VI. Система навчаючих завдань. Завдання 1 (І рівень складності)

А. Тести

Завдання 1 (І рівень складності)

Вкажіть живородних круглих червів:

А. Аскарида, волосоголовець, філярії;

В. Трихінела, анкілостома, некатор;

С. Ришта, трихінела, філярії;

D. Анкілостома, ришта, філярії;

Е. А+В.

Еталон відповіді: С

Завдання 2 (ІІ рівень складності)

Вкажіть паразита з класу Власне круглі черви, який має таку морфологію: статевозріла особина має поперечно посмуговану кутикулу. Довжина самки 3-4 мм, самця 1,4-1,6 мм. Передня половина тіла самки звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Самки живородящі, з непарним статевим апаратом:

А) Аскарида

В) Трихінела

С) Ришта

D) Анкілостома

Е) Онхоцерка

Еталон відповіді: - В

Завдання 3 (ІІІ рівень складності)

Встановіть відповідність між представниками Класу Власне Круглі черви та їх проміжними хазяїнами:

A. Ришта; 1. Гризуни, свині, домашні і дикі ссавці;

B. Трихінела; 2. Прісноводний рачок циклоп;

C. Бругія; 3. Мошки із родини Simulium;

D. Онхоцерка; 4. Комарі роду Aedes, Anopheles, Mansonia;

E. Лоа-лоа. 5. Ґедзі роду Chrysops.

Еталон відповіді: А-2, В-1, С-4, D-3, Е-5.

Б. Задачі

Задача 1

До лікаря звернувся хворий з скаргами на свербіж шкіри, переважно на стегнах і гомілках, висипку на шкірі. Шкіра в хворого набула вигляду „лимонної кірки”. При лабораторній діагностиці біоптату шкіри хворого були виявлені мікрофілярії завдовжки 0,3 мм, які не мали чохлика

а) Поставте діагноз хворому.

б) Назвіть українську та латинську назву гельмінта.

в) Вкажіть спосіб зараження даним гельмінтом

г) Назвіть локалізацію гельмінта в тілі людини

д) Вкажіть географічне поширення гельмінта

Еталон відповіді 2:

а) Онхоцеркоз

б) Онхоцерка (Onchocerca volvulus)

в) Трансмісивний (При укусі мошки роду Simulim)

г) Шкірні покриви, очі, периферичні лімфатичні вузли

д) Країни Африки, Центральної та Південної Америки.

Задача 2

До лікаря поступив хворий зі скаргами на головний біль, біль у м’язах під час руху, біль при ковтанні, жуванні і при рухах очей, кволість, температуру, набряк повік і обличчя. При опитуванні з’ясувалося, що хворий їв свинину, куплену у приватної особи.

а) Який гельмінтоз можна запідозрити?

б) Який паразит викликає дане захворювання? Вкажіть його морфологічні особливості.

в) Вкажіть інвазійну стадію та локалізацію даного гельмінта в організмі людини.

г) В чому полягає патогенна дія виявлених гельмінтів?

д) Вкажіть лабораторну діагностику при даному захворюванні.

Еталон відповіді:

а) Трихінельоз.

б) Трихінела (Trichinella spiralis). Статевозріла особина має попереково посмуговану кутикулу. Довжина самки 3-4 мм, самця 1,4-1,6 мм. Передня половина тіла самки звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Самки живородні, з непарним статевим апаратом.

в) Інвазійна стадія – личинка. Локалізація: Статевозрілі особини – тонка кишка, личинки – скелетні м’язи.

г) Виражена алергічна реакція організму в період міграцій личинок; травмуюча дія личинок у період міграції; інтоксикація продуктами життєдіяльності паразита.

д) Серологічні реакції, які обов’язково проводять повторно, з огляду на динаміку наростання титру антитіл; лярвоскопія (виявлення личинок) у біоптаті м’язів хворого (частіше досліджують надсухожильну ділянку литкового м’яза).

VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.

