Культура Русі

Феодальна роздробленість Русі, її причини і наслідки

Руська земля від початку свого оформлення в державницьку цілісність становила територію підконтрольну київському князеві і його дружині у формі данної залежності, котра становила "оплату" за "захист" від зовнішніх ворогів-опонентів київського князя. Реформування релігійного життя і становлення державницьких інституцій в давньоруській державі із запровадженням християнства як основної редігії виникає можливість запровадити на Русі систему феодальних відносин на ієрархічній основі шляхом запровадження удільних князівств. Київський князь відігравав правоустановчу роль у вибудові та функціонуванні феодальної ієрархії. Оскільки князівська влада обмежувалась силовими і арбітражними функціями (судовими) то й київський князь не мав соціальної основи аби отримати правоустановчі функції в Руській землі, а тому удільні князівства отримали собі легітимні повноваження на місцях, котрі були ідентичними повноваженням київського князя і не потребували вертикального втручання зі сторони князя в Києві. Умови для встановлення влади удільних князів було закладено занепадом родоплемінної еліти та зростанням авторитету міст і станогвленням церкви як інституції, котра мала вертикально інтегровану структуру, яка охоплювала все суспільство Руської землі і регламентувала відносини в суспільстві. Водночас, церква не мала можливості регламентувати відносини в середовищі феодальної еліти і виконувала лише статистичні та арбітражні функції. Отож, у 11 ст. в Руській землі існувало інтегроване навколо церкви суспільство і атономізована феодальна верхівка, котра цілком могла виконувати свої силові функції на основі данних відносин із суспільством, за умов дезінтегрованої адміністративно системи відносин в її середовищі.

У розвитку культури Русі проявлялися як загальні закономірності, так і національні особливості. Її основа — самобутня культура східнослов'янських племен. Принциповим рубежем у розвитку культури стало прийняття християнства. Значним був вплив візантійської культури. На відміну від Західної Європи, на Русі держава не підпала під владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були сильнішими. Намітилася прогресивна тенденція диференціації духовної культури. У відносно короткі терміни Київська Русь зробила величезний крок, вийшовши на загальноєвропейський культурний рівень, а в деяких її сферах перевершивши його. Нові віяння в культурі, більша регіональна своєрідність з'явилися у зв'язку з феодальною роздрібненістю. Однак для закріплення і розвитку культурної динаміки Русь потребувала відновлення політичної єдності.

Дата добавления: 2015-05-24