Антропологія

Культурна

Американська

Розвиток уявлень про культуру в амери­канській антропології

соціальної дії, в якій він за критерієм зростаючої раціональності у діях суб'єкта розміщує традиційні й афективні дії, а вище від них ставить ціннісно-раціональну дію. Ціннісно-раціонально діє той, хто вірить у певну самодостатню цінність — релігійну, естетичну тощо. І хоч ідеаль­ним типом соціальної дії М.Вебер вважає цілераціональну, все-таки ціннісно-раціональна дія є надзвичайно важливою для певного суспіль­ства і певної культури, бо в її основу людина кладе не прагнення досягти якоїсь раціональної мети, а свої власні переконання про честь, обов'язок, гідність, красу, віру в Бога тощо.

Нарешті, навіть цілераціональний вибір мети може орієнтуватися на певну цінність. У цьому плані МВебер головну увагу приділяє етичним ученням релігії, що формують зразки поведінки в усіх сферах суспільства. Він окремо досліджує радь протестантської етики в розвитку капіталізму, зазначаючи, що орієнтація індивіда на цінності протестантизму (аскетизм, щоденна копітка праця, відмова від розкошів тощо) зумовила початок бурхливого розвитку капіталізму.

В американській соціологічній школі проблематика, пов'язана з дослідженнями культури, висувається на перший план трохи пізніше, приблизно з 50-х років XX ст. Це зумовлено тим, що до цього часу питання культури розглядалися переважно в лоні іншої дисципліни — антропології (культурної і соціальної). У надрах американської антропології виникли дві різні гілки розуміння культури: культура-лістська і антрополого-структуралістська, між представниками яких точилася гостра дискусія з приводу співвідношення культури і соціальної структури. На думку представників культуралістської течії (Ф.Боаса, Б.Малиновського, М.Мід, Р.Бенедікт, А.Кребера), культура є центральним поняттям соціогуманітарних наук; саме вона зумовлює всі зразки людської поведінки, всю їх різноманітність. Культура — це те, що відрізняє людийу як вид від усіх інших видів і складається з усього, що виробляється людською колективністю, всім соціальним життям. На оснорі цих переконань культуралістами вироблений так званий холіст-ський (тобто цілісний) підхід до аналізу культури, згідно з яким культура розглядалася як складна цілісність, до якої входять знання, вірування, мистецтво, мораль, закони, звичаї та інші здатності і навики; всі вони набуваються, досягаються і творяться людиною як членом суспільства.

За Ф.Боасом, науки про культуру слід використовувати для вивчення різних типів суспільства. Всі суспільства мають свої культури, що різняться одна від одної, і множинність культурних зразків (раіїегпз)

Дата добавления: 2015-05-24