а) Методика проведення заняття

На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

№ п/п	Основні етапи заняття	Час в хвилинах	Матеріали методичного забезпечення
І. Підготовчий етап
1. 2. 3.	Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань		Тести, набір індивідуальних питань Таблиці
ІІ. Основний етап- науково-дослідницький
4. 5.	Виконання самостійної науково-дослідницької роботи, розв’язок ситуа-ційних задач і оформлення протоколу. Контроль виконання завдань самостійної роботи		Таблиці, мікроскопи, мікропрепарати, підручники, посібники.
ІІІ. Заключний етап
6.	Тестовий контроль кінцевого рівня знань		Тести
7.	Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів занят-тя. Домашнє завдання

в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань

1. За вказаними морфологічними особливостями вкажіть самку ришти:

A. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща, з непарним статевим апаратом

B. Самка 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Живородяща

C. Самка довжиною 8-10 см, шириною 0,2-0,3 мм. Живородяща

D. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща, з парним статевим апаратом

E. Самка 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Неживородяща

2. Циркадні міграції мікрофілярій Wuchereria Bancrofti, Brugia malayi з глибоких кровоносних судин в периферичні в найбільшій кількості між 22 і 4 годинами доби є ознакою:

A. Пристосування паразита до добової активності переносника;

B. Пристосуванням до розповсюдження збудника;

C. Пристосуванням до зміни температурного режиму впродовж доби;

D. A + B;

E. A + B + C.

3. Міграція мікрофілярій Loa loa з глибоких кровоносних судин, де вони локалізуються вночі, в периферичні судини – на денний період доби є пристосуванням до:

A. Денного активного способу життя проміжного хазяїна (Сulex, Aёdes);

B. Денного активного способу життя проміжного хазяїна – ґедзів (із родини Chrysops);

C. Зміни добових температур;

D. Зміни концентрації вуглекислоти в крові;

E. Всі варіанти вірні.

4. Хворий знаходився у відрядженні в Ємені. Через 2 тижні після повернення поступив у лікарню зі скаргами на біль і набрякання правої ступні. На ступні під шкірою видно шнуроподібний утвір, на кінці якого є міхурець, діаметром 1 см. Хворий іноді пив некип’ячену воду. В місцевості, де тимчасово мешкав хворий не було централізованого водопостачання. Поставте діагноз:

A. Онхоцеркоз;

B. Лоаоз;

C. Дракункульоз;

D. Анкілостомоз;

E. Некатороз.

5. За вказаними морфологічними особливостями вкажіть самку трихінели:

A. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща

B. Самка 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Живородяща

C. Самка довжиною 8-10 см, шириною 0,2-0,3 мм. Живородяща

D. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща

E. Самка 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Неживородяща

6. Діагноз онхоцеркоз встановлюється і підтверджується на основі:

A. Симптомокомплексу;

B. Епіданамнезу;

C. Біопсії вузлів (онхоцерком), або шкірних зрізів;

D. Мікроскопії товстої краплі крові;

E. A + B + C.

7. Підтвердження діагнозу на основі знаходження мікрофілярій в товстій краплі крові, забарвленої методом Романовського-Гімзи, використовується при:

A. Bухереріозі;

B. Онхоцеркозі;

C. Лоаозі;

D. Бругіозі;

E. A + C + D.

8. Трихінельоз є природно-осередковим гельмінтозом. Циркуляція збудника в природі проходить між:

A. Дикими кабанами;

B. Борсуками, норками, ласками, видрами, ондатрами;

C. Білим, бурим ведмедями, вовками, тиграми, лисицями;

D. Пацюками, лісовими та польовими мишами, ховрашками;

E. Всі відповіді вірні.

9. У військовій частині захворіли 720 солдат. Хвороба почалась гостро з підвищенням температури до 38 – 39°С, болями в животі, диспепсичними розладами. На 3-й – 4-й день з'явились набряки повік, обличчя, еозинофілія крові. Із анамнезу встановлено, що декілька днів тому солдати вживали свинячу варену ковбасу. У переважній більшості випадків клінічний перебіг хвороби був легкої і середньої важкості, а у 9-ти пацієнтів закінчився летально. На базі клінічних симптомів і анамнестичних даних, попередній діагноз у хворих може бути:

A. Теніоз;

B. Цистицеркоз;

C. Трихінельоз;

D. Онкоцеркоз;

E. Бругіоз.

10. В околицях м. Загорська захворіла група людей, які їли сире свіжопросолене м'ясо та сало вбитого на полюванні борсука. При мікроскопічному дослідженні м'яса борсука виявлені личинки різної ступені зрілості: спірально закручені без сполучнотканинної капсули, лимонноподібні інкапсульовані, звапняковані капсули. На підставі мікроскопічних даних був поставлений діагноз:

