабільність грошового обігу.

Найпоширенішими формами валютних операцій на міжбанківському валютному ринку є операції "спот", "форвард" і "своп", а на біржовому — "ф'ючерс" та "опціон". Дещо особливою формою валют­них операцій виступає "валютний арбітраж".

Валютна операція спот — це купівля-продаж валюти на умовах її поставки протягом двох робочих днів від дня укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді (її ще називають терміновою).

Існують "звичаї" спот-ринку, які не зафіксовані в спеціальних міжнародних конвенціях чи міждержавних угодах, однак їх безза­стережно виконують всі учасники цього ринку. До "звичаїв" спот-ринку належать:

• здійснення платежів протягом двох робочих банківських днів без нарахування відсоткової ставки на суму поставленої валюти;

• операції здійснюються в основному на базі комп'ютерної торгівлі з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочого дня;

• існування обов'язкових валютних курсів: якщо дилер вели­кого банку цікавиться котируваннями іншого банку, то повідомлені йому валютні курси є обов'язковими для виконання операції з купівлі-продажу валюти.

Такі операції, як "форвард" і "своп" прийнято вважати строковими. Строковими операціямиє валютні операції, пов'язані з поставкою валюти на строк понад 3 дні з дня її укладення. Стандартними терміна­ми виконання строкових контрактів є, як правило, 1, 3, 6, 9 і 12 місяців.

Форвардні валютні операції — це контракти з обміну валют, які відбуватимуться у майбутньому, але за курсом, зафіксованим на поточну дату. Укладаються, як правило, на строк до одного року, але в окремих випадках, коли йдеться про ринок стабільних валют (наприклад, долар СІЛА відносно англійського фунта стерлінгів, німецької марки чи япон­ської єни), можливе оформлення угод на п'ять або більше років наперед.

Ринок форвардних операцій терміном до 6 місяців, як правило, досить стабільний, а на довший термін — нестійкий, окремі операції можуть спричинити сильні коливання обмінних курсів.

Однак слід мати на увазі той факт, що при укладанні форвардно­го контракту валютний ризик значно зростає, оскільки збільшуєть­ся ймовірність непередбачуваної зміни курсу валюти на дату по­ставки, а також ризик щодо неплатоспроможності партнера. Тому при укладанні форвардної операції клієнт обов'язково повинен мати відповідні засоби — залишок на рахунку чи кредитну лінію — для покриття цього ризику.

Операція "своп" — це валютна операція, за якої поєднуються форвардні умови та умови "спот": продаж готівкової валюти (спот) здійснюється з одночасною її купівлею на строк (форвард) або навпаки. Ці операції дають можливість одержувати додаткові еко­номічні вигоди або ж пов'язані з валютними втратами.

Операції "своп", як правило, здійснюються на строк від 1 до 6 місяців, значно рідше зустрічаються своп-операції з терміном вико­нання до 5 років.

Операції "своп" здійснюються як між комерційними банками, так і між комерційними банками і центральним банком країни, а також безпосередньо між центральними банками країн. В останньо­му випадку вони являють собою угоди із взаємного кредитування в національних валютах відповідних країн.

Приблизний розподіл угод з іноземною валютою на світових валют­них ринках такий: "спот" — 67 %, "форвард" — 5, "своп" — 28 %.

Ареною валютних операцій виступають також біржі, які здійсню­ють валютні обміни; там визначаються, залежно від попиту та про­позиції, ринкові ціни валют. За деяких обставин валютні біржі ста­ють головною ланкою міжбанківських операцій. Як учасники біржо­вих ігор можуть виступати і центральні банки, що провадять опе­рації з підтримки національних валют.

Валютна біржа — це природний та стихійний ринок, дещо схо­жий з ринком цінних паперів (фондів — фондова біржа) чи товарів (товарна біржа).

Безпосереднім зведенням покупців і продавців валюти, її "зберігачів" і позикодавців можуть займатися брокерські контори. Вони володіють інформацією, пропонують консультативні послуги і прог­нозні оцінки.

Послугами брокерських контор користуються комерційні банки; компанії, що зорієнтовані на зовнішній ринок; фірми та приватні особи.

Діапазон валютних операцій достатньо широкий і різнорідний, їх проводять "міняйли" на чорному ринку, банки, як комерційні, так і державні, міжнародні фінансові організації.

До строкових валютних операцій, які здійснюються на валютних біржах та валютних відділах товарних і фондових бірж належать ф'ючерсні валютні операції і опціони.

