Класифікація доходів і витрат

Характеристика рівнів ділової активності суб’єктів господарювання

Рівень діл. акт.	Виробничо-господарська ситуація	Характеристика рівня ділової активності	Способи підвищення та стабілізації рівня ділової активності
Високий (достат-ній)	Нормальна	Стійкий фінансо-вий стан, активна інвестиційна та інноваційна по-літика, стійка тенденція зро-стання темпових показників, під-вищення рівня показників ефек-тивності викори-стання ресурсів	Підвищення якості продукції, розробка нових її видів, постій-ний пошук резервів зниження витрат усіх видів сировини та матеріалів, періодичне оновлен-ня виробничої бази на новій тех-нологічній основ, застосування безвідхідних технологій, форму-вання запасів виробничих і фі-нансових ресурсів відповідно до оптимально необхідних потреб підприємства, оптимізація структури джерел фінансування, раціональне їх розміщення в майні
Середній (задо-вільний)	Проблемна	Нестійкий фінан-совий стан, інертне (епізо-дичне) здійснен-ня інвестиційної та інноваційної діяльності, не-стійка динаміка зростання оці-ночних показ-ників, суттєве зниження рівнів показників ефек-тивності викори-стання ресурсів	Нейтралізація надмірно великих залишків запасів товарно-мате-ріальних цінностей, реалізація продукції, що не користується попитом за демпінговими ціна-ми, дослідження ринкового се-редовища, аналіз власних пози-цій і конкурентів, скорочення тривалості виробничо-комерцій-ного циклу за рахунок неви-правданої тривалості основних його етапів, забезпечення рит-мічної та злагодженої роботи підприємства, ліквідація про-стоїв обладнання, збоїв в поста-чанні, постійне здійснення ана-лізу ділової активності на всіх рівнях, розробка й прийняття управлінських рішень з ураху-ванням результатів аналізу
Низький (незадо-вільний)	Кризова	Кризовий фінан-совий стан, від-сутність іннова-ційної діяльності, звужений тип ви-робництва, стій-ка негативна тен-денція спаду оці-ночних показни-ків, неефективне використання ресурсів	Локалізація ризикової ситуації відповідно до джерел її виник-нення, зміна стилю управління в умовах кризової ситуації, експрес-аналіз ділової актив-ності, оперативне реагування на виникнення проблемної ситуації

Займаючись підприємницькою діяльністю і здійснюючи різні її види (операційну, фінансову, інвестиційну – звичайну, надзвичайну) підприємство отримує певні доходи (прибутки) та несе певні витрати (збитки), тобто отримує певний фінансовий результат. Виділяють: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності після оподаткування і чистий прибуток.

Валовий прибуток – це економічний результат діяльності суб’єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і виробничою собівартістю. Під чистою виручкою розуміють різновид кінцевого результату, що визначається вирахуванням із загальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору. Якщо виробнича собівартість перевищує чисту виручку, то це означає, що підприємство замість валового прибутку отримує валовий збиток.

Операційний прибуток – це фінансовий результат від операційної діяльності, що визначається відніманням від валового прибутку операційних витрат, додаванням до одержаного результату інших операційних доходів.

До інших операційних доходів належать: доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); від операційної оренди активів; від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

До операційних витрат відносять адміністративні (загальногосподарські) витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих виробничих запасів, визнані економічні санкції, втрати від операційних курсових різниць, безнадійні борги тощо.

Прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування – це результат від фінансової діяльності, що визначається додаванням до операційного прибутку доходу від участі в капіталі, фінансових доходів у формі дивідендів, відсотків, отриманих від фінансових інвестицій, та інших доходів (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, доходу від неопераційних курсових різниць), і відніманням від отриманого результату фінансових витрат у формі процентів та інших витрат, пов’язаних із залученням позичкового капіталу, втрат (збитків) від участі в капіталі та інших витрат (собівартість фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, втрат від неопераційних курсових різниць, втрат від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування – це різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) – це алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку. Чистий прибуток повністю залишається у розпорядженні підприємства.

42. Види взаємозв‘язку форм фінансової звітності.

Основними видами взаємозв¢язку форм фінансової звітності є: 1) логічний; 2) інформаційний. Суть логічного взаємозв¢язку полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції звітних форм, їх розділів та статей. Інформаційний зв¢язок виражається в прямих та непрямих контрольних співвідношеннях між окремими показниками звітних форм. Пряме контрольне співвідношення означає, що один і той же показник одночасово наведений в декількох звітних формах. Непряме контрольне співвідношення означає, що деякі показники однієї чи декількох звітних форм пов¢язані між собою наскладними арифметичними розрахунками. Наприклад: 1) стаття власний капітал міститься в пасиві балансу та в звіті про власний капітал; 2) звіт про рух грошових коштів відображає рух показників, які зазначені у звіті про фінансові результати.