A. Трихінельоз;

B. Теніаринхоз;

C. Вухереріоз;

D. Теніоз;

E. Онкоцеркоз.

11. М'язова форма трихінельозу починається з часу занесення личинок трихінели в попереково-посмуговані м'язи на:

A. 6-й –7-й день після зараження;

B. 25-й – 30-й день після зараження;

C. Після скручування личинки в спіраль;

D. Після ураження і некротичних змін м’язових волокон;

E. Всі варіанти вірні.

12. Онхоцеркоми – це вузли, утворені:

A. Розростанням сполучної тканини шкіри навколо загиблих або живих гельмінтів;

B. Раптовим, щільним набряком шкіри і підшкірної клітковини;

C. Мігруючими в шкірі мікрофіляріями;

D. Мігруючими в шкірі статевозрілими філяріями;

E. Вірної відповіді не має.

13. В епідеміології трихінельозу розрізняють синантропні і природні осередки. В синантропних осередках циркуляція трихінел відбувається між:

A. Собаками;

B. Кішками;

C. Свинями;

D. Пацюками і домовими мишами;

E. Всі варіанти вірні.

14. За вказаними морфологічними особливостями вкажіть самку філярії Банкрофта:

A. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща

B. Самка довжиною 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Живородяща

C. Самка довжиною 8-10 см, шириною 0,2-0,3 мм. Живородяща

D. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща

E. Самка довжиною до 55 мм, шириною 0,16 мм. Живородяща

15. За вказаними морфологічними особливостями вкажіть самку філярії Бругії малайської:

A. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща.

B. Самка довжиною 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Живородяща

C. Самка довжиною 8-10 см, шириною 0,2-0,3 мм. Живородяща

D. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща.

E. Самка довжиною до 55 мм, шириною 0,16 мм. Живородяща

Заняття № 32

Тема: Тип Членистоногі (Arthropoda). Клас Павукоподібні (Arachnoidea). Кліщі (Acarina) – збудники хвороб і переносники збудників захворювань людини

І. Актуальність теми. Членистоногі характеризуються складною будовою і добре пристосовані до існування в різних умовах. Серед них велике значення для медицини мають ракоподібні і павукоподібні, зокрема прісноводні раки і краби є проміжними хазяями деяких трематод. Циклопи - проміжні хазяї стьожака широкого і ришти.

Серед павукоподібних зустрічаються постійні і тимчасові паразити людини, збудники інвазійних і переносники збудників трансмісивних хвороб. Іксодові, аргасові, гамазові кліщі поширюють енцефаліти, туляремію, бруцельоз, кліщевий висипний тиф та інші. Кліщі при ковтанні з їжею можуть викликати гострі шлунково-кишкові захворювання, а при потраплянні в дихальні шляхи - катаральні і астматичні явища. Пилові кліщі стають причиною алергічних ринітів і астми.

Знання морфофізіологічних особливостей ракоподібних і павукоподібних - це необхідна передумова для профілактики захворювань, які поширюються ними.

ІІ. Цілі навчання:

Загальна ціль - уміти:

1. Визначати належність представників членистоногих до класів ракоподібних та павукоподібних.

2. Ідентифікувати за систематичними ознаками імаго кліщів.

3. Розрізняти на мікропрепаратах личинку, німфу та імаго кліщів.

4. Обґрунтовувати заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудники яких переносяться кліщами.

5. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та визначати заходи профілактики захворювань.

Конкретні цілі - yміти:

1. Інтерпретувати поняття про специфічних і механічних переносників збудни­ків інфекційних хвороб.

2. Порівняти значення членистоногих як збудників і переносників збудників інфекційних хвороб.

3. Співвідносити значення трансоваріальної та трансфазової передачі збудників інфекційних хвороб із їхньою розповсюдженістю у популяціях людей.

4. Обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природноосередкових.

5. Трактувати біологічні та інші принципи боротьби з трансмісивними та природноосередковими хворобами людини.

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

А. Література:

Основна:

1. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2009. – стор. 415-422, 510-520./

2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – стор. 547-557.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М.: Высшая школа, 2001(книга ІІ). – стор. 287-297.