Ф'ючерсні валютні операції — це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кре­дитних інструментів за фіксованою на момент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше З днів і до 2—3 років). Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка виступає посередником між продавцем та покупцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як видно, сутність ф'ючерсних валютних операцій дещо подібна до форвардних. Так, ф'ючерсні операції, як і форвардні, здійснюють­ся з поставкою валюти на термін понад 3 дні з дня укладання кон­тракту, при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визна­чається в день його підписання.

Валютний опціон — це договірне зобов'язання, що породжує право (для покупця) і зобов'язання (для продавця) купити або про­дати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим на момент укладання угоди курсом на наперед погоджену дату або протягом узгодженого періоду часу.

В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує продавцю певну суму, що називається премією. Ризик покупця опціо­ну обмежений розміром цієї премії, а ризик продавця опціону зни­жується на величину одержаної премії.

При цьому виділяються:

• опціон "пут" — право продати валюту для захисту від її потенцій­ного знецінення або в розрахунку на її потенційне знецінення;

• опціон "кол" — право купити валюту для захисту від потенційно­го її подорожчання або в розрахунку на потенційне підвищення її курсу.

Крім того, розрізняють також:

• європейські валютні опціони, які можуть бути реалізовані тільки в день закінчення терміну дії контракту;

• американські валютні опціони, які дають право купити чи продати базовий актив у будь-який час від дня закінчення терміну дії контракту.

Оскільки у випадку реалізації американських валютних опціонів продавець зазнає більш високого ризику, за них, як правило, спла­чується і більш висока премія, ніж за європейські валютні опціони.

Особливою формою валютних операцій виступає валютний арбіт­раж, оскільки він, будучи основною операцією в роботі дилерів ко­мерційних банків, використовується і небанківськими учасниками валютного ринку.

Валютний арбітраж — це операції з валютами з метою одер­жання прибутку шляхом використання у визначений момент часу існуючих на фінансових ринках розривів між курсами і процентни­ми ставками за касовими і строковими операціями. Основний прин­цип валютного арбітражу — купити той чи інший фінансовий актив дешевше і продати його дорожче.

Розрізняють часовий і просторовий (локальний) валютний арбітраж.

Часовий валютний арбітраж — це валютна операція з метою одержання прибутку від різниці валютних курсів у часі.

Просторовий (локальний) валютний арбітраж передбачає одер­жання доходу за рахунок різниці курсу валют на двох різних тери­торіально віддалених ринках.

Кожний з них у свою чергу може бути простим і складним (крос-курсовим). Простий арбітраж виконується з двома валютами, склад­ний (крос-курсовий) — з трьома і більше валютами.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюються упов­новаженими банками за письмовими дорученнями клієнтів зі спла­тою комісійної винагороди на умовах домовленості.

Будь-яка операція уповноваженого банку з купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, в тому числі через інший уповноважений банк, у якому відкриті кореспондентські рахунки як у гривнях, так і в іноземній валюті має бути в обов'язковому порядку відображена у балансі банку. Для комерційних банків України запрова­джена звітність про здійснення валютних операцій на міжбанківському валютному ринку в розрізі продажу та валютних надходжень на ко­ристь резидентів, а також про здійснення операцій на рахунку "лоро".

Важливим напрямом становлення і подальшого розвитку внут­рішнього валютного ринку в Україні є його лібералізація та децен­тралізація. Поки що валютний ринок в Україні за багатьма позиціями монополізований Українською міжбанківською валютною біржею (УМВБ) та Кримською міжбанківською валютною біржею (КМВБ).

УМВБ проводить такі основні операції: 1) організовує торги та укладає угоди з купівлі й продажу іноземної валюти з членами УМВБ; 2) організовує та проводить розрахунки в іноземній валюті й у грив­нях за укладеними на УМВБ угодами; 3) визначає поточний курс іноземних валют до гривні за угодами на УМВБ. Право участі в торгах УМВБ мають тільки засновники УМВБ, НБУ та установи, прийняті в члени УМВБ.

Біржові торги відбуваються не рідше одного разу на тиждень. Операції на УМВБ здійснюються членами УМВБ через своїх представ­ників, які діють на підставі доручення — дилерів. Проведення торгів та визначення поточного курсу іноземних валют до гривні здійснює спеціально уповноважений співробітник УМВБ — курсовий маклер.

Певна мінімальна сума купівлі або продажу іноземної валюти називається лот. Розмір лота встановлюється рішенням біржового комітету.

Вся інформація про валютні операції членів УМВБ є банківською таємницею.

Дата добавления: 2015-05-24