Основні стадії і етапи створення інформаційних систем

За час виникнення і розвитку інформаційних систем організаційного типу структура і надмірність даних і обчислень значно змінювались, чим визначались покоління цих систем.

В інформаційних системах першого покоління, які в зарубіжній літературі відомі під назвою Data Processing System – DPS (“Системи обробки даних”), а у вітчизняній “Автоматизовані системи управління

(АСУ) – позадачний підхід” – для кожної задачі окремо готувалися дані і створювалася математична модель. Такий підхід зумовлював інформаційну надмірність і математичну надмірність.

Системи обробки даних були вузько прикладними і орієнтованими на автоматизацію робіт з паперами за рахунок комп’ютеризації великих масивів і потоків даних на операційному рівні. Розпізнавальною цих

систем є ефективна обробка запитів, використання інтегрованих файлів для пов’язування між собою задач і генерування зведених звітів для керівництва.

Створення ІС першого покоління в нашій країні відносять до початку ІС першого покоління в нашій країні відносять до початку 60-х років ХХ століття, коли на великих підприємствах почали використовувати ЕОМ для розв’язування задач організаційно-економічного управління. Перші такі системи обмежувалися розв’язуванням деяких функціональних управлінських задач. Тому системність автоматизованої

обробки економічної інформації в зазначений період характеризувалася частковістю та локальністю. Протягом наступних років поступово переходять від локальних систем обробки даних, призначених для тих чи інших ділянок управлінських робіт, до систем, що охоплюють широке коло задач управління. Подальший розвиток систем пов’язаний з концепцією бази даних. На цій основі з’явилися системи другого покоління.

Інформаційні системи другого покоління відомі під назвою Management Information System – MIS (“управлінські інформаційні системи”), у нашій

літературі використовується термін “АСУ – концепція баз даних”. Основною функцією таких систем є забезпечення керівництва інформацією. Типову

управлінську інформаційну систему характеризує структурований потік інформації, інтеграція задач обробки даних, генерування запитів і звітів.

Зі збільшенням кількості прикладних програм, що обслуговують всі рівні управління та обробляють одні й ті самі робочі дані, зростав обсяг дублювання, що ставало гальмом на шляху комп’ютеризації управління.

Виходом із цієї ситуації стала концепція створення єдиної централізовано керованої бази даних, яка за допомогою спеціального програмного продукту

– СУБД обслуговує всі прикладні програми організацій.

Основною проблемою створення великих озподілених баз даних є складність опису даних, що має на меті об’єктивного, незалежного від окремих прикладних програм, спростити колективне використання даних

різними прикладними програмами.

Подальшим розвитком інформаційних систем в економіці в 1972 р. було створення АСУ (ІС) на основі ідеології автоматизованих банків і баз даних. Розширилися технічна та програмна бази АСУ, урізноманітнилися варіанти їх побудови з орієнтуванням на окремі класи та моделі ЕОМ.

У середині 80-х років був нагромаджений значний досвід створення та використання інформаційних систем організаційного управління. Створено багато автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), систем автоматизованого проектування конструкцій та технологій (САПР).

Економічна ефективність АСУ була значна. Крім прямого економічного ефекту впровадження АСУ мало великий вплив на зміну характеру діяльності

управлінського персоналу. Підвищилась оперативність, наукова обґрунтованість та об’єктивність прийнятих управлінських рішень; стало можливим розв’язувати принципово нові економічні задачі, які до впровадження ІС не розв’язувалися апаратом управління, збільшився час на творчу роботу працівників за рахунок скорочення обсягів виконання

рутинних операцій вручну; у результаті автоматизації процесів інформаційного обслуговування підвищилася інформованість управлінського персоналу.

Інформаційні системи третього покоління – Системи підтримки прийняття рішень (СППР), у зарубіжній літературі визначається як Decision Support

System (DSS). СППР – інтерактивна комп’ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень зі слабоструктурованих або неструктурованих проблем.

СППР мають не тільки загальне інформаційне забезпечення, а й загальне математичне забезпечення – бази моделей, тобто реалізована ідея розподілу обчислень подібно до того, як розподіл даних став вирішальним фактором у звичайних інформаційних системах.