4. Пискун Р.П., Николаенко О.А. Паразитология: Пособие для иностранных студентов. - Винница. 2003. – 102 с., стор. 70-83.

5. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С. 396-308.

6. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф.Москаленка, проф. О.П.Волосовця, проф. І.Є.Бу­лах, проф. О.П.Яворського, проф. О.В.Романенка, доц. Л.І.Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

Додаткова:

1.Лекції з біології.

2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.

3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.225-250.

4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.: ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Меди академія, 2004. – 579 с.

6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед. університет, 2007. – 284 с.

7. Пішак В.П., Бойчук Т.М.. Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Мед академія, 2003. – 344 с.

8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., пере раб. И доп. – Х: Издательский дом „ИНЖЭК”, 2005.- 472 с.

9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.

10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: „Здоров’я”, 2001. – 846 с.

Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань

Завдання 1.

Прісноводні раки і краби у країнах Сходу є проміжними хазяями для:

A. Opisthorchis felineus;

B. Paragonimus ringeri;

C. Fasciola hepatica;

D. Dicrocoelium lanceatum;

E. Trichinella spiralis.

Завдання 2.

Збудником корости є:

A. Dermacentor pictus;

B. Ornithodoros papillipes;

C. Sarcoptes scabiei (Acarus siro);

D. Ixodes ricinus;

E. Demodex folliculorum.

Завдання 3.

Циклопи - проміжні хазяї:

A. Diphyllobothrium latum;

B. Paragonimus ringeri;

C. Clonorchis sinensis;

D. Trichinella spiralis;

E. Strongyloides stercoralis.

Завдання 4.

До якого підтипу членистоногих відносять кліщів?

A. Трахейні;

B. Хеліцерові;

C. Зябродихаючі;

D. Безчерепні;

E. Личинковохордові;

Завдання 5.

Ixodes ricinus переносить збудників:

A. Тайгового енцефаліту;

B. Весняно-літнього енцефаліту;

C. Холери;

D. Кліщового висипного тифу;

E. Кліщового поворотного тифу.

Завдання 6.

Які захворювання називаються трансмісивними?

A. Передаються при контакті з хворою людиною;

B. При контакті з особистими речами хворого, предметами побуту;

C. Передаються при участі організму облігатного переносника;

D. Передаються без участі облігатного переносника;

E. Передаються через статеві органи.

Завдання 7.

Вкажіть латинську назву собачого кліща:

A. Ixodes ricinus;

B. Ixodes persulcatus;

C. Ornithodorоs papillipes;

D. Acarus siro;

E. Dermacentor marginatus.

Завдання 8.

Серед названих кліщів збудниками захворювань є:

A. Dermacentor pictus;

B. Demodex folliculorum;

C. Ixodes ricinus;

D. Ixodes persulcatus;

E. Ornithodoros papillipes.

Завдання 9.

До якого підряду відносять коростяних кліщів?

A. Іксодові;

B. Аргазові;

C. Акаріноморфні;

D. Гамазові;

E. Паразитоморфні.

Завдання 10.

Вкажіть відповідні місця проживання коростяного свербуна:

A. Відкриті ділянки лісових масивів - кущі, трава, поверхня ґрунту;

B. Печери, нори, щілини будівель;

C. В шкірному епідермісі людини і деяких тварин;

D. Брови, вії;

E. В жировій клітковині.

Завдання 11.

Які з перелічених кліщів здатні переносити збудників туляремії?

А. Собачій кліщ;

B. Тайговий кліщ;

C. Селищний кліщ;

D. Коростяний кліщ;

E. Гамазовий кліщ.

Завдання 12.

У хворого, який страждає вуграми і запальними змінами шкіри обличчя, при мікроскопії матеріалу з осередків ураження виявлені живі членистоногі, червоподібної форми, довжиною до 0,4 мм. Тіло одягнене прозорою кутикулою. Ноги дуже короткі закінчуються парою кігтиків. Причиною такого стану може бути:

А. Короста;

B. Педикульоз;

C. Демодекоз;

D. Алергія;

E. Дерматит.

Завдання 13.

До лікаря звернувся пацієнт з приводу сильної сверблячки шкіри, особливо між пальцями рук, у пахових западинах, на нижній частині живота. При огляді шкіри хворого помічені звивисті ходи білувато-брудного кольору з крапинками на кінцях. Який діагноз міг передбачити лікар?

А. Скабієс;

B. Педикульоз;

C. Дерматотропний лейшманіоз;

D. Демодекоз (вугрова залозниця);

E. Міаз.

Завдання 14.

При обстеженні хворого встановлено діагноз – кліщовий поворотний тиф. Яким шляхом міг заразитися хворий?

А. Через укус селищного кліща;

B. Через укус малярійного комара;

C. Через укус тайгового кліща;

D. Через укус москіта;

E. Через укус собачого кліща.

Завдання 15.

Трансмісивні хвороби бувають:

А. облігатно-трансмісивні;

B. факультативно- трансмісивні;

C. природні;

D. А+B;

E. Усі варіанти вірні.

IV. Зміст навчання

№ п/п	Інформаційні блоки	Головні елементи блоків
1.	Характеристика Типу Членистоногих (Arthropoda).	1)визначення, 2)ознаки, 3)класифікація, 4)поширення, 5)медичне значення
2.	Характеристика Класу Ракокоподібних (Crustacea).	1)визначення, 2)ознаки, 3)класифікація, 4)поширення, 5)медичне значення
3.	Характеристика Класу Павукоподібних (Arachnoidea).	1)визначення, 2)ознаки, 3)класифікація, 4)поширення, 5)медичне значення
4.	Характеристика ряду Кліщів (Acarina)	1)визначення, 2)ознаки, 3)класифікація, 4)поширення, 5)медичне значення
5.	Характеристика родини Ixodidae та її представників	1)визначення, 2)ознаки, 3)класифікація, 4)поширення, 5)медичне значення
6.	Характеристика родини Acariformes та її представників	1)визначення, 2)ознаки, 3)класифікація, 4)поширення, 5)медичне значення
7.	Характеристика родини Argasidae та її представників	1)визначення, 2)ознаки, 3)класифікація, 4)поширення, 5)медичне значення

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

-----------КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИРОДНИХ ОСЕРЕДКІВ------

природні синантропні антропургічні змішані

існують в населеному виникають в результаті

пункті, де циркулює перетворення природного

збудник здійснюється осередку людиною

за рахунок людини

кліщовий короста опісторхоз в місцях штучно енцефаліт трихінельоз створених водоймищ

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

Царство: Тварини (Animalia)

Тип ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTROPODA)

Підтипи

Зябродидихаючі Хелицерові Трахейні

Класи

Ракоподібні Павукоподібні Комахи

Підкласи

Нижчі раки Вищі раки

Ряди Фаланги, таргани, клопи,

скорпіони, павуки воші, блохи,

Кліщі двокрилі

Підряди Акаріноморфні Паразитоморфні

Родина Іксодові, Аргасові, комарі, метелики,

Гамазові мухи, мошки,

мокреці, оводи

Таблиця № 12

Медичне значення основних видів кліщів.

Родина	Рід	Вид	Поширення	Медичне значення
Ixodidae	Ixodes	Ixodes ricinus	Лісова зона Європи	Переносники туляремії, шотландського енцефаліту, весняно-літнього енцефаліту
Ixodes persulcatus	Тайга на схід Уралу	Переносники тайгового енцефаліту
Dermacentor	Dermacentor pictus	Листяні ліси	Переносники туляремії і шотландського енцефаліту.
Dermacentor marginatus	Степова зона	Переносники туляремії, бруцельозу, тайгового енцефаліту
Dermacentor nuttalli	Степи Західного Сибіру	Переносники кліщового висипного тифу
Hyalomma	H.anatolicum	Степи південних районів	Переносники кримської гемораргічної лихоманки
Argasidae	Ornithodorus	Ornithodoros papillipes Ornithodoros verrucosus Ornithodoros tartacovsky	Пустелі і напівпустелі	Переносники кліщового поворотного тифу
Argas	Argas persicus	Напівпустелі	Викликають дерматити
Gamasidae	Dermanyssus	Dermanyssus gallinae	Повсюди	Переносники енцефа-літів, туляремії, лихо-манки Ку, кліщових спірохетозів. Викли-кають бронхоспазми, дерматити

Sarcoptidae	Sarcoptes	Sarcoptes scabiei	Повсюди	Викликають коросту
Demodicidae	Demodex	Demodex folliculorum	Повсюди	Викликають демодекоз

* Заяц Р.Г., Рачковская И.В., Карпов И.А. Основы общей и медицинской паразитологии. Изд. 2-е. Серия «Учебники и учебные пособия». – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – С. 165.