Зі зростанням кількості прикладних програм для надання персоналізованої оперативної підтримки, а також кількості інформаційних систем збільшувався обсяг обчислювального дублювання, що стало значною

мірою гальмівним фактором: для індивідуальної оперативної підтримки необхідно виконувати досить багато персоналізованих версій однієї й тієї самої рикладної програми, щоб вона відповідним чином реагувала на зміни в можливостях, знаннях, позиції і побажаннях користувача. Дубльована версія часто виявлялась менш ефективною, призводила до взаємної

несумісності програм і меншої продуктивності обчислень. Виходом з такої ситуації стала концепція утворення єдиної централізовано керованої бази

моделей.

31-32. Машинна інформаційна база. Структура і склад втоматизованого банку даних (АБД).

Машинна інформаційна база — частина інформаційної бази ІС, що являє собою сукупність інформаційних масивів, які зберігаються в пам'яті ЕОМ та на магнітних носіях.

Машинна інформаційна база складається з інформаційних масивів, які можуть бути організовані у вигляді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних масивів, чи у вигляді бази даних, тобто інтегрованої сукупності пов'язаних між собою

масивів, якими керує система управління базами даних (СУБД).

Масив — це ідентифікована сукупність примірників логічно в'язаних між собою даних, які містяться поза програмою у зовнішній пам'яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.

У процесі еволюції розробки автоматизованих ІС машинна ІБ пройшла такі етапи розвитку:

1) підготовку інформаційних масивів (для кожної задачі окремо);

2) створення єдиної бази даних, яку можна використовувати

для розв'язування певної кількості задач.

У сучасних ІС для організації інформаційного забезпечення використовується концепція баз даних (БД).

АБД це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видачі даних.

АБД можна класифікувати за різними ознаками.

1... За призначенням АБД бувають:

• інформаційно-пошукові;

• спеціалізовані за окремими галузями науки та техніки;

• банки даних для автоматизації задач організаційно-економічного управління;

• банки даних для систем автоматизації наукових досліджень і виробничих випробувань;

• банки даних для систем автоматизованого проектування.

2. За архітектурою обчислювального середовища: АБД бувають. За архітектурою обчислювального середовища: АБД бувають централізовані і розподілені.

3. За видом інформації, що зберігається, розрізняють банки даних, банки документів і банки знань.

4. За мовою спілкування користувача з БД розрізняють системи з базовою мовою (відкриті системи) та власною мовою (закриті системи).

У відкритих системах мовним засобом спілкування з БД є одна з мов програмування, наприклад Фортран, Паскаль тощо. В таких системах для спілкування з БД потрібний посередник, тобто програміст, який володіє

вибраною мовою програмування.

Закриті системи мають власну мову спілкування, що, як правило,набагато простіша за мови програмування. Тому в таких системах не потрібний посередник-програміст для спілкування з БД. Самі користувачі

за відповідної підготовки зможуть працювати з БД.

Склад АБД

Основними складовими компонентами АБД є БД і система управління БД (СУБД).

База даних — це пойменована, структурована сукупність взаємопов'язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під управлінням СУБД. БД являє собою інтегроване сховище даних, яке призначене для використання багатьма споживачами і забезпечення незалежності даних від прикладних програм. Зв'язок кінцевих

користувачів та прикладних програм з БД відбувається через СУБД, яка слугує інтерфейсом між користувачами і БД.

Під предметною областю в даному разі розуміють один чи кілька об'єктів управління, інформація яких моделюється за допомогою БД і використовується для розв'язування різних функціональних задач.

Усі дані, які зберігаються в БД, поділяються на фонд і архів даних Фонд даних — це дані, які зберігаються на мета даних (МД) (при використанні машин типу ЕС ЕОМ) чи вінчестері (при використанні ПЕОМ) і

перебувають безпосередньо під управлінням СУБД. Архіви — це копії файлів БД, які зберігаються на магнітних стрічках чи гнучких магнітних дисках

для відтворення БД на випадок її зруйнування при різних збійних ситуаціях.

До складу АБД обов'язково входить такий компонент, як СУБД, що є комплексом програмних і мовних засобів загального та спеціального призначення, необхідних для створення БД, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними й організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах чинної технології обробки даних.

Усі численні функції СУБД можна згрупувати так:

1. Управління даними. Завданнями управління даними є підготовка даних та їх контроль, занесення даних до бази, структуризація даних, забезпечення їх цілісності, секретності.

2. Доступ до даних. Пошук і селекція даних, перетворення даних на форму, зручну для подальшого використання.

3. Організація і ведення зв'язку з користувачем: ведення діалогу, видача діагностичних повідомлень про помилки в роботі з БД і т.д.

Крім БД і СУБД до складу АБД входять мовні, технічні та організаційні засоби.

Дата добавления: 2015-05-24