V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.

а) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на занятті

1. Характеристика типу Членистоногих.

2. Ракоподібні як проміжні хазяї гельмінтів.

3. Систематика і характеристика класу павукоподібних.

4. Особливості морфології, живлення та розмноження павукоподібних.

5. От­руйні павукоподібні (скорпіони, павуки).

6. Медичне значення кліщів як збудників хвороб та пере­носників збудників захворювань людини. Кліщі – мешканці житла людей та їх медичне значення:

а) коростяний свербун (Sarcoptes scabiei): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика корости;

б) кліщі родини Ixodidae: географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, медичне значення, захист від кліщів;

в) кліщі родини Argasidea: географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, медичне значення, захист від кліщів;

г) кліщі родини Gamasidae: географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, медичне значення, захист від кліщів.

7. Видатні вчені-паразитологи: В.О.Догель, В.М.Беклемішев, Є.Н.Павловський, К.І.Скрябін, О.П.Маркевич, Л.В.Громашевський та ін.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Використовуючи таблиці, вологі препарати та мікропрепарати, вивчити будову представників ракоподібних та павукоподібних.

2. Вивчити тотальні мікропрепарати імаго, личинки та німфи собачого кліща.

3. На мікропрепаратах вивчити будову ротових органів кліща, павука.

4. Замалювати самку і самця іксодових кліщів зі спинки.

5. Замалювати селищного кліща зі спинки.

6. Замалювати коростяного кліща.

7. Скласти цикли розвитку іксодового і аргасового кліщів і внести їх у протокол.

8. Розв'язати ситуаційну задачу з застосуванням представленого еталону.

9. Заповнити таблицю.

Таблиця № 13

Характеристика кліщів — збудників i переносників збудників хвороб

Назва представника	Локалізація в організмі людини	Морфологічні особливості	Життєвий цикл	Заходи профілактики
Demodex folliculorum
Sarcoptes scabiei (Acarus siro s.)
Ixodes ricinus
Ixodes persulcatus
Ornithodoros papillipes
Dermanyssus gallinae

в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Розгляньте при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат циклопа. Тіло його поділяється на головогруди яйцеподібної форми (кілька зрослих і 3-4 вільних членика) та черевце (4-5 члеників), яке закінчується вилочкою. Непарне око, антенули та антени розташовані на голові. У самки по обидва боки від черевця є яйцеві мішки. Замалюйте в зошиті циклопа та позначте на малюнку: а) головогруди; б) черевце; в) вилочку; г) око; д) антенули; е) антени; є) яйцевий мішок у самки.

2. Розгляньте при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат личинки тайгового кліща (Ixodes persulcatus) зі спинного боку. Тіло личинки овальне не поділене на відділи. Ротовий апарат, утворений хеліцерами та педипальпами розташований на передньому кінці тіла. Щиток покриває передню частину спинної поверхні личинки. Характерною ознакою личин­ки є кількість ходильних кінцівок (у німфи та імаго їх кількість інша). Замалюйте в зошиті личинки тайгового кліща зі спинного боку та позначте на малюнку: а) щиток; б) ходильні кінцівки; в) ротовий апарат.

3. Розгляньте при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат німфи тайгового кліща (Ixodes persulcatus) зі спинного боку. Німфа схожа на личинку формою тіла, але має більші розміри. Відмінною ознакою німфи від личинки є кількість хо­дильних кінцівок. Замалюйте в зошиті німфу тайгового кліща зі спинного боку та позначте на малюнку:
а) ротовий апарат; б) ходильні кін­цівки.

4. При допозі лупи розгляньте імагінальну стадію тайгового кліща (Ixodes persulcatus). Та визначте його стать за положенням спинного щитка: у самки він прикриває лише передню частину тіла, а в самця - усю поверхню. Зверніть увагу на те, що у представників цього ряду тіло не почленоване на відділи, має овальну форму, спереду виступає ротовий апарат, з обох боків розташовані ходильні кінцівки (їх кількість відмінна ознака імаго). На таблицях розгляньте зображення тайгового кліща з черевного боку. Відмітьте розташування на тілі дихальних отво­рів (стигм), анального та статевого(розташований біля основи другої пари ходильних) отворів. У личинки i німфи статевий отвір відсутній Замалюйте в зошиті імагінальну стадію тайго­вого кліща зі спинного боку (самки і самця) та позначте на малюнку: а) спинний щиток (у сам­ки); б) ходильні кінцівки; в) ротовий апарат; г) стигми; д) статевий отвір; е) анальний отвір. Визначте тип ротового апарату в тайгового кліща.

5. На таблиці розгляньте зображення аргасового кліща (Ornithodoros papillipes). Він має не почленоване на відділи тіло трапецеподібної форми. Відмінна ознака відсутність щитка на спині у обох статей та наявність там візерунка і ранта по краю тіла. На черевному боці хеліцери та педипальпи утворюють хоботок; є 4 пари ходильних кінцівок. Замалюйте в зошиті тіло аргасового кліща зі спинного боку та позначте на малюнку: а) ротовий апарат; б) ходильні кінцівки.

6. На таблиці розгляньте зображення збудника корости - коростяного свербуна (Acarus siros, Sarcoptes scabiei). Форма тіла кліщ кругло-овальна з короткими кінцівками. Зверніть увагу на ротовий апарат, розташований на передній частині тіла. Замалюйте в зошиті коростяного свербуна та позначте на малюнку: а) ротовий апарат; б) ходильні кінцівки. Визначте тип його ротового апарату.

7. Вивчіть і складіть цикли розвитку іксодових і аргасових кліщів, при допомозі підручника і таблиць, та замалюйте їх у зошиті.

VI. Система навчаючих завдань:

А. Тести

Завдання 1 (I рівень складності)

Вкажіть стадії розвитку іксодових кліщів:

A. Яйце-німфа-личинка-імаго;

B. Яйце-личинка-імаго;

C. Яйце-личинка-лялечка-імаго;

D. Яйце-личинка-німфа-імаго;

E. Яйце-личинка-декілька поколінь німф.

Еталон відповіді: D.

Завдання 2 (II рівень складності)

До поліклініки звернувся лісоруб з Карпат, який під одягом на шкірі знайшов кліща. В лабораторії визначили, що це представник родини іксодових, вид— кліщ собачий. Які ознаки дали підставу віднести його до даної систематичної групи?

А. Овальне тіло, звужене наперед, до середини спинки тягнеться щиток, довжина до 3 мм, на передньому кінці довгий хоботок, кінцівки з боків;

B. Довжина 5-8 мм, тіло звужене наперед, овальне, без щитка, хоботок і кінцівки під тілом;

C. Тіло овальне 0,2-2,5 мм, вкрите 1-2 спинними і декількома черевними щитками, з щетинками;

D.Тіло широкоовальне, 0,3 – 0,4 мм, вкрите трикутними лусками, складчасте, ноги короткі, з присосками, ротовий апарат клешнеподібний;

E. Безкрилі особини, тіло 1 – 1,5 мм, витягнуте, на голові є очі, колючий ротовий апарат, лапки з гачками.

Еталон відповіді: A.

Завдання 3 (III рівень складності)

Встановіть відповідність.

Представники Переносники збудників

1.Ixodes persulcatus; а) кліщового поворотного тифу;

2. Ornithodoros papillipes; б) тайгового енцефаліту;

3. Ixodes ricinus; в) вірусного весняно-літнього

енцефаліту;

г) туляремії;

д) шотландського енцефаліту.

Еталон відповіді: 1 – б; 2 – а; 3 – в, г, д.

Б. Задачі

Задача 1.

Студентка живе в гуртожитку. У неї спостерігається висипання на тілі та нестерпний свербіж у нижній ділянці живота та між пальцями верхніх кінцівок, який посилюється вночі. Було встановлено, що ці симптоми викликані паразитуванням чле­нистоного.

а) Який паразит спричинює в людини ці симптоми? Систематичне положення.

б) Чи небезпечна студентка для оточуючих?

в) Як діагностувати дане захворювання?

г) Заходи індивідуальної профілактики.

Еталон відповіді:

а) Даний стан спричинює Sarcoptes scabiei.

Дата добавления: 2015-05-24